Рішення

від 23.09.2013 по справі 914/3402/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2013 р. Справа № 914/3402/13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Мапакс Веллнесс (Україна) Ел Ел Сі», м. Київ

до відповідача: Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс», м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область

про стягнення заборгованості у розмірі 120 796,23 р.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Мельник С.І. - представник за довіреністю № б/н від 06.08.2013р.;

Від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Мапакс Веллнесс (Україна) Ел Ел Сі» подано позов до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс» про стягнення заборгованості в сумі 120 796,23 грн.

Ухвалою суду від 05.09.2013 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 23.09.2013 р.

В судовому засіданні 23.09.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві та з врахуванням поданої ним заяви (вх.№ 38000/13 від 17.09.2013р.) про уточнення (зменшення) позовних вимог та письмових пояснень (вх.№39023/13 від 23.09.2013р.) та просить стягнути заборгованість в сумі 118 645,40 грн., а саме: 108 095,67 грн. - основного боргу, 7 863,33 грн. - пені, 2 412,81 грн. - 3% річних та 273,59 грн. - інфляційних втрат. Також подано клопотання (вх.№37998/13 від 17.09.2013р.) про долучення до матеріалів справи копію акта звірки на основну суму боргу, докази його надіслання відповідачу та копії банківських виписок по рахунках.

В судове засідання 23.09.2013р. відповідач явку повноважного представника не забезпечив, про причини не прибуття суд не повідомив, хоч належним чином та завчасно (10.09.2013р.) повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин у відповідача було достатньо часу для підготовки та надання суду будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог. Однак обґрунтованих заперечень проти позовних вимог не надав.

Справа розглядається у відповідності до поданої позивачем 17.09.2013р. заяви за вх. №38000/13 про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 23.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

24.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мапакс Веллнесс (Україна) Ел Ел Сі» (Постачальник, позивач у справі) та Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірма «Едельвейс» (Покупець, відповідач у справі) було укладено договір купівлі-продажу № МВУ-06/06/11 (далі за текстом - Договір).

Згідно п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві лише лікарські засоби (надалі - товар) згідно з заявками Покупця в асортименті та по цінах, вказаних в видаткових накладних, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених Договором.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар згідно видаткових накладних № РН-0020 від 26.07.2012р. на суму 4 528,44 грн., № РН-0029 від 20.09.2012р. на суму 27 780,00 грн., №РН-0034 від 01.10.2012р. на суму 28 408,80 грн. та № РН-0046 від 17.10.2012р. на суму 50 043,00 грн. (на загальну суму 110 760,24 грн.), що підписанні сторонами та скріплені печатками без жодних застережень.

24.06.2011р. сторонами підписано Протокол розбіжностей до Договору купівлі-продажу № МВУ-06/06/11 від 24.06.2011р. та узгоджено внесення змін до тексту договору.

Відповідно до Протоколу розбіжностей до Договору купівлі-продажу № МВУ-06/06/11 від 24.06.2011р. пункт 4.1. за текстом договору читати: Покупець зобов'язується сплачувати Постачальнику гроші товар у строк, вказаній у видатковій накладній, які не можуть бути меншими ніж 60 календарних днів. Строк оплати починає відраховуватись з дати підписання Покупцем видаткової накладної на отримання товару.

Однак відповідач покладенні на нього зобов'язання оплати придбаного товару за Договором не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у за поставлений товар в сумі 108 095,67 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та стверджується позивачем (пояснення вх.№ 39032/13 від 23.09.2013р.), що накладна № РН-0020 від 26.07.2012р. на суму 4 528,44 грн. оплачена частково в сумі 2 664,57 грн. шляхом зарахування переплати згідно банківської виписки від 22.05.2013р.

За неналежне виконання умов Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7 863,33 грн., 3% річних в сумі 2 412,81 грн. та інфляційні втрати в сумі 273,59 грн.

Доказів повного погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу (поставки) в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари)в сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки продукції згідно Договору, що, вбачається з видаткових накладних, підписаних сторонами без жодних застережень, проте факт проведення відповідачем повної оплати вартості поставлених позивачем товарів підтверджений не був. Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу за Договором в сумі 108 095,67 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до п. 8.5. Договору у випадку порушення строку оплати поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. від суми заборгованості за кожний день затримки оплати.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у розмірі 7 863,33 грн. (уточнення позовних вимог вх.№38000/13) нарахована правомірно і підлягає стягненню в межах заявлених позивних вимогах.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних (з врахуванням ч. 5 ст.254 Цивільного кодексу України), дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних у розмірі 2 412,81 грн. підлягає стягненню в межах заявлених позовних вимог.

Суд здійснивши перевірку нарахування інфляційних нарахувань встановив, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування в межах заявлених позовних вимогах в сумі 273,59 грн.

Згідно з статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог повністю.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу підлягає стягненню з відповідач.

Крім того, в силу положень пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність повернення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Мапакс Веллнесс (Україна) Ел Ел Сі» зайво сплаченого судового збору в розмірі 43,01 грн. у зв'язку уточнення (зменшенням) позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7 Закону України « Про судовий збір», ст.ст. 179, 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 509, 526, 549, 610-612, 625, 626, 629, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (80316, Львівська область, Жовківський район, місто Рава-Руська, вулиця Калнишевського, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мапакс Веллнесс (Україна) Ел Ел Сі» (03151, місто Київ, вулиця Молодогвардійська, будинок 22; ідентифікаційний код юридичної особи 37378874) 108 095,67 грн. - основного боргу, 7 863,33 грн. - пені, 2 412,81 грн. - 3% річних, 273,59 грн. - інфляційних нарахувань та 2 372,91 грн. - витрат по оплаті судового збору.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю « Мапакс Веллнесс (Україна) Ел Ел Сі» (03151, місто Київ, вулиця Молодогвардійська, будинок 22; ідентифікаційний код юридичної особи 37378874) з Державного бюджету України 43,01 грн. судового збору сплаченого згідно платіжного доручення № 389 від 28.08.2013р.

5. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.09.2013 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.