Рішення

від 18.09.2013 по справі 914/3126/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2013 р. Справа № 914/3126/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Пустомитівське заводоуправління вапнових заводів», м. Пустомити Пустомитівського району Львівської області;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестбуд», м. Львів;

про: стягнення 6228 грн. 00 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Корилкевич П.П. - представник на підставі довіреності № 95 від 12.09.2013 року;

відповідача: не з'явився

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 14.08.2013 року порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пустомитівське заводоуправління вапнових заводів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестбуд» про стягнення 6228 грн. 00 коп. Розгляд справи призначено на 04.09.2013 року.

З огляду на неявку представників сторін суд відклав розгляд справи на 18.09.2013 року.

В судовому засіданні 18.09.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, подав витяги з ЄДРПОУ сторін та виписку з банківського рахунку позивача від 13.08.2010 року, та оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви. Суд подані оригінали оглянув, відповідність копій оригіналам встановив.

Як вбачається із представленого суду витягу з ЄДРПОУ повним найменуванням юридичної особи позивача є Товариство з додатковою відповідальністю «Пустомитівське заводоуправління вапнових заводів», що є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Пустомитівське заводоуправління вапнових заводів».

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, доказів спростування чи оплати боргу не подав, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник сторони відмовився.

В судовому засіданні 18.09.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Товариство з додатковою відповідальністю «Пустомитівське заводоуправління вапнових заводів» (надалі по тексту рішення - позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестбуд» (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 6228 грн. 00 коп. боргу, який виник внаслідок неналежної оплати відповідачем поставленої позивачем продукції.

Позивач вказує, що на момент подання позову та розгляду справи по суті борг відповідача перед ним становить 6228 грн. 00 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

На підставі видаткових накладних № 610 від 14.07.2010 року на суму 4000 грн., № 611 від 14.07.2010 року на суму 4000 грн.; № 643 від 21.07.2010 року на суму 4000 грн. 00 коп.; № 644 від 21.07.2010 року на суму 8000 грн. 00 коп.; № 680 від 27.07.2013 року на суму 4000 грн.; № 681 від 27.07.2010 року на суму 2000 грн.; № 682 від 27.07.2010 року на суму 2000 грн. відповідач отримав від позивача товар (карбонати) згідно довіреності № 96 від 14.07.2010 року. Загальна вартість поставлено товару складає 28000 грн. 00 коп.

Як підтверджується випискою банку по рахунку відкритого акціонерного товариства «Пустомитівське заводоуправління вапнових заводів», правонаступником якого (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних особі та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 210502) є товариство з додатковою відповідальністю «Пустомитівське заводоуправління вапнових заводів», 13.08.2013 року платіжним дорученням № 180 відповідач здійснив оплату вартості товару в розмірі 20000 грн. 00 коп.

Із врахуванням викладеного суд виходить з того, що борг відповідача перед позивачем складає 8000 грн. 00 коп.

В матеріалах справи відсутні докази оплати чи спростування відповідачем боргу в розмірі 8000 грн. 00 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.

Згідно ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 Цивільного кодексу України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин.

Як встановлено судом між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач здійснив поставку товару, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінвестбуд» прийняло товар на за ціною вказаною у відповідних накладних та зобов'язалось провести повну оплату.

Згідно приписів ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України моментом виконання обов'язку продавця передати товар покупцеві є накладна. Ст. 692 Цивільного кодексу України покладає на покупця обов'язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару погоджена сторонами у відповідних видаткових накладних.

Стаття 530 Цивільного кодексу передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10).

Крім цього, суд звертає увагу на те, що незважаючи на наведений вище обов'язок відповідача оплати борг, позивач двічі звертався до відповідача із вимогою про сплату боргу в розмірі 6228 грн. 00 коп. (претензії № 59 від 29.07.2011 року та № 71 від 05.07.2013 року, копії яких з доказами їх відправки, знаходяться в матеріалах справи).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, а також встановлений вище судом факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 8000 грн. 00 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовну вимогу про стягнення із відповідача боргу в розмірі 6228 грн. 00 коп., що є предметом позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати слід покласти на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестбуд» (79070, м. Львів, вул. Рахівська, 4, код ЄДРПОУ 32640146) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Пустомитівське заводоуправління вапнових заводів» (81100, Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул Привокзальна, 25, код ЄДРПОУ 00291115) 6228 грн. 00 коп. боргу та 1720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 20.09.2013 року.

Суддя Р. Матвіїв