Рішення

від 19.09.2013 по справі 910/6209/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/6209/13 19.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Маріса», м. Київ

До Приватного акціонерного товариства «Ковчег і Ко», м. Київ

Про стягнення 151 344,04 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Борисова М.С. - пред. по довір.

Від позивача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 151 344,04 грн. заборгованості, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені за Договором купівлі-продажу № КМ-01/10 від 01.10.2010р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2013р. порушено провадження у справі № 910/6209/13 та призначено судовий розгляд на 24.04.2013р.

24.04.2013р. від представник позивача в порядку статті 22 ГПК України надійшла заяву про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог. Так позивач просив суд стягнути з відповідача 110 186 грн. - основного боргу, 8 918,77 грн. - пені, 706,40 грн. - три відсотки річних та судові витрати. Також від позивача надійшли документи витребувані ухвалою суду від 02.04.2013р., та клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з можливим врегулюванням спору шляхом укладення мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2013р. розгляд справи було відкладено на 29.05.2013р.

29.05.2013р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із відрядженням уповноваженого представника відповідача, в підтвердження чого, надав копію посвідчення про відрядження працівника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 12.06.2013р. та продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 12.06.2013р. справу № 910/6209/13 передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з відпусткою судді Мельника С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2013р. розгляд справи було призначено на 19.07.2013р.

10.07.2013р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із відрядженням уповноваженого представника відповідача.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 19.07.2013р. справу № 910/6209/13 передано для розгляду судді Курдельчуку І.Д., у зв'язку з відпусткою судді Ломаки В.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013р. прийнято справу №910/6209/13 суддею Курдельчуком І.Д. до свого провадження та призначено судовий розгляд на 10.09.2013р.

В судовому засіданні 10.09.2013р. від сторін надійшли документи витребувані ухвалою суду від 22.07.2013р. Крім того, представник позивача, в порядку статті 22 ГПК України, надав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з погашенням основного боргу відповідачем. Так, позивач просив суд стягнути з відповідача 8 918,77 грн. - пені, 706,40 грн. - три відсотки річних та судові витрати.

В судовому засіданні 10.09.2013р. було оголошено перерву до 19.09.2013р., відповідно до ст. 77 ГПК України, про що представники сторін повідомлені під розписку.

Відповідач, який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явився, представників в судове засідання не направив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив уточнений позов задовольнити.

В судовому засіданні 19.09.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2010р. між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу № КМ-01-10, відповідно до умов якого позивач, як продавець, зобов'язується передати у власність відповідача, як покупця, а покупець прийняти та оплатити сировину по асортименту, в кількості і за цінами, зазначеними в специфікаціях, що додаються до цього Договору і є його невід'ємними частинами.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Директором Поляковим М.А. та від відповідача - Головою правління Буткевичем О.І., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата товару здійснюється згідно виставленого рахунку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, на протязі 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Позивач на виконання умов Договору, в період з 01.01.2012р. по 05.11.2012р. поставив відповідачу товарів харчової промисловості на загальну суму 556 653,82 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печаткою позивача без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань. Також, факт отримання товару повноважними представниками відповідача підтверджується довіреностями.

Належним чином засвідчені копії видаткових накладних та довіреностей долучені до матеріалів справи (с. 20-101, Том 1 справи).

Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар, що підтверджується платіжними дорученнями (с. 103-188, Том 1 справи), в результаті чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 142 742,94 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 05.11.2012р., який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками. З зазначеного акту вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем обліковується наведеними даними та визначається у розмірі 142 742,94 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 23.04.2013р. відповідачем було сплачено заборгованість в сумі 142 742,94 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (с. 45-71, Том 2 справи) та поданою позивачем відповідною заявою.

Проте, як зазначає позивач, за період з 05.11.2012р. по 23.04.2013р. позивач на підставі того ж Договору купівлі-продажу № КМ-01/10 від 01.10.2010р. та у відповідності до умов зазначеного Договору поставив відповідачу товари для харчової промисловості на загальну суму 229 101,28 грн., що підтверджується видатковими накладними (с. 32-43, Том 2 справи), копії яких належним чином засвідчені та містяться в матеріалах справи.

За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково, що підтверджується платіжними дорученнями (с. 72-103, Том 2 справи), в результаті чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 110 186 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 23.04.2013р., який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками. Відповідно до вказаного акту відповідач підтвердив розмір заборгованості за отриманий товар, а саме, 117 389,24 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі - 110 186 грн.

Після порушення провадження у справі (ухвала від 02.04.2013р.) відповідач перерахував позивачу суму основного боргу, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 06.09.2013р., який підписано повноважними представниками сторін, скріплено печатками та з якого вбачається, що станом на 06.09.2013р. заборгованість відповідача відсутня.

Позивач, враховуючи погашення відповідачем заборгованості, зменшив позовні вимоги, подавши відповідну заяву.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК україни, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач нараховує пеню, відповідно до п. 9.3. Договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 8 918,77 грн. період нарахування (24.10.2012р. - 23.04.2013р.)

Відповідно до п. 9.3. Договору, у випадку порушення строку оплати товарів, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, але за уточненим розрахунком суду - 8 456,67 грн.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі - 706,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Ковчег і Ко» (02217, м. Київ, вул. Закревського, 22; 08626, Київська область, Васильківський район, с. Здорівка, вул. Ватутіна, 4, код ЄДРПОУ 23708799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Маріса» (02039, м. Київ, вул. Поліська, буд. 15А, кв. 75, код ЄДРПОУ 37219251), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, пеню у розмірі - 8 456 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 67 коп., три відсотка річних у розмірі - 706 (сімсот шість) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 3 017 (три тисячі сімнадцять) грн. 65 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 24 вересня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук