Рішення

від 24.09.2013 по справі 923/1111/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 р. Справа № 923/1111/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Каховське" Національної академії аграрних наук України, с. Кам'янка Каховського району Херсонської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Привітне 2012", с. Привітне Цюрупинського району Херсонської області

про стягнення 145 653,70 грн.

за участі представників сторін :

від позивача - Буряк О.В., уповн. представник, юрисконсульт, довіреність від 16.07.2013р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Державного підприємства дослідне господарство "Каховське" Національної академії аграрних наук України" (позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Привітне 2012" (відповідач) 145 653,70 грн., з яких 120 000,00 грн. заборгованість з оплати товару, 295,89 грн. річних (3 %), 24 000,00 грн. штрафу та 1 357,81 грн. пені. В обґрунтування позовних вимог стверджується про невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 185 від 25.09.2012р. купівлі-продажу насіння.

В судове засідання представником позивача надано письмову заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу (з оплати товару) на 10 000,00 грн., а саме, до 135653,70 грн., у зв'язку із сплатою відповідачем 04.09.2013р. 10 000,00 грн. в рахунок погашення цього боргу, що підтверджується доданою до заяви копію виписки банку за 04.09.2013р. по рахунку позивача. Суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог. Новою, зменшеною, ціною позову є 135653,70 грн. Спір вирішується виходячи саме із вказаного зменшеного розміру позовних вимог.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Ухвалу про відкладення розгляду справи на 24.09.2013р. було надіслано відповідачу, як і ухвалу про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 64 ГПК України, за місцезнаходженням відповідача на час розгляду справи згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно витягу з цього реєстру (а.с.34-36). До суду повернулося та залучено до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с.33) про вручення відповідачу, за його місцезнаходженням за даними цього державного реєстру, рекомендованого листа з ухвалою суду про порушення провадження у справі. Надісланий відповідачу за цією ж адресою рекомендований лист з ухвалою про відкладення розгляду справи на 24.09.2013р., без вручення відповідачу, до суду не повертався.

Відповідач представника для участі у судовому засіданні 24.09.2013р., як і у засіданні 03.09.2013р., не направив, відзиву на позовну заяву та інших витребуваних судом документів не надав. Про причини вказаного суду не повідомив. Від відповідача не надходило заяв та клопотань щодо судового засідання 24.09.2013р.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/1111/13. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, якого належно повідомлено про місце та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався з 03.09.2013р. на 24.03.2013р., зокрема, у зв'язку із неподанням відповідачем витребуваних від нього судом документів.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 24.09.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

встановив :

Державне підприємство дослідне господарство "Каховське" Національної академії аграрних наук України " (надалі - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Привітне 2012" (надалі - відповідач) 25.09.2012р. уклали між собою договір № 185 купівлі - продажу насіння, згідно з яким позивач зобов'язався передати відповідачу у власність насіння озимої пшениці сорту "Землячка" І репродукції у кількості 30,0 тн., вартістю 4000,00 грн. за 1 тн. та загальною вартістю 120000,00 грн. (з ПДВ), а відповідач зобов'язався прийняти цей товар на умовах договору та здійснити його оплату в строк до 20.07.2013р. (надалі - договір). Відповідно до п. 5.1 договору у випадку порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть визначену договором та чинним законодавством відповідальність. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно з п. 5.2 договору сторони не несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, яке сталося не з їх вини. Сторона вважається не винуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання. Згідно з п. 5.3 договору жодна з сторін договору не несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, якщо це невиконання чи неналежне виконання зумовлено дією непереборної сили (форс - мажорних обставин).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається. Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч. 1,ч. 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві 30,0 тн. насіння озимої пшениці сорту "Землячка" І репродукції на підставі видаткової накладної № 833 від 26.09.2012р. та згідно з довіреністю від 26.09.2012р. № 7. Вказану видаткову накладну відповідач підписав без будь-яких зауважень та заперечень, проте, оплату (повну або часткову) вартості отриманого на підставі цієї накладної насіння відповідач не здійснив а ні у вказаний у договорі строк, до 20.07.2013р., а ні до моменту подання позивачем до суду позовної заяви з вимогами про стягнення з відповідача 145 653,70 грн.

Оскільки строк оплати товару у договорі встановлено до 20.07.2013р., відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого на умовах договору товару, з 20.07.2013р.

Таким чином, на час подання позивачем до суду вказаної позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем з оплати отриманого на умовах договору товару становила 120 000,00 грн. Доказів іншого відповідачем не надано.

Наявність у відповідача обов'язку перед позивачем щодо оплати вказаної, у розмірі 120000,00 грн., заборгованості за договором підтверджується такими первинними документами, як безпосередньо договір, видаткова накладна позивача № 833 від 26.09.2012р. та довіреність відповідача від 26.09.2012р. № 7 на отримання товару.

Під час розгляду судом даної справи відповідач частково, у сумі 10 000,00 грн., здійснив погашення цією заборгованості, що підтверджується випискою банку за 04.09.2013р. по рахунку позивача. У зв'язку з цим, розмір заборгованості відповідача перед позивачем з оплати отриманого на умовах договору товару на даний час становить 110 000,00 грн. Відповідач не надав суду будь-яких заперечень щодо існування у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 110 000,00 грн. з оплати отриманого на умовах договору товару. Також, відповідач не надав суду доказів сплати цієї заборгованості.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 110 000,00 грн. заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 24 000,00 грн. за порушення відповідачем строків оплати отриманого на умовах договору товару підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до п. 5.4 договору за порушення строків оплати товару встановлений штраф у розмірі 20 (двадцять) % від суми простроченого зобов'язання. Станом на час подання позивачем до суду позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем з оплати отриманого на умовах договору товару становила 120000,00 грн. Розрахунок штрафу здійснений позивачем у відповідності до п. 5.4 договору та виходячи із наявності у відповідача заборгованості з оплати товару у розмірі 120000,00 грн. Розрахунок штрафу судом перевірений та встановлено, що він є правильним: 24 000,00 грн. = (120 000,00 грн. /100 %) х 20 %.

Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1357,81 грн. та річних (3%) у розмірі 295,89 грн. за порушення відповідачем строків оплати отриманого на умовах договору товару підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого на умовах договору товару, з 20.07.2013р. Проте, у здійснених позивачем розрахунках пені та річних, за період часу з дати прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання та до 20.08.2013р. першим днем нарахування пені та річних помилково вказано 21.07.2013р. У зв'язку із цим, нарахування пені та річних безпідставно не здійснено за 20.07.2013р.

Також, суд вважає за необхідно зазначити, що у розрахунках позивача вказано про здійснення нарахування пені та річних по 20.08.2013р. Тобто, включаючи цю дату. Проте, виходячи з дати складання позовної заяви, а саме, 19.08.2013р. та вказаної у розрахунках кількості днів, за які нараховані пеня та річні, а саме, 30 днів, нарахування пені та річних здійснено позивачем по 19.08.2013р., включно.

Судом здійснено власний розрахунок пені та річних за період з 20.07.2013р. по 19.08.2013р., за результатами якого встановлено наступне.

Пеня за період з 20.07.2013р. по 12.08.2013р., включно, (або за 24 дні) складає

1 104,66 грн. = ((120000,00 грн. х 14 % х 24 дні) / 100 %) / 365 днів

Пеня за період з 13.08.2013р. по 19.08.2013р., включно, (або за 7 днів) складає

299,18 грн. = ((120000,00 грн. х 13 % х 7 днів) / 100 %) / 365 днів

Загальний розмір пені складає 1 403,84 грн. = 1 104,66 грн. + 299,18 грн.

Річні за період з 20.07.2013р. по 19.08.2013р (або за 31 день) складають 305,75 грн.

305,75 грн. = ((120000,00 грн. х 3 % х 31 день) / 100 %) / 365 днів

Таким чином, розмір заявлених до стягнення з відповідача пені, а саме, 1357,81 грн. та річних, а саме, 295,89 грн. не перевищує їхнього, дійсного, розрахованого судом розміру, відповідно, 1 403,84 грн. та 305,75 грн.

Задовольняючи, одночасно, позовні вимоги про стягнення штрафу та про стягнення пені за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання суд враховує, що чинне законодавство України не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам ст. 61 Конституції України ("Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення"), оскільки згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій. Тобто, пеня та штраф не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір штрафних санкцій.

Первинна ціна позову складала 145653,70 грн. Після зменшення позивачем позовних вимог в частині стягнення основного боргу на 10000,00 грн. ціна позову складає 135653,70 грн. Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами сплачується судовий збір у розмірі 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Позовну заяву подано до суду у серпні 2013 року. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013р. становив 1147,00 грн., а 1,5 розміру цієї мінімальної заробітної плати становить 1720,50грн.

Виходячи з цього, за подання до господарського суду позовної заяви про стягнення 145 653,70 грн. сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 913,08 грн., а заяви з вимогами про стягнення 135653,70 грн. - судовий збір у розмірі 2 713,08 грн. Згідно з платіжним дорученням від 19.08.2013р. № 456 позивачем сплачено 2 913,08 грн. судового збору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог. Різниця між фактично сплаченою позивачем при поданні позовної заяви сумою судового збору та сумою судового збору, яка підлягає сплаті позивачем, виходячи із зменшеного розміру позовних вимог, становить (2913,08 грн. - 2713,08 грн.) = 200,00 грн. та підлягає поверненню позивачеві.

Позов задовольняється повністю, у зв'язку з чим судовий збір у повному обсязі, а саме, 2 713,08 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Привітне 2012" (місцезнаходження - 75143, Херсонська обл., Цюрупинський р-н, с. Привітне, вул.Миру,1; ідент. код ЄДР - 38122001; р/р 26008010442453 у Московському відділенні ПАТ"Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 300023) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Каховське" Національної академії аграрних наук України" (місцезнаходження - 74830, Херсонська обл., Каховський р-н., с. Кам'янка, вул.Радянська,26; ідент. код ЄДР - 00497302; р/р 26000060388527 в ПАТ КБ "Приватбанк") 110 000 (сто десять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару, 295 (двісті дев'яноста п'ять) грн. 89 коп . річних, 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. штрафу , 1 357 (одна тисяча триста п'ятдесят сім) грн. 81 коп. пені та 2713 (дві тисячі сімсот тринадцять) грн. 08 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Повернути Державному підприємству "Дослідне господарство "Каховське" Національної академії аграрних наук України" (місцезнаходження - 74830, Херсонська обл., Каховський р-н., с. Кам'янка, вул.Радянська,26; ідент. код ЄДР - 00497302) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 200 (двісті) грн. 00 коп. сплаченого згідно із платіжним дорученням від 19.08.2013р. № 456 судового збору. Оригінал платіжного доручення від 19.08.2013р. № 456 знаходиться у матеріалах судової справи № 923/1111/13.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.09.2013р.

Суддя К.В. Соловйов