Рішення

від 17.09.2013 по справі 904/5712/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.13р. Справа № 904/5712/13 За позовом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Елегант ЛТД", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про внесення змін до пунктів 1.4 та 4.1 Договору від 14.03.2005р. оренди земельної ділянки

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Шульга М.О. - заступник начальника юридичного відділу, дов. від 14.05.2013р. №011-17/3/290вих. (був присутній у судовому засіданні 07.08.2013р. та 10.09.2013р.);

від відповідача: Ткаченко М.В. - представник, дов. від 05.08.2013р. б/н.

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 17.09.2013р.

Позивач просить внести зміни до пунктів 1.4 та 4.1 Договору від 14.03.2005р. оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 21.03.2005р. за №02113), укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД" (ЄДРПОУ 13457244), виклавши їх в наступній редакції: "п. 1.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 31.01.2012р. становить 1958880, 17 грн."; "п. 4.1. Орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 23506, 56 грн/рік без ПДВ, а з 01.01.2014р. - у розмірі 58766,40 грн/рік без ПДВ на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012 №475-24VI "Про плату за землю".

Відповідач у відзиві (вх.№49871/13 від 15.08.2013р.) на позовну заяву просить відмовити Дніпродзержинській міській раді в задоволенні позовних вимог з наступних підстав: - позивач всупереч закону і укладеному Договору від 14.03.2005р. оренди земельної ділянки безпідставно вимагає збільшення орендної плати в односторонньому порядку; - оскільки позовні вимоги суперечать умовам Договору, то відповідач не може бути примушений до внесення до нього змін, в т.ч. за судовим рішенням; - одностороннє рішення позивача про зміну орендної плати за Договором, яке суперечить договірним умовам, не є обов'язковим для відповідача, не дивлячись на те, що прийняте позивачем як органом місцевого самоврядування.

В подальшому позивач у заяві (вх.№54846/13 від 10.09.2013р.) про уточнення позовних вимог у зв'язку із допущенням технічної помилки просить пункти 1,3,4 позовних вимог залишити без змін; пункт 2 позовних вимог викласти в наступній редакції: „Внести зміни до пункту 3.1 договору оренди земельної ділянки від 14.03.2005р. (державна реєстрація від 21.03.2005 №02113), укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД" (код ЄДРПОУ 13457244), виклавши його в наступній редакції: "п. 3.1. Орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 23506, 56 грн/рік без ПДВ, а з 01.01.2014р. - у розмірі 58766,40 грн/рік без ПДВ на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012 №475-24VI "Про плату за землю".

Суд не вбачає підстав для розгляду зазначеної заяви позивача про уточнення позовних вимог шляхом викладення пункту 2 позовних вимог у новій редакції, оскільки:

- відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви;

- відповідно до пункту 3.12 пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу; невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК; заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи , про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи); початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання; при цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК; під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення ; підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу; відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача; одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

- подана позивачем заява про уточнення позовних вимог за своєю правовою природою фактично є заявою про зміну предмету позову, проте відповідно до протоколу судового засідання від 15.08.2013р. у справі №904/5712/13 судом було розпочато розгляд справи по суті.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що:

- відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено виправлення господарським судом помилок, допущених позивачем у позовній заяві, як і не передбачено обов'язку суду викладати позовні вимоги в тій чи іншій редакції.

Відповідач у доповненнях (вх.№54884/13 від 10.09.2013р.) до відзиву на позовну заяву від 15.08.2013р. просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки: - в разі задоволення позовної вимоги про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки виникне ситуація, коли в одному договорі оренди земельної ділянки будуть встановлені два різні розміри орендної плати та буде незрозуміло який саме розмір орендної плати застосовувати сторонам; - виходячи з того, що розгляд справи по суті було розпочато в судовому засіданні 15.08.2013р., то позивач позбавлений процесуального права на зміну предмету позову.

У судовому засіданні відповідачем було заявлено усне клопотання про виклик у судове засідання представника Держземагенства у м. Дніпродзержинську з метою наданням пояснення щодо витягу від 31.01.2012р. №459 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання відповідача, оскільки відповідачем не вказано на те, що відповідно до Господарського процесуального кодексу України такий виклик має підтвердити, а з матеріалів справи також не вбачається доцільність отримання таких пояснень.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2005р. між позивачем - Дніпродзержинською міською радою, як орендодавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Елегант ЛТД", як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір оренди), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1076 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Червоногвардійська, 15, згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Як вбачається 21.03.2005р. було проведено державну реєстрацію Договору оренди за №02113.

Відповідно до пункту 2.1 Договору оренди Договір укладається строком до 23.12.2014р.; після закінчення строку договору „Орендар" має переважне право на поновлення його на новий строк.

Як вбачається на виконання умов Договору оренди відповідачу було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,1076 га, про що свідчить акт від 21.03.2005р. прийому-передачі земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1.3 Договору оренди цільове призначення земельної ділянки: землі іншої комерційної діяльності (1.11.6).

Відповідно до пункту 1.4 Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 27.12.2004р. становить 219940, 56 грн. (у редакції додаткової угоди від 21.07.2009р.).

Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди орендна плата вноситься „Орендарем" виключно у грошовій формі в розмірі 2 859,60 грн./рік, що становить 238,30 грн/міс, і вноситься на рахунок місцевого бюджету.

Згідно пункту 3.3. Договору оренди розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Згідно пункту 8.1 Договору оренди зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди, його дострокового розірвання на вимогу зацікавленої сторони та інші спори вирішуються у судовому порядку (пункт 8.6 Договору оренди).

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (стаття 287 Податкового кодексу України).

Згідно з вимогами статті 21 Закону України „Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України); обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Пунктом 1 рішення Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010р. №07-02/VI „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ", опублікованого у газеті „Відомості", було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська, виконану приватним підприємством „Лада", та введено її в дію з 01.07.2011р.

У пункті 2 вказаного рішення Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010р. №07-02/VI „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ" передбачено застосування з 01.07.2011р. для визначення плати за землю базову вартість 1 кв.м земель міста у розмірі 202 грн. 37 коп.

Згідно пункту 3.1 рішення Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010р. №07-02/VI „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ" землекористувачам необхідно одержати в управління Держкомзему у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області довідки про визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які знаходяться в їх користуванні (власності), та надати їх до управління земельних відносин міської ради для підготовки документів щодо перегляду річної орендної плати в чинних договорах оренди земельної ділянки.

Пунктами 1 та 2 рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012р. №475-24/VI „Про плату за землю", опублікованого у газеті „Відомості", визначено коефіцієнт для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядником яких є Дніпродзержинська міська рада, на рівні трикратного розміру земельного податку, а також передбачено застосування коефіцієнтів для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки з 01.07.2012р.

Згідно пункту 3 рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012р. №475-24/VI „Про плату за землю" з 01.07.2012р. до 31.12.2013р. установлено пільгу із земельного податку у відсотковому еквіваленті від суми, що зараховується до місцевого бюджету, згідно з додатком.

Згідно додатку до рішення міської ради від 25.06.2012р. №475-24/VI „Про плату за землю" пільга із земельного податку у відсотковому еквіваленті від суми, що зараховується до місцевого бюджету, встановлена з 01.07.2012р. до 31.12.2013р. та розраховується відповідно до коду економіко-планувальної зони земельної ділянки та категорії земель за функцією використання.

Відповідно статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією; держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; до розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, пункт 12 Земельного кодексу України).

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (пункт 3.4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства").

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно витягу від 31.01.2012р. №469 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Управлінням Держкомзему у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Червоногвардійська, 15, становить 1 958 880 грн. 17 коп.

Таким чином, орендна плата становить 1 958 880 грн. 17 коп. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 1%) х 1% = 19 588 грн. 80 коп. (розмір земельного податку) х 3 (трикратний розмір земельного податку, визначений для розрахунку річної орендної плати) = 58 766 грн. 40 коп.

З урахуванням 60% пільги до 01.01.2014р. орендна плата складає 23 506 грн. 56 коп.

Відповідно статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією; держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; до розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, пункт 12 Земельного кодексу України).

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (пункт 3.4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства").

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відповідно до частини 1 пункту 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010 "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами", установивши, що законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренду землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки договором та законом передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду України від 06.12.2010 р. у справі № 2-1/10068-2008 та від 27.12.2010р. у справі №27/15-10, а також постановах Вищого господарського суду України від 28.09.2010р. №11/14-ПД-10, від 15.11.2010р. №1/125пд, від 17.11.2010р. №19/132пд, від 25.11.2010р. №54/91-10 та від 23.12.2010р. № 11/171-10.

У зв'язку зі зміною нормативної грошової земельної ділянки, що орендується, обґрунтованою є вимога позивача про внесення змін до пункту 1.4 Договору оренди.

Що стосується вимоги позивача щодо внесення змін стосовно розміру орендної плати саме до пункту 4.1 Договору оренди, то вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

- згідно пункту 4.1 Договору оренди після закінчення строку дії договору в разі його не продовження протягом 30 днів, орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку орендодавцю;

- відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

- доказів в обґрунтування підстав для внесення змін щодо розміру орендної плати у пункт 4.1 Договору оренди, що стосується умов повернення земельної ділянки, позивачем не надано (матеріали справи не містять);

- при цьому розмір орендної плати сторонами вже погоджено у пункті 3.1 Договору оренди, відповідно до якого орендна плата вноситься „Орендарем" виключно у грошовій формі в розмірі 6 598,22 грн./рік без ПДВ, що становить 549,85 грн./міс, і вноситься на рахунок місцевого бюджету (у редакції додаткової угоди від 21.07.2009р.).

Одночасно суд не погоджується з думкою відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02р. №15-рп/2002 визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами; встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист; обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує; отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід розподілити між сторонами пропорційно задоволених вимог порівну, оскільки обов'язок щодо внесення змін до Договору покладено чинним законодавством на обидві сторони.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Внести зміни в пункт 1.4 Договору від 14.03.2005р. (державна реєстрація від 21.03.2005р. за №02113) оренди земельної ділянки, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД", виклавши його в наступній редакції:

"п. 1.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 31.01.2012р. становить 1 958 880 грн. 17 коп.".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Елегант ЛТД" (51925, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Червоногвардійська, буд. №15; ідентифікаційний код 13457244) на користь Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (51931, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, пл. Дзержинського, 2; ідентифікаційний код 24604168) 286 грн. 75 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"23" вересня 2013р.