Рішення

від 19.09.2013 по справі 913/2047/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

19 вересня 2013 року Справа № 913/2047/13

Провадження № 7/913/2047/13

За позовом Державного закладу "Луганський державний медичний університет", м. Луганськ

до відповідача Приватного підприємства "Фірма "Едексмарт Едьюкейшн", м. Луганськ

про стягнення 440 751 грн. 36 коп.

Суддя Демидов В.О.

Секретар судового засідання Круглова Є.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Губарєва Н.А. - представник за довіреністю б/н від 27.08.2013;

від відповідача: Рассадін І.О. - директор згідно витягу з ЄДР, паспорт серії ЕН № 634401, виданий Ленінським РВ ЛМУ ГУМВС України, 18.10.1997.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача завданих йому збитків у розмірі 440 751,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані актом № 04-21/006 від 24.05.2013 складеним Контрольно-ревізійним управлінням за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Державного закладу "Луганський державний медичний університет" за період з 01.03.2011 по 01.03.2013, яким встановлено, що Державним закладом "Луганський державний медичний університет" зайво сплачено Приватному підприємству "Фірма "Едексмарт Едьюкейшн" кошти за тарифом, у складі якого враховано ПДВ у розмірі 20% на суму 440 751,36 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.08.2013 було порушено провадження у справі № 913/2047/13.

12.09.2013 відповідач подав суду клопотання про призначення експертизи б/н від 12.09.2013, в якому просить суд призначити у справі судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи підтверджуються документально висновки Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, оформлені актом ревізії фінансово-гсоподарської діяльності Державного закладу "Луганський державний медичний університет" за період з 01.03.2011 по 01.03.2013 за № 04-21/006 від 24.05.2013 в частині завищення тарифів Приватним підприємством "Фірма "Едексмарт Едьюкейшн" за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води та спричинення у зв'язку з цим збитків Державному закладу "Луганський державний медичний університет" на загальну суму 440 751,36 грн. за період з 01.03.2011 по 01.03.2013.

Позивач проти клопотання не заперечив.

У судовому засіданні 12.09.2013 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 19.09.2013.

Після перерви у судове засідання прибули повноважні представники сторін.

Судом відхилено клопотання відповідача про призначення експертизи б/н від 12.09.2013 з огляду на таке.

За приписами п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи б/н від 12.09.2013, оскільки не вбачає дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактів викладених в клопотанні.

В запереченні на позовну заяву від 19.09.2013 відповідач заперечив проти позову, посилаючись на ст. 22, 526, 610 Цивільного кодексу України, на ст. 193, 218, 225 Господарського кодексу України, а також на те, що відповідач жодним чином не порушив свої зобов'язання відносно позивача, у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для застосування до нього господарської відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

24 січня 2012 року між Державним закладом "Луганський державний медичний університет" як замовником та Приватним підприємством "Фірма "Едексмарт Едьюкейшн" як учасником був укладений договір № 5 про закупівлю товарів (робіт, послуг) за державні кошти, за умовами п. 1.1 якого учасник зобов'язався у 2012 році поставити замовникові теплову енергію, належної якості, в об'ємах, визначених цим договором (додаток 1), до межі балансової та експлуатаційної належності, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити поставлену теплову енергію у повному обсязі, згідно із встановленими відповідно діючого законодавства України тарифами, у строки передбачені договором.

Даний договір був розірваний на підставі угоди від 16.03.2012 про розірвання договору про закупівлю товарів (робіт, послуг) за державні кошти № 5 від 24.01.2012, укладеної між сторонами даного договору, у зв'язку із змінами тарифів "Учасника".

15 травня 2012 року між Державним закладом "Луганський державний медичний університет" як виконавцем та Приватним підприємством "Фірма "Едексмарт Едьюкейшн" як споживачем був укладений договір № 170 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Даний договір був розірваний на підставі угоди від 04.09.2012 про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води № 170 від 15.05.2012, укладеної між сторонами даного договору.

21 вересня 2012 року між Державним закладом "Луганський державний медичний університет" як виконавцем та Приватним підприємством "Фірма "Едексмарт Едьюкейшн" як споживачем був укладений договір № 401, за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Умови вищезазначених договорів виконувались сторонами належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а також відсутністю взаємних претензій сторін.

Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області у період з 18.03.2013 по 24.05.2013 було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного закладу "Луганський державний медичний університет" за період з 01.03.2011 по 01.03.2013, за результатами якої був складений акт № 04-21/006 від 24.05.2013, в якому встановлено, зокрема, що свідоцтво платника податку на додану вартість відповідача було анульовано 20.01.2012 з причин реєстрації платником єдиного податку, у зв'язку з чим Державним закладом "Луганський державний медичний університет" було зайво сплачено Приватному підприємству "Фірма "Едексмарт Едьюкейшн" кошти за тарифом, у складі якого враховано ПДВ у розмірі 20% на суму 440 751,36 грн., чим завдано університету матеріальної шкоди (збитків) на відповідну суму.

На підставі вищезазначеного акту Державною фінансовою інспекцією в Луганській області було винесено вимогу № 12-04-14-14/5235 від 06.06.2013 про усунення виявлених порушень, в п. 10 якої Державний заклад "Луганський державний медичний університет" було зобов'язано, зокрема, стягнути з надавача послуг (Приватне підприємство "Фірма "Едексмарт Едьюкейшн") зайві виплати шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт.

На виконання даної вимоги позивач та відповідач узгодили графік відшкодування коштів за теплопостачання та гарячу воду внаслідок застосування невірного тарифу постачальником теплової енергії Приватним підприємством "Фірма "Едексмарт Едьюкейшн", який був направлений на адресу відповідача з листом № 03/1394 від 11.06.2013, належним чином засвідчена копія даного графіку є наявною в матеріалах справи (а. с. 108).

Відповідач надіслав на адресу позивача лист № 23/13 від 26.06.2013, в якому зазначив, що не вбачає підстав для коригування ціни договору, в тому числі шляхом її зменшення без зміни обсягу наданих послуг з теплопостачання.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов вищезазначеного графіку відшкодування коштів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 3, 14 Цивільного кодексу України однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено що, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було визнано зобов'язання відшкодувати позивачу кошти за теплопостачання та гарячу воду внаслідок застосування ним невірного тарифу шляхом підписання графіку такого відшкодування, та несплата цих коштів позивачу є порушенням зобов'язання.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (Постанова Верховного суду України від 20.06.2011 справа № 3-56гс11).

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження понесення ним будь-яких збитків у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України внаслідок порушення відповідачем зобов'язання, а отже не доведено наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, що виключає настання правових наслідків у вигляді відшкодування збитків, з огляду на що суд не вбачає підстав для задоволення даного позову.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у справі.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 24.09.2013

Суддя В.О. Демидов