Рішення

від 05.07.2006 по справі 20-8/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем

України

РІШЕННЯ

"05" липня 2006 р.

справа № 20-8/149

За позовом Приватного підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)

до відповідача: Товариства з

обмеженою відповідальністю “Юг-Моторс-Петрол” (99011, місто Севастополь,

вул. Демидова, 13)

про стягнення 29.653,27грн,

суддя

Ткаченко М.І.,

Представники  сторін:

від позивача

-ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1;

від відповідача

-не з'явився;

Суть спору: Приватний

підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя із

позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Моторс-Петрол” про

стягнення 29.653,27грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує

тим, що фактично ніяких правових відношень стосовного оренди приміщень у сторін

не виникло, тому відповідач повинен повернути позивачеві суму сплачено

передоплати в розмірі 19.800,00 грн. в рахунок майбутніх орендних платежів.

Представник відповідача в судове

засідання не з`явився, відзив на позов і витребуванні судом документи не

представив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового

засідання був повідомлень належним чином.

Відповідно до статті 75

Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розглянути

спор у відсутність представника відповідача по наявним в справі матеріалам.

Представнику позивача в судовому

засіданні були роз'яснені процесуальні права та обов'язки згідно статей 20, 22

Господарського процесуального кодексу України.

Заслухав пояснення представника

позивача, дослідивши представлені докази, суд

В С Т А Н О В

И В :

В червні 2003 року позивач та

відповідач шляхом усної домовленості вирішили питання про передачу в оренду

складських приміщень загальною площею 309,12 м.кв, яки розташовані за адресою:

АДРЕСА_3.

По домовленості сторін позивач

перед укладенням договору оренди зробив орендну передоплату в розмірі 19.800,00

грн. (платіжні доручення НОМЕР_2 та НОМЕР_3).

Але сторони договір оренди так і не

уклали, раніше визначені сторонами приміщення в оренду передані не були,

відповідач передоплату, здійснену позивачем, в добровільному порядку не

повернув.

На адресу відповідача позивачем

направлені листи НОМЕР_4 та НОМЕР_5 з проханням повернути грошові кошти в

розмірі 19.800,00 грн.

Відповідач вказані листи залишив

без відповіді.

Позивач на суму 19.800,00 грн.

нарахував неустойку в розмірі 9.853,27 грн.

В зв`язку з відсутністю з боку

відповідача добровільного повернення грошових коштів позивач звернувся до

господарського суду міста Севастополя за захистом порушеного права.

При вирішені даного спору суд

керується наступним.

З 1 січня 2004 року набрав

чинності  Цивільний кодекс України від 16

січня 2003 року.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та

перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16 січня

2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом

України від 19 червня 2003 року №  980-IV

і Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV, що вступив в дію в 1

січня 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин,

що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які

виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього

Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують

існувати після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини між

сторонами виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України (з 1 січня 2004

року)  і 

продовжують існувати до виконання сторонами своїх зобов'язань за

договором, то до таких правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу

України від 16 січня 2003 року.

Відповідно до статті 1212

Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за

рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави

(безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа

зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте,

згодом відпала.

Як вбачається з матеріалів справи,

сторони за усною домовленістю передбачили, що позивач сплачує передоплату, а

потім сторони укладуть договір оренди складських приміщень.

Позивач зробив передоплату в

розмірі 19.800,00 грн., але в подальшому договір оренди сторонами не був

укладений. Таким чином, у відповідача відпала підстава (оренда), на якій він

отримав від позивача передоплату в розмірі 19.800,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд

вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача переоплати в розмірі

19.800,00 грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Позивач нарахував на переоплату

неустойку в розмірі 9.853,27 грн. і просить суд стягнути дану неустойку з відповідача.

При вирішені даного питання суд

виходить з наступного.

Позивач в позові посилається на тій

факт, що неустойка за невиконання зобов`язання не перевищує подвійної облікової

ставки Національного банку України на момент подачі претензії. При цьому, як вбачається

з розрахунку, позивач розраховує неустойку як пеню.

Відповідно до частини 1 статті 549

Цивільного кодексу України неустойкою є грошова сума або інше майно, які

боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Таким чином, різновидами неустойки

є пеня і штраф.

По своєї правової природі пеня та

штраф відрізняються один від одного і є різними видами відповідальності.

Так, згідно частини 3 статті 549

Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від

суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення

виконання.

Відповідно до частини 2 статті 549

Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від

суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно Закону України “Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” цей закон

регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів

щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань і

стосується пені.

Крім того, згідно статті 536

Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник

зобов`язаний сплачувати проценти.

Аналіз даних статей дає суду право

зробити висновок, що в розумінні статей 536, 693 Цивільного кодексу України за

користування чужими грошовими коштами боржник повинен сплачувати проценти

(тобто штраф, який обчислюється у відсотках), а не пеню.

В процесі розгляду справи позивач

не уточнив позовних вимог в частини стягнення з відповідача пені або штрафу.

Тому суд, виходячи з вищевказаного,

відмовляє позивачу в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача неустойки в

розмірі 9.853,27 грн.

Відповідно до статті 49

Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача

витрати по сплаті державного мита в сумі 198,00 грн. і витрати по

інформаційно-технічному забезпеченню в сумі 118,00 грн.

Керуючись статтями 536, 549, 1212

Цивільного кодексу України в редакції від 16 січня 2003 року, статтями 20, 22,

49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути

з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Моторс-Петрол” (99011,

місто Севастополь, вул. Демидова, 13 код в ЄДРПОУ 30121079) на користь

суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

ідентифікований код НОМЕР_6) передоплату в розмірі 19.800,00 грн, а

також витрати по оплаті державного мита в сумі 198,00 грн. і витрати по

інформаційно-технічному забезпеченню процесу у розмірі 118,00 грн.

3.          В решті позову -відмовити.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили. Копії рішення направити сторонам.

Суддя

Ткаченко М.І.

Розсилка

ПП ОСОБА_1  -         

АДРЕСА_1;  -          АДРЕСА_2; -          АДРЕСА_4

3

ТОВ “Юг -Моторс -Петрол”  (99001, місто Севастополь, вул.

Демидова, 13)

1

В справу

1

В наряд

1