Рішення

від 07.12.2006 по справі 4/329-4339

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/329-4339

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2006 р.Справа № 4/329-4339

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Бурди Н.М.   

      Розглянув справу         

За позовом  Прокурора Лановецького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду в Лановецькому районі Тернопільської області, вул.Грушевського, 13, м.Ланівці.

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланівціагробуд», вул.Незалежності, 34, м.Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область, 47400.        

про  стягнення 10770 грн. 40 коп.

За участю представників сторін :

позивача:  Шклярук В.А.,  доручення   № бн.

відповідача:

прокуратури: Свачій М.І., посвідчення №58.

Суть справи:

                В судовому засіданні представнику прокуратури і представнику позивача права та обов”язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України, роз”яснено.

            Прокурор Лановецького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду в Лановецькому районі, м.Ланівці, звернувсяся до господарського суду Тернопільської області із позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланівціагробуд», м.Ланівці 10770  грн. 40 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.

Відповідач витребуваних судом документів не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час і місце розгляду спору був повідомлений ухвалою про порушення провадження у справі від 01.11.2006р. та ухвалою про відкладення розгляду справи від 23.11.2006р.  

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

           Пенсійне страхування відповідно до ст.ст.2,4  „Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 14.01.1998р. є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування і здійснюється в порядку, передбаченому законом та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні;

         Відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні щодо порядку та розміру сплати збору на пенсійне страхування регулюються Законом України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р. (далі-Закон), Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 06.06.1997р. ( далі - Закон про збір), Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. (Далі –Закон про пенсійне страхування), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1 (далі Інструкція №21-1);

          Згідно абз.4п.1ст.2 Закону про збір об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, п.2: філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у п.1, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, а згідно абз.3 п.1 ст.4 цього ж Закону (Закону про збір) на обов'язкове державне пенсійне страхування для зазначених вище платників збору встановлена ставка збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4п.1ст.2 цього Закону, тобто в розмірі фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій;

           Згідно ч. 2 «Прикінцевих положень»Закону України, розділу 6 „Повідомлення про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування”, розділу 7 „Порядок нарахування збору на покриття фактичних витрат  на    виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів  "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", розділу 6  „Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах” Інструкції №21-1 відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах здійснюються підприємствами на підставі повідомлень про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. „б-з” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, які надсилаються підприємствам до 20го січня поточного року органами Пенсійного Фонду.

      Згідно Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа  вносять до Пенсійного фонду  зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

    Як слідує із матеріалів справи,  Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі відповідно до п.6.4. Інструкції №21-1 направило відповідачу повідомлення розрахунок №122  фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2004 рік  та  №135 за 2005 рік із зазначенням щомісячних сум до відшкодування.

          Однак, як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах не виконав, тому станом на 01.05.2006р. його недоїмка до Пенсійного фонду становить  10770грн.40коп.

          Вищезазначена сума недоїмки до Пенсійного фонду України  підтверджується даними картки особового рахунку відповідача про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій станом на 25.05.2006р.

В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто будь-яких відомостей, які б свідчили про погашення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланівціагробуд»заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а відтак, у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України слід вважати, що позивачем доказано належними і допустимими доказами його вимоги про стягнення з відповідача 10770 грн. 40 коп., тому позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений і неоспорений відповідачем.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу  згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

 Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

          1.  Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланівціагробуд»вул.Незалежності, 34, м.Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 33390484,

- на користь Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі, м.Ланівці, вул.Грушевського, 13, ідентифікаційний код 21156396 –10770(десять тисяч сімсот сімдесят) грн. 40 коп. боргу.

          -  в доход державного бюджету України 107 (сто сім) грн. 70 коп. державного мита;

         -  на користь  Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44, код ЄДРПОУ 30045370 –118 (сто вісімнадцять) грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

Видати накази.

          На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "14" грудня 2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.М. Бурда