Рішення

від 14.12.2006 по справі 1/215-4347

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/215-4347

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2006 р.Справа № 1/215-4347

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Левандовського Ю.Я.             

Розглянув справу

За позовом:   Закритого акціонерного товариства „Тернопільський агропромисловий комплекс”, м.Тернопіль

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Стегниківське”, с.Стегниківці Тернопільського району Тернопільської області

За участю представників сторін:

Позивача:  Кудінова Т.І. - представник  

Відповідача:    

      Суть справи :   Закрите акціонерне товариство „Тернопільський агропромисловий комплекс”, м.Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Стегниківське”, с.Стегниківці Тернопільського району Тернопільської області про стягнення заборгованості із лізиногових платежів в сумі 32664,00 грн.

     Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги умовами договору лізингу № 13/09-1 від 13 вересня 1999 року; невиконанням відповідачем  договору в частині сплати лізингових платежів . Вважає, що на час подання позову до суду  заборгованість складає 32664,00 грн.

     Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

     Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснено його процесуальні права та обов'язки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України .

     Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

         13 вересня 1999 року між ЗАТ „Тернопільський агропромисловий комплекс”, м.Тернопіль та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Стегниківське”, с.Стегниківці Тернопільського району Тернопільської області укладено договір про умови лізингу №13/09-1 сільськогосподарської техніки, її поставки, повернення коштів за надану в лізинг сільськогосподарську техніку та здійснення інших платежів.

     Згідно п. 1.1 договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу , а Лізингоодержувач бере від Лізингодавця в тимчасове користування  наступну сільськогосподарську техніку КС-6Б; БМ-6Б в кількості  дві штуки  вартістю техніки за одиницю КС-6Б -132048,00 грн.; БМ-6Б –31272,00 грн. Факт отримання відповідачем техніки підтверджується товарно-транспортною накладною №324 від 16 вересня 1999 року та довіреністю серії ЕАО №963222 від 16 вересня 1999 року, відповідно до якої відповідач отримав техніку.

    Відповідно до Закону України “Про лізинг ” ст.16 встановлено, що Лізингоодержувач за користування об'єктом лізингу  вносить періодичні лізингові платежі. Розміри,  спосіб,  форма  і  строки  внесення   лізингових платежів  та умови їх перегляду у відповідності до п. 3 ст.16 Закону України „Про лізинг”  визначаються у договорі лізингу за домовленістю сторін .

      Сторонами по справі в п.1.1.4 договору було визначено вартість майна , що передається в лізинг  і вона становить  163320,00 грн., і яка повинна перераховуватися  лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця згідно графіку платежів, зазначеного у розділі 8 договору.

    Відповідно до графіку сплати лізингових платежів відповідач зобов'язався сплатити згідно договору №15/09-1 від 15 вересня 1999р. за період з 31.10.1999 р. по 31.10.2003 р. –163320,00 грн. лізингових платежів.

          Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів за зазначений період  виконав частково і станом на 24.10.2006р. заборгованість по цих платежах становить 32664 грн.00 коп.   

          Відповідач на день розгляду справи доказів, які б свідчили про погашення заборгованості суду не надав, а тому згідно вимог ст. 33 ГПК України слід вважати , що за ним рахується борг по лізингових платежах в сумі 32664 грн. 00 коп.

У відповідності до ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

       Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

      Відповідно до статті 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.

      На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                         В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.   Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Стегниківське”, с.Стегниківці Тернопільського району Тернопільської області, код 30903363 на користь Закритого акціонерного товариства „Тернопільський агропромисловий комплекс”, м.Тернопіль; ідентифікаційний номер 30362901 –32664 грн. 00 коп. заборгованості із лізингових платежів; 326 грн. 64 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.  На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати   апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття  через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Ю.Я. Левандовський