Рішення

від 24.09.2013 по справі 923/1184/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 р. Справа № 923/1184/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна промислова компанія РСС", м. Полтава

до Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Херсон

про стягнення 199060 грн.

за участі представників сторін:

від позивача - Кожушко С.В. - представник, довіреність б/н від 23.09.2013 р.

від відповідача - Федоришина Н.О. - представник, довіреність від 04.01.2013 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна промислова компанія РСС" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнає, пояснює, що причиною виникнення заборгованості є скрутне фінансове становище підприємства та просить надати розстрочку щодо стягнення боргу на 3 місяці.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна промислова компанія РСС" та дочірнім підприємством "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 25.06.2013р. укладено договір №22 про поставку нафтопродуктів (далі договір) відповідно до якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором передавати у власність відповідача товар зазначений в п. 1.2 та додатку №1 (специфікації) до даного договору, окремими партіями згідно заявок відповідача, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. 5.3 договору сторони домовились, що доставка товару здійснюється постачальником. Постачальник здійснює поставку товару на умовах: СРТ - (пункт (станція) призначення), відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS в редакції 2010 року. Покупець відшкодовує вартість транспортних послуг які поніс постачальник на підставі документів, зазначених в п. 5.6 цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника вказаний в даному договорі, протягом 30 банківських днів після отримання товару на підставі рахунку-фактури (рахунку) та виконання п. 5.6 договору.

Крім того між товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Петролеум Кепітл Корпорейшн", яке було перейменовано у товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна промислова компанія РСС" 30 грудня 2009р. укладено договір №301209-1 про надання транспортних послуг, згідно якого ТОВ "Прінт Інжінірінг" зобов'язалось в порядку та на умовах, визначених цим договором надати позивачу транспортні послуги, пов'язані з доставкою вантажів позивача, а позивач зобов'язався надавати замовлення на виконання послуг, відповідно до умов даного договору, приймати та своєчасно сплачувати надані послуги.

Позивач виконуючи умови договору здійснив відповідачу поставку мазуту М-100 у кількості 26,9т, на загальну суму 199060 грн. з яких 185610 грн. вартість поставлених нафтопродуктів та 13450 грн. відшкодування понесених постачальником транспортних витрат, що підтверджено видатковою накладною №30 від 25.06.2013р., товарно-транспортною накладною №25/06/13 від 25.06.2013р. Вищевказаний товар було отримано представником відповідача за довіреністю №156/06 від 25.06.2013р.

Позивач посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати отриманого товару та обґрунтовуючи свої вимоги ст. ст. 526, 712 ЦК України, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням транспортних витрат в сумі 199060 грн. в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх з нормами чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відносини, що виникли між позивачем та відповідачем-1 кореспондуються зі ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України, згідно яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором поставивши відповідачу товар, вартість якого з урахуванням транспортних витрат, складає 199060 грн. Відповідач в порушення умов договору та вищезазначених норм законодавства, свої зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 199060 грн.

Відповідач не надав доказів добровільного погашення заборгованості.

В зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд зобов'язує відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку, відшкодувати на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Відповідач заявив клопотання про розстрочку виконання рішення на три місяці (жовтень 2013р. - 66353 грн. 33 коп., листопад 2013р. - 66353 грн. 33 коп., грудень 2013р. - 66353 грн. 34 коп.).

Суд відмовляє в розстрочці виконання рішення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Обставини справи у їх сукупності дають підстави для висновку про те, що відповідач фактично обґрунтовує необхідність надання розстрочки виконання судового рішення посиланням на свій тяжкий фінансовий стан, але документального підтвердження зазначених обставин та доказів, що б підтверджували можливість виконання рішення в майбутньому відповідачем не надано.

В розумінні ст.121 ГПК України, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

На підтвердження необхідності надання розстрочки виконання судового рішення боржником не було надано у судове засідання жодного документа, на підтвердження викладених у заяві обставин.

Надаючи оцінку поясненням відповідача в сукупності з викладеними доводами у заяві про відстрочку виконання рішення, суд зазначає, що письмові пояснення не обґрунтовані належними документальними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України щодо підтвердження тяжкого фінансового стану відповідача.

Отже, при вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін та доказів, наданих на підтвердження несприятливого фінансового стану.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочки виконання судового рішення. З матеріалів справи не вбачається того, що відсутність розстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 23, п/р 2600301693396 в філія "Укрексімбанк", МФО 352639, код ЄДРПОУ 31918234) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна промислова компанія РСС" (36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 225, к. 310, р/р 26002001000218 в ПАТ "КБ "Фінансовий партнер", м. Київ, МФО 380872, код ЄДРПОУ 36864393) заборгованість в сумі 199060 грн. та 3981 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.09.2013р.

Суддя Л.М. Немченко