Постанова

від 07.10.2008 по справі 36/257

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/257

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 07.10.2008                                                                                           № 36/257

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 Від прокуратури: не з'явився

Від позивача: Жадан Я.В. - за дов.

Коваленко М.В. – за дов.

Від відповідача:  Попович Д.Є. – за дов.

 розглянувши  апеляційну скаргу Акціонерне товариство закритого типу "Промислово-фінансова компанія Олгаз"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 28.05.2008

 у справі № 36/257  

 за позовом                               Київський природоохоронний прокурор

 до                                                   Акціонерне товариство закритого типу "Промислово-фінансова компанія Олгаз"

 про                                                  стягнення 70 054,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням Господарського суду м.Києва від28.05.2008 у справі №36/257 позов задоволено: стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу „Промислово-фінансова компанія „ОЛГАЗ” на користь держави 70054,12 грн. основного боргу та судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі №36/257.

В скарзі відповідач наголошує на тому, що Київський природоохоронний прокурор невірно визначив орган, уповноважений здійснювати функції у спірних правовідносинах, а саме прокурор мав звернутися в інтересах Київської міської ради, як сторони договорів оренди.

Також, скаржник звертає увагу на те, що в матеріалах справи присутній корінець другої податкової вимоги  від 20.09.2007 №2/7380, наявність даної податкової вимоги вказує на те, що сума боргу відповідача узгоджена з позивачем, в свою чергу позивач застосовує по відношенню до відповідача примусові заходи. Зважаючи на зазначене, відповідач вважає, що до нього може бути застосовано стягнення і за рішенням суду і в порядку, який передбачений Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що відповідно до ст.27 Закону України „Про плату за землю” контроль за правильністю обчислення і справлення земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби. Тобто, Київський природоохоронний прокурор вірно визначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Крім того, позивач зазначає, що згідно пп..3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Ухвалою від 24.06.2008 Київський апеляційний господарський суд прийняв до провадження апеляційну скаргу та призначив розгляд справи на 09.09.2008.В судовому засіданні 09.09.2008 розгляд справи було відкладено на 07.10.2008.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 07.10.2008 з'явилися, позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у запереченнях на апеляційну скаргу, відповідач підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі. Представник від прокуратури в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м. Києва за наявними у справі матеріалами без представника від прокуратури.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, заперечення на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Акціонерного товариства закритого типу „Промислово-фінансова компанія „ОЛГАЗ” про стягнення 70 054,12 грн. заборгованості з орендної плати за землю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що відповідач в порушення договорів оренди земельних ділянок від 08.09.2004 не сплатив орендну плату у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 70054,12 грн. станом на 05.02.2008р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що в матеріалах справи присутня податкова вимога про погашення суми податкового боргу, а тому на сьогоднішній день є рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, яке вирішило даний спір. Крім того, відповідач зазначає, що прокурором невірно визначений орган, уповноважений здійснювати функції у спірних правовідносинах.

Судова колегія повністю підтримує позицію суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав:

Між Київською міською радою та Акціонерним товариством закритого типу „Промислово-фінансова компанія „ОЛГАЗ” укладено договори оренди земельних ділянок від 08.09.2004р. (далі - Договори).

Відповідно до умов Договорів Київська міська рада передала в орендне користування відповідач дві земельні ділянки розміром 300 кв.м. та розміром 77 кв. м. за адресою м. Київ, вул.. В.Житомирська,30 літ. „Б” у Шевченківському районі міста Києва. Цільове призначення земельних ділянок для реконструкції будинку під офіс.

Пунктом 4.1. Договорів відповідач зобов'язаний вносити орендну плату за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця на рахунок 33213812800011, КЕКД 13050200 УДК м.Києві, МФО 820019, одержувач ФУ у Шевченківському районі м.Києві, ідентифікаційний код 26077968.

Відповідно до довідки від 17.03.2008 Акціонерного товариства закритого типу „Промислово-фінансова компанія „ОЛГАЗ”, відповідач визнав заборгованість по сплаті орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності, що знаходиться за  адресою м. Київ, вул.. В.Житомирська,30 в розмірі 70045,69 грн.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити  усіх   заходів,   необхідних   для   належного   виконання   нею зобов'язання, враховуючи   інтереси   другої   сторони   та   забезпечення   загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування  господарських санкцій, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами або договором.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на вищезазначене, відповідач порушив зобов'язання щодо оплати орендної плати відповідно до умов Договорів у  встановлений строк.

Судова колегія критично оцінює доводи апеляційної скарги скаржника, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.14 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1192р. №2535-ХІІ (далі  - Закон України „Про плату за землю”) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. 

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Згідно із ст. 20 Закону України „Про плату за землю” платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про плату за землю” контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби, а відповідно ст.14 зазначеного закону відповідачем самостійно визначена сума орендної плати у податковій декларації і вважається узгодженою та підлягає сплаті.

Відповідно до пп..3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, прокурором вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести, належне виконання умов Договорів, в частині сплати орендованих платежів за оренду земельної ділянки за адресою м. Київ, вул.. В.Житомирська,30.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 28.05.2008 у справі №36/257 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для її скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

          Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

           1.Рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2008 у справі №36/257 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу „Промислово-фінансова компанія „ОЛГАЗ” – без задоволення.

          2.Матеріали справи № 36/257 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді