Постанова

від 18.09.2013 по справі 821/3190/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2013 р. Справа № 821/3190/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю представників: позивача - Муса В.П., відповідача - Колпакова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - позивач, ПАТ «Укрсоцбанк») звернулось до суду із позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач, УДВС ГУЮ у Херсонській області), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області від 29.07.2013р. ВП №39131892 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.07.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1309, на Іпотечному договорі №02-23-08-54-1634, посвідченому 10.10.2008 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №8607 (зі змінами та доповненнями згідно з Додатковими угодами №1, №2, №3 та №4 від 14.10.2008, 26.08.2009, 29.12.2009 та 22.12.2010 відповідно), про звернення стягнення на об'єкти нерухомості, що є предметом іпотеки, а саме:

нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, до яких входять: адмінбудівля (літ. А), загальною площею 1 128,2 кв. м; гараж (літ. Б), площею забудови 42,9 кв. м; гараж (літ. К), площею забудови 20,3 кв. м.; гараж (літ. І), площею забудови 47,0 кв. м.; підстанція (літ. Л), площею забудови 4,3 кв. м; підстанція (літ. М), площею забудови 33,0 кв. м; склад (літ. В), площею забудови 283,5 кв. м, побутове приміщення (літ. Ж), площею 126,0 кв. м; холодильна камера (літ. П), площею забудови 12,3 кв. м.; навіс (літ. Г), площею забудови 198,0 кв. м.;

земельну ділянку площею 0,3433 га за цією ж адресою, на якій розташовані вищезазначені приміщення, кадастровий номер 6510136600:03:004:0077, цільове призначення - під виробничо-торговельну базу.

Нерухоме майно було передане в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Фірма «Віана ЛТД» (код ЄДРПОУ 21275818) за Договором про надання банківської гарантії платежу № 08-54 від 10.10.2008 та належить на праві спільної часткової власності боржникам (майновим поручителям): ОСОБА_5 (1/4 частина нежитлового приміщення та земельної ділянки); ОСОБА_6 (1/4 частина нежитлового приміщення та земельної ділянки); ОСОБА_7 (1/2 частина нежитлового приміщення та земельної ділянки).

Відповідно до виконавчого напису, нотаріусом запропоновано задовольнити за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного нерухомого майна, вимоги стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 4 228 383,96 грн.

26.07.2013р. позивачем подано до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області) вказаний виконавчий напис для примусового виконання.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 29.07.2013р. ВП №39131892 у відкритті провадження відмовлено на підставі п.6 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме тому, що виконавчий документ не відповідає вимогам ч.2 ст. 18 цього Закону.

Позивач вважає цю постанову протиправною, оскільки поданий до відповідача виконавчий напис нотаріуса відповідав всім вимогам, які висуваються ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» до виконавчого документу; висновок відповідача про невідповідність виконавчого документу вимогам закону ґрунтується на помилковому тлумаченні ч.2 ст. 18 вказаного Закону, оскільки дія цієї правової норми поширюється лише на виконавчі документи, що видаються судами, а не нотаріусами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією та законами України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.07.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1309, на Іпотечному договорі №02-23-08-54-1634, посвідченому 10.10.2008 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №8607 (зі змінами та доповненнями згідно з Додатковими угодами №1, №2, №3 та №4 від 14.10.2008, 26.08.2009, 29.12.2009 та 22.12.2010 відповідно), про звернення стягнення на об'єкти нерухомості, що є предметом іпотеки, а саме:

нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, до яких входять: адмінбудівля (літ. А), загальною площею 1 128,2 кв. м; гараж (літ. Б), площею забудови 42,9 кв. м; гараж (літ. К), площею забудови 20,3 кв. м.; гараж (літ. І), площею забудови 47,0 кв. м.; підстанція (літ. Л), площею забудови 4,3 кв. м; підстанція (літ. М), площею забудови 33,0 кв. м; склад (літ. В), площею забудови 283,5 кв. м, побутове приміщення (літ. Ж), площею 126,0 кв. м; холодильна камера (літ. П), площею забудови 12,3 кв. м.; навіс (літ. Г), площею забудови 198,0 кв. м.;

земельну ділянку площею 0,3433 га за цією ж адресою, на якій розташовані вищезазначені приміщення, кадастровий номер 6510136600:03:004:0077, цільове призначення - під виробничо-торговельну базу.

Нерухоме майно було передане в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Фірма «Віана ЛТД» (код ЄДРПОУ 21275818) за Договором про надання банківської гарантії платежу № 08-54 від 10.10.2008 та належить на праві спільної часткової власності боржникам (майновим поручителям): ОСОБА_5 (1/4 частина нежитлового приміщення та земельної ділянки); ОСОБА_6 (1/4 частина нежитлового приміщення та земельної ділянки); ОСОБА_7 (1/2 частина нежитлового приміщення та земельної ділянки).

Відповідно до виконавчого напису, нотаріусом запропоновано задовольнити за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного нерухомого майна, вимоги стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 4 228 383,96 грн.

Отже, виконавчий напис передбачає звернення стягнення на об'єкт нерухомості, власниками якого на праві спільної часткової власності є три особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

26.07.2013р. позивачем подано до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області) вказаний виконавчий напис для примусового виконання.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 29.07.2013р. ВП №39131892 у відкритті провадження відмовлено на підставі п.6 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме тому, що виконавчий документ не відповідає вимогам ч.2 ст. 18 цього Закону.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1 і пункту 4 частини 2 статті 17 вказаного Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Серед інших виконавчих документів відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі написи нотаріусів.

Вимоги до виконавчого документи встановлені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Аналіз цієї правової норми вказує на те, що статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено загальні та спеціальні вимоги до всіх виконавчих документів без винятку, перелік яких визначений у статті 17 даного Закону, незалежно від того хто видавник та, яка його назва.

Дана стаття Закону визначає обов'язкові вимоги до виконавчого документа, в тому числі і виконавчого напису, наявність яких у їх сукупності дає правові підстави вважати такий документ виконавчим і таким, який є підставою для відкриття виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій, зазначених у ньому.

Відповідно до п. 4, 7.4, 7.5, 8 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за №282/20595, виконавчий напис має містити:

дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача;

найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, під яким виконавчий напис зареєстровано;

дату набрання чинності виконавчим написом;

строк пред'явлення виконавчого напису до виконання;

підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою;

інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

При вчиненні кількох виконавчих написів за документами, що встановлюють заборгованість однакової форми, копія кожного окремого зобов'язання не вимагається. У таких випадках у матеріалах нотаріальної справи залишаються одна копія документа, що встановлює заборгованість (на одного з боржників), і список боржників, на стягнення боргу з яких вчинені виконавчі написи, із зазначенням повної назви та адреси боржників, строку платежу, суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, а в необхідних випадках й інших даних.

Стягувачу видаються виконавчі написи на кожного боржника окремо відповідно до списку.

Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством для виконання судових рішень та Законом України «Про виконавче провадження».

Системно аналізуючи вказані правові норми, суд приходить до висновку, що виконавчий напис нотаріуса як виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»; можливість видачі виконавчого напису щодо кожного окремого боржника прямо передбачена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5.

У зв'язку з цим суд критично оцінює твердження позивач стосовно того, що частина 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» стосується виключно судових рішень, і, що її дія не розповсюджується на виконавчі написи нотаріусів.

Виконавчий напис нотаріуса є повноцінним виконавчим документом, який може бути прийнято до примусового виконання, а це тягне за собою застосування до нього Законом України «Про виконавче провадження» відповідних вимог як до виконавчого документа. Тобто, відповідно до наведеного, виконавчий напис мав бути виданий нотаріусом з урахуванням вказаних вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Підсумовуючи викладене, суд погоджується із висновком відповідача про невідповідність виконавчого напису № 1309 вимогам, які установлюються ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» до виконавчого документу, як такого, що містить трьох боржників та не визначає, у якій частині слід його виконати і стягнути кошти з осіб за умови, що предмет іпотеки, відносно якого проводиться стягнення, належить останнім на праві спільної часткової власності.

Суд зазначає, що згідно вимог ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.6 ч.1, ч.2 ст.26 України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією та законами України, в тому числі Закону України «Про виконавче провадження», а тому винесена ним постанова від 29.07.2013р. ВП №39131892 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 вересня 2013 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 11.5