Рішення

від 25.09.2013 по справі 912/1171/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 рокуСправа № 912/1171/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Дрінк", Угорщина, м. Дунагарасті

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Маріус", м. Кіровоград

про стягнення 2851,42 Євро

Представники сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Дрінк" (надалі - ТОВ "Віта Дрінк") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Маріус" (надалі - ТОВ "Маріус") 2700,00 Євро заборгованості за непоставлений товар відповідно до контракту №5/7 від 26.07.2013 року, 96,00 Євро витрат по перерахуванню коштів, 86,00 Євро неустойки, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору та витрат по оплаті наданих правових послуг.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 12.08.2013 року порушено провадження у справі, від сторін витребувано необхідні для вирішення спору документи.

Ухвалою суду від 04.09.2013 року розгляд справи відкладався.

На адресу господарського суду надійшла заява ТОВ "Віта Дрінк" про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 2700,00 Євро заборгованості за непоставлений товар відповідно до контракту №5/7 від 26.07.2013 року, 65,26 Євро витрат по перерахуванню коштів та 86,16 Євро неустойки, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору та витрат по оплаті наданих правових послуг.

Вказана заява, на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийнята до розгляду господарським судом.

Позивач в своєму клопотанні (а.с.66-67) просив розглядати справу за відсутності представника останнього на підставі поданих документів.

ТОВ "Маріус" відзив на позов не подало, позовних вимог не заперечило, представник відповідача не був присутній в судовому засіданні.

Враховуючи, що ТОВ "Маріус" отримано ухвалу про порушення провадження у справі від 12.08.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.08.2013 року №0069830 7, а ухвала господарського суду від 04.09.2013 року про відкладення розгляду справи направлена відповідачу 05.09.2013 року, та беручи до уваги положення п.п. 4.1.1. та 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року №1149 якими визначено, що нормативні строки пересилання простої місцевої письмової кореспонденції складає 3 дні, пріоритетної письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку складає 2 дні (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), а при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1. нормативні строки пересилання збільшуються на один день, господарський суд прийшов до висновку, що станом на 25.09.2013 року ТОВ "Маріус" належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Станом на час проведення судового засідання заяви та клопотання від відповідача до суду не надходили.

Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "Маріус" не скористалось з власної ініціативи.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

26.07.2012 року між ТОВ "Віта Дрінк" (покупець) та ТОВ "Маріус" (продавець) укладено контракт №5/7 (далі - контракт №5/7), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах даного контракту товар, відповідно до наданих заявок-специфікацій (п. 1.1. контракт №5/7).

Відповідно до п. 3.1. контракту №5/7 ціна на товар встановлюється в Євро.

Пунктами 5.2., 5.4. та 5.5. контракту №5/7 передбачено, що оплата за товар, здійснюється шляхом банківського переказу безготівкових грошових коштів на валютний рахунок продавця; строк оплати наступний: 30% - попередня оплата відповідно до виставленого рахунку-проформи протягом 1 робочого дня після підписання контракту і погодження специфікації, 70% - остаточна оплата - протягом семи робочих днів після отримання партії товару покупцем на складі; витрати на переказ грошових коштів на рахунок продавця покладаються на продавця.

Продавець зобов'язується відвантажити (відправити) товар протягом 12 календарних днів після підписання контракту (п. 6.1. контракту №5/7).

Контракт №5/7 підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання умов контракту №5/7 ТОВ "Віта Дрінк" 24.08.2012 року та 14.09.2012 року здійснило попередню оплату товару на загальну суму 2700,00 Євро, що підтверджується відповідними довідками про виконання переказів (а.с.23-30).

Однак, ТОВ "Маріус" свої зобов'язання по виконання контракту №5/7 не виконало, товар визначений умовами контракту №5/7 позивачу поставлено не було.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по виконанню контракту №5/7 позивачем направлено на адресу ТОВ "Маріус" лист від 16.11.2012 року (а.с.88) з вимогою повернути ТОВ "Віта Дрінк" грошові кошти в сумі 2700,00 Євро.

Вказана вимога залишена відповідачем поза увагою.

Вирішуючи даний спір в частині стягнення суми основного боргу, господарський суд виходить з наступного.

Виходячи з положень ст.ст. 32 та 44 Закону України "Про міжнародне приватне право", вказаний спір має вирішуватись за законодавством України.

Так, за змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За правилами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до норм ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням вказаних обставин, а також тієї обставини, що відповідачем господарському суду не подано доказів поставки товару на суму 2700,00 Євро або повернення вказаної суми позивачу, господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ "Віта Дрінк" про стягнення з ТОВ "Маріус" суми попередньої оплати в розмірі 2700,00 Євро обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 86,16 Євро неустойки, яка нарахована за період з 06.09.2012 року по 01.08.2013 року на суму 1500,00 Євро та з 27.09.2012 року по 01.08.2013 року на суму 1200,00 Євро.

Вирішуючи спір в цій частині, господарський суд враховує, що за умовами п. 7.4. контракту №5/7 у випадку невиконання продавцем своїх зобов'язань по відвантаженню (відправці) товару в строки передбачені п. 6.1. продавець зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі 0,01% від всієї вартості товару за кожний календарний день невиконання зобов'язань по відвантаженню (відправці) товару.

Пунктом 11.1. контракту №5/7 передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного контракту у відповідності з діючим законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим господарський суд враховує положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи умови п. 6.1. контракту №5/7, заявки-специфікації (а.с.15) та положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України періодом нарахування належної до стягнення з відповідача неустойки є період з 08.08.2012 року по 08.02.2013 року.

За викладених обставин, господарський суд прийшов до висновку, що належною до стягнення з відповідача є неустойка в розмірі 23,40 Євро за період з 06.09.2012 року по 08.02.2013 року, що нарахована на суму 1500,00 Євро та в розмірі 16,20 Євро за період з 27.09.2012 року по 08.02.2013 року, що нарахована на суму 1200,00 Євро.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача 65,26 Євро витрат по перерахуванню коштів, господарський суд враховує, що ухвалою суду від 04.09.2013 року позивача зобов'язано надати суду докази на підтвердження оплати позивачем витрат по перерахуванню коштів.

Позивачем господарському суду, як доказ оплати витрат по перерахуванню коштів в розмірі 65,26 Євро надано, як зазначено в клопотанні останнього (а.с.66-67), сертифікат банку, в якому відображено перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок відповідача (а.с.69-70).

Однак, вказаний документ не приймається господарським судом як належний доказ, оскільки останній, в порушення вимог ст. 3 Господарського процесуального кодексу України та ч. 3 ст. 15 Закону України "Про засади державної мовної політики", викладений іноземною мовою.

Господарський суд враховує, що в своєму клопотанні позивач зазначив про надання курсів форінта до Євро станом на 28.08.2012 року та 14.09.2012 року, однак як вбачається з акта загального відділу (канцелярії) господарського суду Кіровоградської області № 161 від 25.09.2013 року, під час розкриття поштового конверту виявлено відсутність такого документу (а.с.90).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Оскільки позивачем без поважних причин не надано на вимогу суду належних доказів на підтвердження понесених витрат по перерахуванню коштів в сумі 65,26 Євро, позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

За викладених обставин, господарський суд прийшов до висновку що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з ТОВ "Маріус" 2700,00 Євро попередньої оплати та 39,60 Євро неустойки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд враховує, що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (втратив чинність на підставі Закону №5076-VI від 05.07.2012 року "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Повноваження представника позивача на зайняття адвокатською діяльністю підтверджуються витягом з Єдиного реєстру адвокатів від 20.08.2013 року (а.с.56), в якому значиться, що Стецяк Т.І. має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва №21/747 від 20.07.2012 року, виданого Закарпатською обласною КДКА.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

На підтвердження отримання та оплати позивачем адвокатських послуг, останнім суду надано договір про надання юридичних та консультаційних послуг, правову допомогу від 06.02.2012 року та прибутковий касовий ордер №3 від 06.02.2012 року, відповідно до якого Стецяк Т.І. отримала плату за надані послуги відповідно до договору про надання юридичних та консультаційних послуг, правову допомогу від 06.02.2012 року в сумі 2700,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. та витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 2700,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маріус" (25031, м. Кіровоград, вул. Генерала Жадова, 28, корп. 2, кв. 219; ідентифікаційний код 38095020) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Дрінк" (2330, Угорщина, м. Дунагарасті, вул. Надь Лайоша, 24; реєстраційний номер 13-09-135299; податковий номер 12431405-2-13; податковий номер ЄС: HU12431405) 2700,00 Євро суму попередньої плати, 39,60 Євро пені, а також 1720,50 грн. судового збору та 2700,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Маріус" 65,26 Євро витрат по перерахуванню коштів позов залишити без розгляду.

В іншій частині в задоволені позову відмовити.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу (разом з актом загального відділу (канцелярії) від 25.09.2013 року №161) за адресою: 2330, Угорщина, м. Дунагарасті, вул. Надь Лайоша, 24; представнику позивача за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Далека, 22; відповідачу за адресою: 25031, м. Кіровоград, вул. Генерала Жадова, 28, корп. 2, кв. 219.

Повне рішення складено 25.09.2013 року.

Суддя М.С. Глушков