Рішення

від 24.09.2013 по справі 924/933/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2013 р.Справа № 924/933/13 Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом малого приватного підприємства-фірма „МЕД", м. Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю „Гофропак", с. Шпичинці Хмельницького району

про стягнення 12175,21 грн., з яких 11772,48 грн. - основний борг, 323,45 грн.- пеня, 11,55 грн. - інфляційні втрати, 67,73 грн. - 3% річних

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 12175,21 грн., з яких 11772,48 грн. - основний борг, 323,45 грн.- пеня, 11,55 грн. - інфляційні втрати, 67,73 грн. - 3% річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №144 ВТ від 26.02.2013р. стосовно оплати поставленого товару.

Представник позивача в судовому засіданні 10.09.2013р. наполягав на задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, у судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Ухвали суду надсилались на юридичну адресу відповідача. Між тим, ухвали повернуто відділенням поштового зв'язку із відміткою „за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до абзацу 3 п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням, зокрема, на закінчення строку зберігання поштового відправлення, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладені обставини та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Отже, суд вважає за можливе, згідно ст. 75 ГПК України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

26.02.2013р. між малим приватним підприємством-фірма „МЕД", м. Вінниця (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Гофропак", с. Шпичинці Хмельницького району (покупець) укладено договір поставки №144 ВТ, згідно з умовами якого постачальник зобов'язувався виготовити, поставити та передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язувався прийняти даний товар та своєчасно здійснити його оплату. Товаром за договором є вироби з пластмаси (п.п. 1.1., 1.2.).

Згідно п. 5.1 договору оплата за товар проводиться покупцем з відстрочкою платежу, та перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 21 банківського дня, з моменту підписання замовником видаткових накладних на відповідну продукцію.

У разі прострочення покупцем встановленого терміну оплати товару продавець може застосувати до покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день протермінування (п. 8.2.).

На виконання умов договору поставки від 26.02.2013р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 20684,74 грн., про що свідчать видаткові накладні №0000270 від 26.02.2013р. на суму 3412,26 грн., №0000337 від 12.03.2013р. на суму 8817,12 грн., №0000485 від 02.04.2013р. на суму 4 910,80 грн., №0000536 від 09.04.2013р. на суму 3544,56 грн.

Про отримання товару відповідачем свідчать довіреності на отримання товару, а саме: довіреність №000072 від 12.03.2013р. на ім'я Андрусевич В.В.; довіреність №000086 від 02.04.2013р. на ім'я Цуркевич Т.Ю.; довіреність №000094 від 09.04.2013р. на ім'я Цуркевич Т.Ю., а також товарно-транспортні накладні у відповідності до яких і здійснювалась доставка товару.

Однак, за поставлений товар відповідач розрахувався лише частково в розмірі 8912,26 грн., що підтверджується банківськими виписками: №0000067 від 28.03.2013р. на суму 1512,26грн.; №0000069 від 01.04.2013р. на суму 1900,00 грн.; №0000084 від 22.04.2013р. на суму 1000,00 грн. та прибутковими касовими ордерами: №0000128 від 22.04.2013р. на суму 1000,00 грн.; №0000138 від 24.04.2013р. на суму 2000,00 грн.; №0000170 від 27.05.2013р. на суму 1500,00 грн. Борг відповідача за поставку товару складає 11772,48 грн.

Відповідачу надсилалась претензія з вимогою про оплату боргу, яка залишена без відповіді та задоволення.

У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки на підставі п. 8.2. відповідачу нараховано 323,45 грн. пені за період з 15.05.2013р. по 23.07.2013р. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 11,55 грн. - інфляційних втрат за травнь 2013 року та 67,73 грн. - 3% річних за період з 15.05.2013р. по 23.07.2013р.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач поставив відповідачу товар. В свою чергу, відповідач товар прийняв, однак, не повністю оплатив його вартість.

Оскільки, відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у строк встановлений договором не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару є обгрунтованою.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобо'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в договорі передбачена відповідальність відповідача у разі прострочення оплати поставленого товару у вигляді сплати пені. Перевіривши правильність нарахування пені, суд погоджується з даними нарахуваннями та вважає, що позивач обгрунтовано просить стягнути її з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд погоджується з даними нарахуваннями.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги не надав.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов малого приватного підприємства-фірма „МЕД", м. Вінниця до товариства з обмеженою відповідальністю „Гофропак", с. Шпичинці Хмельницького району про стягнення 12175,21 грн., з яких 11772,48 грн. - основний борг, 323,45 грн.- пеня, 11,55 грн. - інфляційні втрати, 67,73 грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Гофропак" (Хмельницький район, с. Шпичинці, вул. Чапаєва, 23; код 31472114) на користь малого приватного підприємства-фірма „МЕД" (м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 201-а; код 20112988) 11772,48 грн. (одинадцять тисяч сімсот сімдесят дві гривні 48 коп.) - основного боргу, 323,45 грн. (триста двадцять три гривні 45 коп.) - пені, 11,55 грн. (одинадцять гривень 55 коп.) - інфляційних втрат, 67,73 грн. (шістдесят сім гривень 73 коп.) - 3% річних, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 4 прим.:1 - до справи, 2, 3 - позивачу, (21034, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 201а, та 21027, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 42, офіс 111), 4 - відповідачу (Хмельницький район, с. Шпичинці, вул. Чапаєва, 23).