Рішення

від 24.03.2009 по справі 10031-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10031-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

24.03.2009Справа №2-22/10031-2008

За позовом Приватного підприємства «Україна – Корк», 76002, м. Івано – Франківськ, вул. Хриплинська, 39

До відповідача ДП «Первомайський виноробний завод»,  Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дяченко, 5

Про стягнення  35738,96 грн.  

Суддя   Калініченко А.А.

Представники:

Від позивача –   не з'явився

Від відповідача – не з'явився   

Обставини справи:

Позивач –   ПП «Україна – Корк» звернувся до Господарського суду Івано – Франківської області з позовною заявою до відповідача - ДП «Первомайський виноробний завод», просить суд  стягнути з відповідача 24050,00 грн.  основного боргу; 5851,07 грн. пені та 5837,89 грн. – 10% річних, всього – 35738,96 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано – Франківської області від 16 жовтня 2008 року  позовну заяву ПП «Україна – Корк» до ДП «Первомайський виноробний завод», про стягнення 35738,96 грн. направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду АР Крим, відповідно до положень ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 27 жовтня 2008 року позовну заяву ПП «Україна – Корк» до ДП «Первомайський виноробний завод», про стягнення 35738,96 грн. прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А. із привласненням справі № 2-22/10031-2008, справу призначено до розгляду.

20 листопада 2008 року до Господарського суду АР Крим  надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд  стягнути з відповідача 24050,00 грн. основного боргу, 6499,43 грн. – пені, 6378,19 грн. – 10% річних, 1160,00 грн. за послуги юриста та 403,94 грн. -  оплати за проїзні квитки, всього – 38491,56 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

04 грудня 2008 року до суду надійшла заява позивача, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 24050,00 грн. основного боргу, 2886,00 грн. пені, 3278,95 грн. – 3% річних, 1160,00 грн. за послуги юриста та 403,94 грн. оплати проїзних квитків.

26 лютого 2009 року до суду  надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд  24050,00 грн. основного боргу, 2893,91 грн. пені, 3834,82 грн. – 10% річних, 561,39 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, 3160,00 грн. оплати послуг юриста, 403,94 грн. витрат на оплату проїзних квитків.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Позивач в судове засідання не з'явився, до суду надійшов лист, відповідно до якого позивач просить суд розглянути справу без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, враховуючи надані раніш заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений  належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи  відкладався  в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

21 червня 2007 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець)   був укладений договір за № 1, відповідно до  п. 1.1. якого  продавець зобов'язується передати,  а покупець прийняти та оплатити продукцію: коркову пробку коньячну з пластиковим ковпачком 29*29*19 ва кількості 65000 штук вартістю 0,37 грн. штука, всього на суму 24050,00 грн.

Пунктами 2.1., 2.2. договору передбачено, що  оплата за товар проводиться на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару; оплата за даним договором здійснюється шляхом переказу коштів на рахунок продавця.

Відповідно до п. 5.2. договору, якщо  покупець не здійснив  оплату у належний термін, продавець  вправі вимагати покриття збитків та 10 відсотків   річних за користування  чужими коштами. Покриття збитків  покупцем здійснюється  у розмірі  двох облікових ставок   НБУ за кожен день прострочки.

На виконання умов договору позивачем  відповідачу був поставлений передбачений умовами договору, товар, факт поставки якого підтверджується видатковою накладною № РН – 0000003 від 22 червня 2007 року, а.с.9;  товарно – транспортною накладною  № 0003437 від 22 червня 2007 року, а.с. 10;  довіреністю ЯНУ № 781323 від 25 червня 2007 року.

Але, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Видаткова накладна № РН – 0000003 від 22 червня 2007 року, а.с.9,  містить помітку, зроблену відповідачем: «фактично прийнято 56».

Відповідно до товарно – транспортної накладної № 0003437 від 22 червня 2007 року, а.с. 10,  позивачем було поставлено 65000 пробок (42 мішки), однак відповідач зробив помітку, що «прийнято фактично 43 мішка».

В матеріалах справи, а.с. 11, наявна довіреність на отримання товарно – матеріальних цінностей ЯНУ № 781323 від 25 червня 2007 року, відповідно до якої уповноваженою особою в інтересах відповідача було отримано 65000 коньячних пробок.

Крім того, слід зауважити те, що під час розгляду справи суду була надана  копія вантажно – митної декларації про поставку товару № 300060008/5/009770, відповідно до якої ПП «Україна – Корк» було поставлено від «Corticas Janosa» S.A. (Португалія) 65000 штук коркової пробки.

Також, суду наданий лист Компанії  «Corticas Janosa» S.A. (Португалія) вих. № 02/03 від 02 березня 2009 року, відповідно до якого встановлено, що  пробка коньячна з пластиковим  ковпачком розміром 29*29*19 мм EXTRA виробництва 2003-2006 років, поставки 28 жовтня 2008 року згідно фактури № 20050645 від 13 жовтня 2005 року, була  запакована у стандартні  поліетиленові пакети по 1550 штук мінус 0,15%, які постачальник  -  Компанія  «Corticas Janosa» S.A. (Португалія) дає на некондиційний товар, всього 65000 одиниць пробки  в сорока двох поліетиленових мішках.

Таким чином,  виходячи зі змісту вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачу було поставлено 65000 штук пробки коньячної.                                  

Однак, відповідачем, у порушення умов договору, не було здійснено оплату придбаного товару.  

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі  24050,00 грн.  – вартості поставленої пробки у кількості 65000 штук.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2893,91 грн. пені, 3834,82 грн. – 10% річних.

Відповідно до п. 5.2. договору, якщо  покупець не здійснив  оплату у належний термін, продавець  вправі вимагати покриття збитків та 10 відсотків   річних за користування  чужими коштами. Покриття збитків  покупцем здійснюється  у розмірі  двох облікових ставок   НБУ за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Статтею   3  Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач просить суд стягнути з відповідача 3160,00 грн. оплати послуг юриста, 403,94 грн. витрат на оплату проїзних квитків.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3160,00 грн. – витрат на оплату послуг юриста – суд вважає дану вимогу обґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 року № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів                 окремих норм процесуального права», пунктом 10 листа визначене наступне.

Нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів,  а не інших представників  такого учасника.

Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді,  не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво.

Водночас у  вирішенні  питань,  пов'язаних  з розглядом вимог сторін та третіх осіб  про  відшкодування  їх  витрат  на  послуги представників у господарському суді, слід враховувати таке.

За приписом  частини  третьої  статті  48 Господарського процесуального кодексу України витрати,  що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому    Законом    України    «Про   адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб,  які  є адвокатами.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування як судових витрат сум,  що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Так, суду були надані  договір про надання правової допомоги від 17 листопада 2008 року, а.с. 25; платіжне доручення № 73 від 17 листопада 2008 року про оплату вартості послуг адвокату у розмірі 1160,00 грн., а.с. 24; угода про надання правової допомоги від 02 лютого 2009 року, а.с. 63, акт виконаних робіт від 02 лютого 2009 року, а.с. 64; платіжне доручення № 14 від 12 лютого 2009 року на суму 2000,00 грн. оплати вартості послуг юриста, а.с. 65.

Таким чином, витрати позивача з оплати послуг адвокату склали 3160,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що  підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованою вимог про стягнення з відповідача 403,94 грн. витрат на оплату проїзних квитків, а.с. 22.  

Отже,  суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у  повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 26 березня 2009 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                                                           вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.  

2.          Стягнути з  ДП «Первомайський виноробний завод» (Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дяченко, 5, рахунок № 260094401337260 в КРФ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 05446858) на користь  Приватного підприємства «Україна – Корк» (76002, м. Івано – Франківськ, вул. Хриплинська, 39, рахунок № 26006002654001 в ІФФ АТ «Укрінбанк», МФО 336202, ЄДРПОУ 33662295) 24050,00 грн. основного боргу, 2893,91 грн. пені, 3834,82 грн. – 10% річних, всього – 30778,73 грн.

3.           Стягнути з  ДП «Первомайський виноробний завод» (Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дяченко, 5, рахунок № 260094401337260 в КРФ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 05446858) на користь  Приватного підприємства «Україна – Корк» (76002, м. Івано – Франківськ, вул. Хриплинська, 39, рахунок № 26006002654001 в ІФФ АТ «Укрінбанк», МФО 336202, ЄДРПОУ 33662295) 561,39 грн. державного мита.

4.          Стягнути з  ДП «Первомайський виноробний завод» (Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дяченко, 5, рахунок № 260094401337260 в КРФ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 05446858) на користь  Приватного підприємства «Україна – Корк» (76002, м. Івано – Франківськ, вул. Хриплинська, 39, рахунок № 26006002654001 в ІФФ АТ «Укрінбанк», МФО 336202, ЄДРПОУ 33662295) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Стягнути з  ДП «Первомайський виноробний завод» (Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дяченко, 5, рахунок № 260094401337260 в КРФ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 05446858) на користь  Приватного підприємства «Україна – Корк» (76002, м. Івано – Франківськ, вул. Хриплинська, 39, рахунок № 26006002654001 в ІФФ АТ «Укрінбанк», МФО 336202, ЄДРПОУ 33662295) 3160,00 грн. оплати послуг юриста, 403,94 грн. витрат на оплату проїзних квитків.

6.          Видати накази після набрання  рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.