Постанова

від 01.04.2009 по справі 16/454-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/454-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 квітня 2009 р.                                                                                    № 16/454-08  

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Волік І.М.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                   Дочірнього підприємства "Меблевик"

Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            "Броварська меблева фабрика "Дружба"

на рішення           господарського суду Сумської області

від 01.09.2008 року

та на постанову           Харківського апеляційного

господарського суду від 05.11.2008 року

у справі                                                  № 16/454-08

господарського суду                              Сумської області

за позовом                                                  Дочірнього підприємства "Меблевик"

Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            "Броварська меблева фабрика "Дружба"

до                                                             Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            "Інтвус –Ш"

про                                                            стягнення 7 282,28 грн.

за участю представників:

позивача –          не з"явились

відповідача –          Шевченко Л.В., Охрименко Л.В.

В С Т А Н О В И В:

В липні 2008 року Дочірнє підприємство "Меблевик" Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська меблева фабрика "Дружба" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвус –Ш" про стягнення 7 282,28 грн. основного боргу та судових витрат.

Рішенням господарського суду Сумської області від 01.09.2008 року (суддя Моїсеєнко В.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 року (судді: Шевель О.В., Бухан А.І., Могилєвкін Ю.О.), в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Дочірнє підприємство "Меблевик" Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська меблева фабрика "Дружба" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача несплаченої суми боргу за поставлений товар у розмірі 7 282,28 грн., позивач посилався на те, що відповідачу поставлено меблі загальною вартістю 15 246,40 грн., які останній частково повернув та частково оплатив їх вартість, а тому розмір його заборгованості склав 7282,28 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та відповідачем протягом тривалого періоду часу здійснювалися певні правовідносини, пов'язані з продажем вироблених позивачем та переданих відповідачу товарів.

Із акту звірки взаємних розрахунків вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 20.06.2007 року склала 10 729,03 грн.

Накладною № 121 від 06.09.2007р. відповідачем повернуто позивачу меблеві вироби на суму 7 961,12 грн. та платіжним дорученням № 17 від 19.02.2008р. перераховано різницю у розмірі 2 652,20 грн.

Крім того, згідно накладних від 23.04.2003р. №№ 54,55 та довіреності на ім'я Іщенко С.М. відповідач відпустив позивачу меблевого лаку на загальну суму 5 187 грн., в кількості 494 кг., а в рахунок за отриманий лак позивач накладними №152 від 29.01.2003р. та № 747 від 22.04.2003р. поставив відповідачу меблеві вироби на суму 5 626,58 грн.

Також акт звірки розрахунків від 11.10.2007 року свідчить, що відповідач мав заборгованість перед позивачем у розмірі 2 652,20 грн., яка платіжним дорученням № 17 від 19.02.2008 року йому перерахована.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справи та правильно дійшов висновку про ненадання позивачем належних доказів невиконання відповідачем умов укладеної усної угоди (накладних, довіреностей, укладених договорів тощо).

Крім того, суди попередніх інстанцій вказали на те, що позивачем не доведено та не надано доказів на підтвердження вимог щодо наявності заборгованості відповідача.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну сторону покладено обов"язок довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Позивач при розгляді справи не довів, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, обставин, на які він посилався, як на підставу своїх вимог та не надав доказів наявності заборгованості відповідача, а тому колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів щодо відсутності підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду першої інстанції відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанції відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Меблевик" Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська меблева фабрика "Дружба" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 01.09.2008 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 року у справі № 16/454-08 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська

СуддіН.І. Мележик

І.М. Волік