Рішення

від 24.09.2013 по справі 901/2830/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.2013 Справа №901/2830/13

За позовом Фізичної особи-підприємця Комарницького Костянтина Анатолійовича

до відповідача Публічного акціонерного товариства "КІРОВА"

про стягнення заборгованості в розмірі 171735,90 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники сторін:

Від позивача - Сурмило Р.Л., ордер № 438, адвокат;

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Фізична особа-підприємець Комарницький Костянтин Анатолійович звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "КІРОВА", у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по договору у розмірі 167 680,00 грн., стягнути 3% річних від простроченої суми у розмірі 715,70 грн., стягнути пеню у сумі 3340,20 грн. Крім того, судові витрати по справі позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором на виконання робіт по збору ранніх зернових на дільницях Публічного акціонерного товариства «КІРОВА» №1 від 01 червня 2013 року в частині оплати за виконану роботу.

09.09.2013 до канцелярії суду від позивача надійшла заява № б/н від 03.09.2013 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості по договору у розмірі 167 680,00 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 715,70 грн., пеню у сумі 3298,90 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2013 заява Фізичної особи-підприємця Комарницького Костянтина Анатолійовича № б/н від 03.09.2013 про зменшення позовних вимог була прийнята.

Відповідач у засідання суду призначене на 10 вересня 2013 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2013 року надсилалась відповідачу за адресою вказаною позивачем у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 30 серпня 2013, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

У зв'язку з неявкою відповідача у засідання суду 10 вересня 2013 слухання справи ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2013 було відкладено на 24 вересня 2013 року, яка була направлена на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією.

Представник позивача у засідання суду 24 вересня 2013 року з'явився, зменшені вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні від позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяві від 24 вересня 2013 року, у яких позивач пояснює, що ним зменшені позовні вимоги у астині нарахування пені та зазначає, що відповідно до заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості по договору у розмірі 167 680,00 грн., стягнути 3% річних від простроченої суми у розмірі 715,70 грн., стягнути пеню у сумі 3298,90 грн.

Відповідач у засідання суду 24 вересня 2013 не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 941506 відповідач зареєстрований у якості юридичної особи за юридичною адресою: 96331, Автономна Республіка Крим, Первомайський район, село Кормове, вулиця Шкільна, будинок 2.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "КІРОВА" та Фізичною особою-підприємцем Комарницьким Костянтином Анатолійовичем був укладений договір №1 на виконання робіт по збору ранніх зернових на дільницях Публічного акціонерного товариства «КІРОВА».

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1.1 укладеного договору замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) зобов'язується виконати відповідно до умов договору роботу, замовник (відповідач) зобов'язується прийняти цю роботу і сплатити її.

Відповідно до п. 4.1 цього договору вартість робіт складає 240,00 грн. за один гектар ранніх зернових.

02 липня 2013 року між сторонами був підписаний акт виконаних робіт №1, відповідно якого збір ранніх зернових був здійснений на дільниці 782,0 га, на суму 187680,00 грн.

Відповідно до пункту 5.2. розділу 5 Договору здача-прийом виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту прийому виконаних робіт.

Відповідно до пункту 5.4. кінцевий розрахунок проводиться протягом одного календарного дня з дати підписання акту виконаних робіт.

Згідно пункт 5.1. оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника або готівкою по прибутково-касовому ордеру на підставі наданих рахунків.

Рахунок-фактура №3 від 02.07.2013р. був отриманий відповідачем 02.07.2013р., про що свідчить відмітка про отримання рахунку. Тобто, строк розрахунку за проведені роботи сплив 04 липня 2013 року.

В зв'язку з тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, щодо своєчасної оплати за виконану роботу, 23.07.2013р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога-претензія, у відповідь на яку ПАТ „КІРОВА" частково розрахувалося по договору, перерахувавши 06.08.2013р. гроші у сумі 20000,00 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів сплати позивачу заборгованості в розмірі 167 680,00 грн.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 167 680,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені, яка згідно заяви про зменшення позовних вимог №б/н від 03.09.2013 станом на 21.08.2013 складає 3298,90 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 6.2. договору сторони встановили, що в разі прострочення оплати виконаних робіт, у відповідності до п. 5.1 договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сума пені нарахована позивачем відповідно діючому законодавству і підлягає стягненню у сумі 3298,90 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 715,70 грн. 3 % річних за період з 05.07.2013 по 21.08.2013.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, нарахована сума 3% річних підлягає стягненню у розмірі 715,70 грн.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що зменшені вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 24 вересня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 26 вересня 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "КІРОВА" (вулиця Шкільна, будинок 2, село Кормове, Первомайський район, Автономна Республіка Крим, 96331, ЄДРПОУ 00853932 р/р 26000334161 в AT «РБА» м.Київ, МФО 380805) на користь фізичної особи-підприємця Комарницького Костянтина Анатолійовича (вул. Якова Самарського, 10, м. Дніпропетровськ, 49000, Україна; ЄДРПОУ 2738200113, р/р 260032315401 в AT "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", ДРУ МФО 307231) суму заборгованості в розмірі 167 680,00 грн., 3% річних у розмірі 715,70 грн., пеню у сумі 3298,90 грн., а також 3433,89 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.І. Чонгова