Рішення

від 24.09.2013 по справі 905/6300/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2013 Справа № 905/6300/13 Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Костіній Я.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акумбат" доДержавного підприємства "Макіїввугілля" простягнення 137700,00грн. За участю представників сторін: від позивача: Соколов Ю.К. - представник за довіреністю, Крохмаль А.Г. - директор; від відповідача: Ханукаєв М.М. -представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акумбат" до Державного підприємства "Макіїввугілля" про стягнення 137700,00грн.

В судове засідання призначене на 24.07.2013 з'явились представники позивача та відповідача. Представник позивача до початку розгляду справи по суті заявив клопотання про зміну підстав позову, оскільки позивачем при підготовці позовних матеріалів не вірно вказано, що поставка відповідачу товару відбулась за відсутності укладеного між сторонами договору у формі єдиного документу. Як в подальшому було встановлено позивачем, між ним та відповідачем 27.05.2010 укладений договір №6/10862, саме на виконання якого позивач здійснив поставку відповідачу товару на суму 137700,00 грн., вартість якого останнім не оплачена. Позивачем додано до матеріалів справи копію договору №6/10682.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, заборгованість виникла в результаті поставки позивачем відповідачу товару на підставі видаткової накладної №РН-00067 від 28.12.2010. В заяві про зміну підстав позову, позивач зазначає, що заборгованість виникла в результаті неналежного виконання відповідачем договору №6/10682. За таких обставин, позивач просить змінити підстави позову та розглядати спір про стягнення заборгованості у розмірі 137700,00 грн., яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем договору №6/10682.

Розглянувши наявні матеріали справи та вислухавши доводи позивача, суд приходить до висновку про задоволення заяви позивача про заміну підстав позову. В подальшому спір розглядається про стягнення заборгованості у розмірі 137700,00 грн., яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем договору №6/10682.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки товару №6/10682 від 27.05.2010 в частині своєчасної та повної сплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 137700,00грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №6/10682 від 27.05.2010; видаткової накладної №РН-00067 від 28.12.2010 та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 3375 від 27.12.2010, акту звірки взаєморахунків за період грудень 2010 - березень 2013, претензій б/н від 04.06.2013 та доказів направлення претензії.

24.09.2013 позивач в судове засідання з'явився, подав документи для залучення до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якому розмір заборгованості визнає в повному обсязі.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

27.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акумбат", як постачальником (позивач) та Державним підприємством "Макіїввугілля", як покупцем (відповідач) укладено договір поставки №6/10682 від 27.05.2010.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві обговорену в даному договорі продукцію: акумуляторні батареї БКТ-560 (7PzS560), а покупець зобов'язується прийняти дану продукцію та оплатити її на умовах, обговорених у даному договорі.

Згідно п. 1.4. договору умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають з умов цього договору.

Ціна за цим договором не може змінюватись протягом дії даного договору (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюється шляхом переказу грошей грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Загальна вартість продукції за цим договором складає 826200,00грн. (вісімсот двадцять шість тисяч двісті гривень 00 копійок) у тому числі ПДВ (п. 2.1 договору).

Термін оплати продукції, що поставляється за цим договором, становить 3 кал. дні після отримання товару. За згодою сторін можлива інша форма платежу, яка не суперечить чинному законодавству України (п. 2.4 договору).

Пунктом 3.1 договору, передбачено, що продукція або її окрема партія повинні бути поставлені постачальником в термін 14 днів з моменту отримання заявки від покупця на умовах DDP (ІНКОТЕРМC 2000) - склад ВП "УМТП" (м.Макіївка, вул.Енгельса, 13).

Згідно п. 8.9 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 року.

Закінчення строку до договору не звільняє сторони від зобов'язань по виконанню даного договору та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.8.10 договору).

На виконання умов договору поставки №6/10682 від 27.05.2010, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 137700,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-00067 від 27.05.2010, довіреністю на отримання товаро-матеріальних цінностей №3375 від 27.12.2010, які надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача, на вищезазначеній видатковій накладній, який діяв на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №3375 від 27.12.2010. В наданій видатковій накладній умовою поставки є договір поставки №6/10682 від 27.05.2010.

Позивач свої зобов'язання щодо поставки товару за договором виконав у повному обсязі. Відповідачем також жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаної видаткової накладної здійснювалась на виконання договору №6/10682 від 27.05.2010.

Оскільки відповідачем отримано продукцію, відповідно до видаткової накладної №РН-00067 від 28.12.2010, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем до теперішнього часу розрахунки за поставлений товар не здійснив.

За таких обставин, станом на момент звернення позивача до суду з позовом, заборгованість відповідача становить 137700,00грн.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору, вартість товару отриманого по накладній №РН-00067 від 28.12.2010 протягом 3 календарних днів після отримання товару, не оплатив.

З метою досудового врегулювання спору, 04.06.2013 позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія б/н від 04.06.2013 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 137700,00грн., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.06.2013, яке міститься в матеріалах справи. Відповідач відповіді на претензію б/н від 04.06.2013 не надав, заборгованість в сумі 137700,00грн. позивачу не перерахував.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого відповідачем не оплачена, станом на теперішній час заборгованість становить 137700,00 грн., доказів зворотнього сторонами не надано. Відповідач повністю визнає розмір заборгованості у розмірі 137700,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 137700,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Макіїввугілля" (86157, Донецька обл., м.Макіївка, пл.Радянська, буд. 2, ЄДРПОУ 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акумбат" (69068, м.Запоріжжя, вул.8 Березня, буд.190, кв.23, ЄДРПОУ 32942163) суму основного боргу у розмірі 137700,00 (сто тридцять сім тисяч сімсот) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 2754,00 (дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири) грн.00 коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 25.09.2013.