Рішення

від 25.09.2013 по справі 916/2020/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2013 р.Справа № 916/2020/13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ"

До відповідача : Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"

про стягнення 518095,96 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Буданцев Р.О., представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" 474640 грн. основного боргу, 36213,32 грн. пені та 7242,64 грн. 3% річних.

Відповідно до наданого суду відзиву Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт", відповідач визнає позовні вимоги в сумі 474640 грн. основного боргу та просить суд врахувати важке матеріальне становище Порту, у зв'язку з чим, надати відповідачу відстрочку виконання рішення суду у справі № 916/2020/13 до 31.01.2014р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовомих засіданнях пояснення представників сторін, суд встановив.

28 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" (Постачальник) та Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Покупець) було укладено Договір (на поставку товарів) № 11 (далі за текстом - Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався у 2012 році згідно заявок Покупця поставити товар - змінно-запасні частини до суднових дизельних двигунів внутрішнього згорання за кодом державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97-29.11.1, зазначений у специфікації, яка є додатком № 1 до договору, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору Постачальник протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки Покупця на поставку товару поставляє Покупцеві товар у повній відповідності до наданої заявки. Моментом поставки товару вважається його одержання Покупцем з оформленням прибуткових документів на складі Покупця.

З урахуванням положень 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем протягом 30 банківських днів після поставки товару, з моменту отримання виставленого Постачальником рахунку, який оформлений у відповідності до заявки Покупця на поставку товару, на підставі підписаного сторонами договору, шляхом здійснення прямого банківського переведення коштів на рахунок Постачальника.

На виконання умов Договору № 11 від 28 січня 2012 року, 23.04.2012р. (видаткова накладна №РН-0000189 на суму 152197,56 грн.) та 22.05.2012р. (видаткова накладна №РН-0000245 на суму 344640 грн.) Товариством з обмеженою відповідальністю "І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" поставлено Державному підприємству "Ізмаїльський морський торговельний порт" товар на загальну суму 496837,56 грн., що підтверджується копіями названих видаткових накладних, залучених до матеріалів справи (а.с. 15,16).

Як вбачається з пояснень представників сторін, платежем від 31.08.2012р. на суму 22197,56 грн. Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" частково сплачено вартість прийнятого товару. Як вбачається з пояснень представника позивача та не заперечується представником Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт", решта прийнятого Портом товару залишається не оплаченою, у зв'язку з чим за відповідачем рахується прострочена заборгованість по сплаті вартості решти отриманого та прийнятого товару на суму 474640 грн.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі порушення строків оплати товару, Покупець на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

У зв'язку з простроченням сплати вартості отриманого товару, позивачем здійснено розрахунок пені з 08.06.2012р. по 06.12.2012р. та з 05.07.2012р. по 03.01.2013 та 3% річних, розрахованих та той же період. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується основна заборгованість у розмірі 474640 грн., 36213,32 грн. пені та 7242,64 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу в загальному розмірі 518095,96 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" про стягнення основної заборгованості в розмірі 474640 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, визхнані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі порушення строків оплати товару, Покупець на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 36213,32 грн. пені та 7242,64 грн. 3% річних, вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості в сумі 474640 грн. основного боргу, 36213,32 грн. пені та 7242,64 грн. 3% річних.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 10361,92грн. покладаються на відповідача.

Крім наведеного, як вбачається з заявленого у відзиві від 21.08.2013р. Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" письмового клопотання про надання відстрочки у виконанні судового рішення, відповідач визнає наявну заборгованість, однак, з огляду на важке матеріальне становище підприємства, просить суд відстрочити виконання рішення суду строком до 31.01.2014р.

Згідно п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, господарський суд, зокрема, у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При розгляді клопотання Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" про надання відстрочки виконання рішення, судом оцінюються обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, визнання відповідачем за собою обов'язку повної сплати наявної заборгованості. Тому, на думку суду, розстрочення виконання рішення суду у справі строком до 31.01.2014р. не призведе до порушення майнових інтересів сторін та сприятиме виконання судового рішення у справі, у зв'язку з чим клопотання Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" задовольняється судом, з відстроченням виконання рішення суду до 31.01.2014р. в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 474640 грн. основного боргу, 36213,32 грн. пені та 7242,64 грн. 3% річних.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7; код 01125815; р/р 260020153192 у філії АТ „Державний експортно-імпортний банк України", м. Ізмаїл, МФО 328629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" (65033, м. Одеса, вул. Мельницька, 29, код 36850134; р/р 26005057000416 у відділенні № 1 ПАТ „А-Банк", МФО 307770) 474640 (чотириста сімдесят чотири тисячі шістсот сорок) грн. основної заборгованості, 36213 (тридцять шість тисяч двісті тринадцять) грн. 32 коп. пені, 7242 (сім тисяч двісті сорок дві) грн. 64 коп. 3% річних та 10361 (десять тисяч триста шістдесят одна)грн. 92 коп. судового збору.

3. Відстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.09.2013р. у справі № 916/2020/13 до 31.01.2014р. в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 474640 грн. основного боргу, 36213,32 грн. пені та 7242,64 грн. 3% річних.

Повний текст рішення складено 26 вересня 2013 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.