Постанова

від 17.03.2009 по справі 2-7/15178-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-7/15178-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

10 березня 2009 року  

Справа № 2-7/15178-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Гоголя Ю.М.,

                                                                                          Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Чукаткіна Тетяна Вікторівна, довіреність №12 від 31.10.07;

відповідача: Бобришева Ніна Анатоліївна, довіреність №02-14/07 від 08.01.09;

3-ої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Маломаяцької сільської Ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 23.12.2008 року у справі № 2-7/15178-2007

за позовом           обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лагуна" (пров. Кооперативний, 5,Укромне, Сімферопольський р-н,97536)

до Маломаяцької сільської Ради (вул. Кооперативна, 8, Малий Маяк, м. Алушта, 98540)

3-тя особа приватна фірма "Вільшана" (вул. Козакевича, 64-б, Вільшана, Дворічанський р-н, Харківська обл., 62732)

про визнання права на придбання у власність земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

                    Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Лагуна" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом  про визнання за ним права на придбання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, вул. Суслової, 1, для розміщення житлово-будівельного кооперативу. Крім того, позивач просив визнати за ним право на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, вул. Суслової, 1, для розміщення житлово-будівельного кооперативу.

                    Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2008 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено приватну фірму "Вільшана".

                    Під час судового розгляду позивач уточнив свої позовні вимоги та просив визнати недійсним рішення Маломаяцької сільської Ради №12-191 від 26 жовтня 2007 року „Про проведення конкурсу на право оренди земельної ділянки площею 5,0 га в с. Виноградне”.

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 23.12.2008 року у справі № 2-7/15178-2007 позов задоволено.

                    Визнано за обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Лагуна" право на придбання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, вул. Суслової, 1 для розміщення житлово-будівельного кооперативу.

                    Визнано за обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Лагуна" право на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, вул. Суслової, 1 для розміщення житлово-будівельного кооперативу.

                    Визнано недійсним рішення 12 сесії 5 скликання Маломаяцької сільської Ради №12-191 від 26.10.2007 року „Про проведення конкурсу на право оренди земельної ділянки площею 5,0 га в с. Виноградне”.

                    Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач протиправно ухиляється від прийняття рішення щодо клопотання позивача від 24 вересня 2007 року про надання вищезазначеної земельної ділянки для розміщення житлово-будівельного кооперативу, чим порушує його права.

                    Не погодившись з рішенням суду, Маломаяцька сільська Рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

                    Апеляційні вимоги мотивовані необхідністю вирішення спору з урахуванням приписів статті 16 Закону України „Про оренду землі”, яка передбачає обов'язковість проведення конкурсу (аукціону) у випадку надходження двох або більше заяв про оренду однієї і тієї самої земельної ділянки.

                    У судовому засіданні 03 березня 2009 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції. Представник третьої особи у засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути  рішення суду першої інстанції за відсутності представника третьої особи.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.03.2009 року.

Розглянувши повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України  судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 вересня 2007 року обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Лагуна" звернувся до  Маломаяцької сільської ради із клопотанням вих. №01 від 24 вересня 2007 року про розгляд питання про надання йому земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га для розміщення житлово-будівельного кооперативу, що прилягає до раніше відведеної земельної ділянки, розташованої в с. Виноградне по вул. Суслової, 1 Маломаяцької сільської ради.

Того ж дня клопотання позивача надійшло до канцелярії відповідача, про що свідчить відмітка на копії клопотання, що є у матеріалах справи, що його зареєстровано у вхідній кореспонденції Маломаяцької сільської ради за №02-10/1130 24 вересня 2007 року (том 1, аркуш справи 22).

Також матеріалами справи підтверджено, що 22 жовтня 2007 року до відповідача звернулася третя особа - приватна фірма "Вільшана" із клопотанням вих. №33, в якому просило надати в довгострокову оренду земельну ділянку орієнтовною площею 5,0 га в с. Виноградне Маломаяцької сільської ради для будівництва та обслуговування багатоповерхових жилих будинків. З відмітки про реєстрацію цього клопотання у вхідній кореспонденції відповідача №02-10/1257 вбачається, що воно надійшло до Маломаяцької сільської ради 24 жовтня 2007 року (том 1, аркуш справи 41).

На 12 сесії 5 скликання Маломаяцької сільської ради відповідачем з метою впорядкування земельних відносин, враховуючи, що на адресу сільської ради надійшли дві заяви про надання земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га в с. Виноградне на умовах оренди, враховуючи висновок постійної комісії сільської ради з питань комунальної власності, будівництва, розвитку місцевого виробництва та земельним питанням, відповідно до статті 16 Закону України „Про оренду землі” було прийнято рішення №12-191 від 26 жовтня 2007 року, яким він вирішив: 1 Провести конкурс на набуття права оренди земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га, розташованої в с. Виноградне. 2. Конкурсній комісії розробити конкурсні пропозиції та провести конкурс відповідно до Порядку, затвердженого рішенням сесії Маломаяцької сільської ради №3-28 від 20 червня 2006 року на вищезазначену земельну ділянку. 3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на голову конкурсної комісії Сячину С.А.

На думку позивача, вказаним рішенням відповідач порушив його права та охоронювані законом інтереси стосовно спірної земельної ділянки, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

                    Вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу Маломаяцької сільської Ради такою, що підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з наступним

                    Статтею 79 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

                    Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності (стаття 82 Земельного кодексу України).

                    При цьому згідно частині 1 статті 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

                    З матеріалів справи вбачається, що позивач є житлово-будівельним кооперативом у розумінні цієї статті, оскільки згідно статті 6 Закону України „Про кооперацію” відповідно до завдань та характерів діяльності кооперативи поділяються на таі типи: виробничі, обслуговуючи та споживчі, за напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми тощо, а згідно Статуту обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лагуна", зареєстрованому в новій редакції 14 березня 2007 року за № 1 134 102 0000 000080 він є обслуговуючим кооперативом, за напрямом діяльності-саме житлово-будівельним кооперативом. Крім того, організаційно-правова форма позивача у вигляді обслуговуючого кооперативу також підтверджується довідкою Головного управління статистики в АР Крим №05.3-06-06/1600 від 01.11.2004 року (том 1, аркуш справи 12).

                    За загальним порядком громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (стаття 116 Земельного кодексу України)

                    Порядок безоплатного придбання у власність земельних ділянок житлово-будівельними кооперативами окремо Земельним кодексом України не визначається. Загальний порядок набуття права на земельні ділянки передбачено розділом IV Земельного кодексу України, зокрема ст.ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу України, з урахуванням чого, суд дійшов висновку, що під час вирішення питання по клопотання позивача від 24 вересня 2007 р. сторони повинні були дотримуватися порядку, аналогічного встановленому ст.ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу України.

                    Відповідно до ст.ст. 118, 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною 15 статті 151 цього Кодексу документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

                    Частиною 15 статті 151 Земельного кодексу передбачено, що матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

                    Згідно пункту 12 розділу X Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

                    Вищенаведене свідчить, що позивачем виконано вимоги чинного законодавства щодо порядку звернення із клопотанням про надання земельної ділянки й адресовано звернення до повноважного органу - відповідача у справі.

                    Відповідно до частини 5 статті 123 Земельного кодексу України відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

                    Судова колегія вважає необґрунтованими доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин норм статті 16 Закону України „Про оренду землі”, що у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок.

                    Також колегія суддів дійшла висновку, що зазначена стаття не підлягала застосуванню під час вирішення питання про надання спірної земельної ділянки з огляду на те, що позивачем ставилося питання про надання земельної ділянки у власність, а не в оренду, в той час як норма статті 16 Закону України „Про оренду землі” в якості умови застосування для її застосування вимагає надходження двох або більше заяв саме про оренду земельної ділянки, таким чином це виключає застосування її механізмів в даному випадку.

                    З урахуванням цього судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції також зроблено висновок про невідповідність спірного рішення відповідача №12-191 від 26 жовтня 2007 року „Про проведення конкурсу на право оренди земельної ділянки площею 5,0 га в с. Виноградне” вимогам закону, так як його прийнято внаслідок помилкового застосування статті 16 Закону України „Про оренду землі”.

                    Згідно частині 1 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

                    Пунктом 34 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить до компетенції пленарних засідань сільської, селищної, міської ради, які скликаються в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок —не рідше ніж один раз на місяць (частина 5 статті 46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

                    Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.

                    Статтею 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що акти органів місцевого самоврядування за мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

                    Згідно частині 9 статті 123 Земельного кодексу України відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку.

                    Президією Арбітражного суду України в пункті 2 роз'яснень №02-5/35 від 26.01.2000 року „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” зауважує, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації —позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

                    Отже, враховуючи те, що спірне рішення 12 сесії 5 скликання Маломаяцької сільської Ради №12-191 від 26 жовтня 2007 року було прийнято з порушенням вимог земельного законодавства та створило загрозу законним інтересам та правам обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лагуна", судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо необхідності визнання такого рішення недійсним.

                    Що стосується позовних вимог про визнання за обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Лагуна" права на придбання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, вул. Суслової, 1 для розміщення житлово-будівельного кооперативу та визнання права на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, вул. Суслової, 1 для розміщення житлово-будівельного кооперативу, то судова колегія не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

                    Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

                    Способи захисту прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки встановлено статтею 152 Земельного кодексу України, згідно з частиною 3 якої захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

                    При цьому, як вже зазначалось, відповідно до частини 5 статті 123 Земельного кодексу України відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

                    Тобто право на розробку проекту відведення виникає внаслідок прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення з цього питання, а у спірних правовідносинах зазначене право ніким не оспорювалось як і право на придбання безоплатно у власність спірної ділянки.

                    Задовольнивши позовні вимоги у цій частині та визнавши за обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Лагуна" вказані права, суд першої інстанції діяв з порушенням вимог статті 1 Господарського процесуального кодексу України, оскільки визнанню підлягають права, які не визнаються або оспорюються.

                    Враховуючи виказані обставини, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню у частині задоволення вимог про визнання за обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Лагуна" права на придбання безоплатно у власність земельної ділянки та визнання права на розробку проекту відведення земельної ділянки.

                    Згідно вимогам частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

                    Отже, вирішивши спір в порядку апеляційного провадження, судова колегія вважає за доцільне покласти судові витрати на сторін у рівних пропорціях.

                    Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу Маломаяцької сільської Ради задовольнити частково.

          2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2008 року у справі № 2-7/15178-2007 скасувати у частині задоволення позовних вимог про визнання за обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Лагуна" права на придбання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, вул. Суслової, 1 для розміщення житлово-будівельного кооперативу та визнання права на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, вул. Суслової, 1 для розміщення житлово-будівельного кооперативу.

          3. Відмовити у задоволенні позову у частині вимог про визнання за обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Лагуна" права на придбання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, вул. Суслової, 1 для розміщення житлово-будівельного кооперативу та визнання права на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, вул. Суслової, 1 для розміщення житлово-будівельного кооперативу.

          4. В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2008 року у справі № 2-7/15178-2007 залишити без змін.

          5. Стягнути з Маломаяцької сільської Ради (вул. Кооперативна, 8, Малий Маяк, м. Алушта,98540, код ЄДРПОУ 04367387, р/р 25556460011191 в УСБ м. Алушта, МФО 324032) на користь обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лагуна" (пров. Кооперативний, 5,Укромне, Сімферопольський р-н,97536, код ЄДРПОУ 33158295, р/р 26004021948 в КБ "Експрес-Банк" м. Сімферополь, МФО 384674) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.

          6. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          Ю.М. Гоголь

                                                                                          І.В. Черткова