Рішення

від 03.03.2009 по справі 2/15   

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/15   

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.09                                                                                           Справа№ 2/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю помічника прокурора Топій Т.В., представника позивача-1 Харечка Д.О., представника позивача-1 Малець Н.М., представника відповідача Сірооченко Н.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави –уповноважений орган Львівська міська рада в особі позивача-1: Департаменту економічної політики Львівської міської ради та позивача-2: Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурне бюро “АБ”, м. Львів про стягнення 5358 грн. 59 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Залізничного району м. Львова в інтересах держави –уповноважений орган Львівська міська рада в особі позивача-1: Департаменту економічної політики Львівської міської ради та позивача-2: Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурне бюро “АБ”, м. Львів про стягнення 5358 грн. 59 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 30.01.2009р. призначив розгляд справи на 17.02.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 03.03.2009р.

Прокурор та представники позивачів в судові засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали. З приводу заявленого позову пояснили, що з відповідачем було укладено договір тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій. Відповідно до умов цього договору, відповідач за користування місцями для розміщення конструкцій зобов'язувався вносити плату у відповідних розмірах. За час дії цього договору, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 4821 грн. 84 коп., а також за порушення строків оплати йому нараховано пеню в розмірі 536 грн. 75 коп. В зв'язку з цим просять стягнути з відповідача 5358 коп. 59 коп.

В судове засідання з'явився представник відповідача, позов визнав повністю.

Представникам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд встановив наступне:

26.12.2005р. між Управлінням економіки Львівської міської ради (надалі - уповноважений орган), КП “Адміністративно-технічне управління” (надалі - оператор) та ТзОВ “Архітектурне бюро “АБ” (надалі - користувач) було укладено договір №84 тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради “Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради” від 19.10.2006р. №219 з наступними змінами та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради “Про затвердження Положення про управління міжвідомчих проектів Львівської міської ради та його структури” від 27.10.2007р. №1225 з наступними змінами, функцію робочого органу з видачі дозовлів на розміщення зовнішньої реклами покладено на Управління міжвідомчих проектів Львівської міської ради.

15.04.2008р. між Управлінням міжвідомчих проектів Львівської міської ради, КП “Адміністративно-технічне управління” та ТзОВ “Архітектурне бюро “АБ” було укладено додаткову угоду №1 про зміни та доповнення до договору №84 тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 26.12.2005р.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради “Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради  від 19.10.2006р. №219 “Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради” та змін до ухвали міської ради від 21.06.2007р. №975  “Про затвердження Положення про виконавчий комітет Львівської міської ради” від 23.10.2008р. №2142, функцію робочого органу з видачі дозовлів на розміщення зовнішньої реклами з 01.01.2009р. покладено на Департамент економічної політики Львівської міської ради.

Відповідно до п. 2.1. договору №84 від 26.12.2005р. уповноважений орган надає користувачу у тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни відповідно до виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами в межах м. Львова згідно з “Порядком розміщення зовнішньої реклами у м. Львові” чинним на час видачі дозволів.

Згідно п. 2.2 договору №84 від 26.12.2005р. користувач використовує надані місця за цільовим призначенням, сплачує вартість користування місцями з дня отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами та звільняє у триденний термін місця на яких термін дії дозволу припинений (закінчився). Дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами є невід'ємною частиною договору (п. 2.3.).

Відповідачу 01.03.2006р. було видано дозволи №1-06-03-102, №1-06-03-103, №2-06-03-067, №4-06-03-065, №6-06-03-065 на розміщення зовнішньої реклами, термін дії яких встановлювався з 01.03.2006р. по 01.03.2009р.

Відповідно до п. 4.1. договору №84 від 26.12.2005р., обов'язок внесення плати за користування місцями для розташування спеціальних конструкцій користувачем виникає з моменту отримання ним дозволу на встановлення спеціальної конструкції. Пунктом 4.2. цього договору встановлено, що користувач сплачує оператору плату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій площею місць розташування 48,06 м2, рекламною площею 75,40 м2 щомісячно до 25 числа біжучого місяця.

За період з листопада по грудень 2008р. включно, відповідачу було надано відповідні послуги на загальну суму 4821 грн. 84 коп. В строки, передбачені договором №84 від 26.12.2005р., відповідач свій обов'язок щодо оплати не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла перед позивачем-2 заборгованість на цю суму, і яка на дату звернення до суду з позовною заявою не була погашена, що підтверджується довідкою позивача-2 та поясненнями представника відповідача.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за користування місцями для розташування конструкцій не виконав, на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем-2 за отримані послуги не була оплачена.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 5.1. договору №84 від 26.12.2005р., у випадку прострочення платежів, передбачених п. 4.2. цього договору користувач сплачує на користь оператора пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, згідно з діючим на цей період законодавством, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку.

З врахуванням цих положень, прокурором правомірно нараховано пеню в розмірі 536 грн. 75 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 4821 грн. 84 коп. основного боргу, 536 грн. 75 коп. пені.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Прокурором не наведено обставин, які б обґрунтовували припущення, що майно чи грошові суми, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурне бюро “АБ”, м. Львів, вул. Саксаганського, будинок 20, квартира 5 (ідентифікаційний код 32893876) на користь Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління”, м. Львів, площа Галицька, будинок 15 (ідентифікаційний код 13804591) 4821 грн. 84 коп. основного боргу, 536 грн. 75 коп. пені.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурне бюро “АБ”, м. Львів, вул. Саксаганського, будинок 20, квартира 5 (ідентифікаційний код 32893876) в користь державного бюджету 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя