Рішення

від 26.03.2009 по справі 19/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.09                                                                                 Справа № 19/27

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроліфтмаш", м.Запоріжжя

до Закритого акціонерного товариства "Стахановський машинобудівний завод", м.Стаханов Луганської області

про стягнення 204703 грн. 54 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Дмитренко Н.І., довіреність № 19 від 26.02.2009;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за договором від 24.10.2007 № 62 в сумі 173500 грн., пені в розмірі 48497 грн. 84 коп.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпроліфтмаш” (позивачем) та Закритим акціонерним товариством "Стахановський машинобудівний завод" (відповідачем) 24.10.2007 був укладений договір № 62 (далі –договір), за умовами якого позивач –Постачальник, прийняв на себе зобов'язання виготовити та поставити продукцію, а відповідач - Замовник, зобов'язався прийняти її та провести оплату за цю продукцію згідно Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.2.1 договору загальна сума договору складає 373699,20 грн., у т.ч. ПДВ 62283,20 грн.

Асортимент, кількість, ціна на продукцію та термін поставки встановлюються Специфікацією № 1.

Розрахунки за замовлену продукцію здійснюються у вигляді попередньої оплати згідно виставленого постачальником рахунку шляхом перерахування замовником 70% грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору, та 30% по факту виготовлення продукції протягом 5 банківських днів. Фактом виготовлення продукції є офіційний лист повідомлення постачальника (п.3.1 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується провести відвантаження замовнику продукції на повну суму даного договору протягом 63 календарних днів з моменту надходження першого авансового платежу.

На виконання умов договору позивач, згідно видаткової накладної          № РН-0000011 від 24.04.2008 (а.с.13), поставив відповідачу ескалатори поверхові у кількості 2 штук висотою 3,3 м на загальну суму 373699,20 грн. з ПДВ. Позивач відпустив продукцію без попередньої оплати.

Відповідач виконав свої зобов'язання за договором частково, сплативши 200199 грн. (а.с.16).

Пунктом 8.5 договору сторони домовились, що у разі направлення одній із сторін претензії, інша сторона зобов'язана її розглянути протягом 15 днів з моменту її отримання.

18.11.2008 на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість (а.с.17).

У своїй відповіді на претензію № 1259 від 24.12.2008 відповідач зазначив, що у зв'язку з тяжким фінансовим станом в економіці, він не має фінансової спроможності сплатити зазначену заборгованість та буде намагатися сплатити заборгованість при першій можливості.

Станом на 22.01.2009 заборгованість відповідача за поставлений товар склала 173500 грн. 00 коп.

Відповідно до п.8.2 договору у разі несвоєчасної оплати замовлення замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми даного договору за кожний день прострочення платежу.

Станом на 20.01.2009 позивачем нарахована пеня, яка складає 48897,84 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.01.2009 було порушено провадження по справі та розгляд справи призначений на 16.02.2009.

У судових засіданнях 16.02.2009, 02.03.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, були оголошені перерви.

16.03.2009 розгляд справи був відкладений, у зв'язку з неявкою позивача.

16.02.2009 представник відповідача надав заперечення на позов, в якому зазначив, що фактично були отримані машинокомплекти ескалаторів (акт від 18.04.2008 –а.с.42), збір яких вимагав значних фінансових витрат та часу зі сторони відповідача. Фактично, підприємство повинно було виконувати ту роботу по збору ескалаторів, за яку і була передбачена оплата по договору № 62 від 24.10.2007.

Про отримання некомплектного ескалатора відповідач намагався неодноразово повідомити позивачу, але листи повертались назад, у зв'язку зі стіканням терміну зберігання.

У судовому засіданні 02.03.2009 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог № 22 від 01.03.2009, в якій просить стягнути з відповідача 173500 грн. основного боргу та пеню в розмірі 31203,54 грн., згідно ст.232 Господарського кодексу України, за період з 05.03.2008 по 04.09.2008).

Дана заява прийнята судом до розгляду, оскільки це право позивача, передбачене ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Також у листі № 23 від 01.03.2009 позивач надав пояснення на відзив відповідача, з якого вбачається, що поставка машинокомплектів ескалаторів, а не ескалаторів у зібраному варіанті була за домовленістю сторін по договору, це підтверджується наданими документами (а.с.54-56). Стосовно робіт по збору, то їх вартість не входила до вартості за договором. Додатково до договору після отримання товару було укладено додаткову угоду № 1 від 19.03.2008, в якій чітко зазначені об'єми робіт по збору та обкату та їх вартість (а.с.57).

Згідно додаткової угоди відповідач виставив позивачу рахунок на оплату робіт № 151 від 24.03.2008 на суму 20000 грн., у тому числі по договору № 62 –10000 грн. (а.с.58). 24.03.2008 позивач оплатив виставлений рахунок (а.с.59).

Після цього відповідач направив позивачу підписаний з печаткою акт здачі-приймання виконаних робіт від 28.04.2008, з зазначенням вартості робіт. У даному акті відповідач зазначив, що "сторони претензій по виконаній послузі не мають" (а.с.60).

Відповідач 26.03.2009 не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного  представника у судовому засіданні.

Відповідач доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто –неналежне виконання. Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору № 62 від 24.10.2007 позивачем було поставлено два машинокомплекта ескалаторів поверхових висотою 3,3 м на суму 373699,20 грн., що підтверджено видатковою накладною № РН-0000011 від 24.04.2008 (а.с.13), також була здійснена оплата за додатковою угодою № 1 від 19.03.2008 за їх збір (а.с.58-59).

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, відповідно до п.3.1 договору не оплатив у повному обсязі поставлений йому товар. Здійснив лише часткову оплату на суму 200199 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 173500 грн., що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи.

За листом № 108 від 18.11.2008 позивачем було надіслано відповідачу претензію (а.с.17).

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору   підтверджується матеріалами справи.   

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання  заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період не змінилась та складає 173500 грн. 00 коп.

Відповідно до умов п.8.2. зазначеного договору, згідно з діючим законодавством, позивачем було обґрунтовано нарахована відповідачу пеня за порушення строків оплати отриманого товару у сумі 31203 грн. 54 коп. (згідно заяви про уточнення позовних вимог).

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем при поданні позовної заяви державне мито в сумі 1 грн. 12 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 26.03.2009 за згодою представника позивача були оголошені  вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Стахановський машинобудівний завод", м.Стаханов Луганської області, вул.Літке, б.1, код 00211352 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроліфтмаш”, м.Запоріжжя, вул.Адм.Нахімова, б.1А, код 33011517 - заборгованість за договором № 62 від 24.10.2007 у сумі 173500 грн. 00 коп., пеню у сумі 31203 грн. 54 коп., державне мито у сумі 2047 грн. 04 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 108 грн. 61 коп., видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроліфтмаш”, м.Запоріжжя, вул.Адм.Нахімова, б.1А, код 33011517 зайве сплачене за платіжним дорученням № 390 від 19.01.2009 державне мито в сумі 1 грн. 12 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 31.03.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова