Ухвала

від 04.06.2013 по справі 9101/68668/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "04" червня 2013 р.справа № 2а/0470/8888/11 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Ясенової Т.І.           суддів:                     Головко О.В.  Суховарова А.В. секретар судового засідання:          Троянов А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Перещепинський комбінат „Промбудматеріали” на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі № 2а/0470/8888/11 за позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю „Перещепинський комбінат „Промбудматеріали” про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі -, ВСТАНОВИВ: Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція (далі за текстом - Новомосковська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Перещепинський комбінат „Промбудматеріали” (далі за текстом – ТОВ „Перещепинський комбінат „Промбудматеріали”), в якому просила надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 126  390 грн. 64 коп. за рахунок майна ТОВ „Перещепинський комбінат „Промбудматеріали”, що перебуває у податковій заставі. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Надано дозвіл Новомосковській ОДПІ на погашення суми податкового боргу ТОВ „Перещепинський комбінат „Промбудматеріали” у розмірі 123  549 грн. 20 коп. за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить  скасувати оскаржувану постанову, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.   В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Матеріалами справи підтверджено, що відповідач пройшов визначену законом процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 20251520, на обліку як платник податків та зборів знаходиться в Новомосковській ОДПІ. Судом встановлено, що відповідно до вимог Закону України „Про плату за землю” (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, ТОВ „Перещепинський комбінат „Промбудматеріали”  подано до позивача податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності: -  від 19.10.2010 року, відповідно до даних якої розмір орендної плати за 2010 рік дорівнює 93 127,26 грн., у тому числі щомісячні платежі дорівнюють 7  760,61грн., -  від 30.01.2011 року, відповідно до даних якої розмір орендної плати за 2011 рік дорівнює 92  307,06 грн., у тому числі щомісячні платежі дорівнюють 7  692,26 грн. Між тим, відповідачем не здійснювались щомісячні платежі зі сплати земельного податку в повному обсязі в строки, визначені наведеним законодавчими актами, а саме протягом травня – грудня 2010 року та протягом січня – червня 2011 року, внаслідок чого у підприємства виникла сума податкового боргу в розмірі 108  306,73 грн., що підтверджується даними картки особового рахунку платника. 27 грудня 2010 року Новомосковською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати відповідачем орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. За результатами перевірки позивачем складено акт від 27.12.2010 року №462/10/15-324, відповідно до висновків якого відповідачем, на думку податкового органу, порушено граничні терміни сплати узгоджених податкових зобов'язань, за що положеннями підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 (чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2181) передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафних санкцій. На підставі акта перевірки Новомосковською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2010 року №0005001530 про накладення штрафу в розмірі 5   298,96 грн., направлене на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримане останнім 14.01.2011 року. 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі – ПКУ), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України „Про систему оподаткування” втратили чинність. Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несвоєчасної сплати податку виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону №2181, який був чинний на момент виникнення даних правовідносин. Податкове повідомлення-рішення від 27.12.2010 року в судовому або адміністративному порядку відповідачем не оскаржено, таким чином сума в розмірі 5  298,96 грн. набула статус узгодженого податкового зобов'язання. Судовим встановлено, що  рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 5 298,96 грн. за змістом, формою та підставами винесення узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Законом №2181 та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.01 №253, зареєстрованим в Мінюсті 06.07.01 за №567/5758 (чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі – Порядок) та вручено відповідачу належними чином. У відповідності до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПКУ сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу. Відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПКУ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків; - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом, при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами. Аналогічні положення містив і Закон №2181, згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 якого узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону №2181 активи платника податків, що має податковий борг, передаються в податкову заставу. Положеннями підпункту   8.2.2. пункту 8.2  статті 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу. Враховуючи, що у відповідача виник податковий борг в період дії закону №2181, його  активи були передані в податку заставу згідно з актом опису від 09.04.2009 року №4 в порядку, визначеному Законом №2181, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, дата реєстрації 23.04.2009 року. 20.01.2011 року Новомосковською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати відповідачем орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, результати якої оформлені актом від 20.01.2011 року №8/10/15-328, відповідно до висновків якого відповідачем, на думку податкового органу, порушено граничні терміни сплати узгоджених податкових зобов'язань, за що положеннями підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181, чинного до 01.01.2011 року, була передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафних санкцій. На підставі акта перевірки Новомосковською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2011 року №000111530/0 про накладення штрафу в розмірі 2  837,15 грн., направлене на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримане останнім 08.02.2011 року. З 01.01.2011 року набув чинності ПКУ, відповідно до перехідних положень якого Закон №2181 втратив чинність. Отже, починаючи з 01.01.2011 року, повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, як і права, обов'язки та відповідальність платників податків мають визначатись відповідно до Податкового кодексу України. Враховуючи наведене, застосування до платників податків з 01.01.2011 року штрафних санкцій має відбуватись в порядку та розмірах, передбачених Податковим кодексом України. З огляду на той факти, що правовідносини щодо наслідків несвоєчасної сплати податку виникли за актом від 20.01.2011 року та рішенням від 20.01.2011 року, тобто після набрання чинності Податковим Кодексом України, підстави для застосування податковим органом норм Закону №2181 відсутні. Податкове повідомлення рішення від 20.01.2011 року за змістом, формою та підставами винесення не узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України, тому що винесене на підставі законодавчого акту, який втратив чинність. За викладених обставин, штрафні санкції в розмірі 2  837,15 грн., визначені таким податковим повідомленням-рішенням відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1. ст.17 Закону №2181, стягненню не підлягають, оскільки застосовані неправомірно, відтак не підлягає стягненню і пеня у розмірі 4,29 грн., нарахована на таку суму штрафної санкції. Таким чином, судовим розглядом справи встановлена наявність у відповідача суми податкового боргу, яка дорівнює 123  549,20 грн., з урахуванням пені у розмірі 9 943,51 грн. Відповідно до пункту 95.1 та пункту 95.2 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на адресу відповідача була надіслана перша податкова вимога № 1/51 від 05.02.2009 року та друга податкова вимога №2/305 від 10.07.2009 року, які були отримані відповідачем, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідно пунктам 95.3., 95.4. статті 95 ПКУ, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.    Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Податковий борг у розмірі 123  549,20 грн. відповідачем на момент розгляду справи в суді не сплачено, отже, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимога позивача про надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 123  549,20 грн. за рахунок податкової застави доведена матеріалами справи та підлягає задоволенню, застосування суми штрафної санкції в розмірі 2  837,15 грн. та, як наслідок, пені в розмірі 4, 29 грн., вимога податкового органу про надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 2  841,44 грн. за рахунок податкової застави задоволенню не підлягає. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Перещепинський комбінат „Промбудматеріали” – залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі № 2а/0470/8888/11 – залишити без змін.         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. Головуючий:                                                            Т.І. Ясенова           Суддя:                                                            О.В. Головко           Суддя:                                                            А.В. Суховаров