Постанова

від 03.07.2013 по справі 9101/76477/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. справа № 2а/0470/11626/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального закладу «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Орльонок» Солонянського району» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі №2а/0470/11626/11 за позовом Комунального закладу «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Орльонок» Солонянського району» до про Виконавчої дирекції Дніпропетровського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визнання протиправним рішення,- ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Орльонок» Солонянського району» (далі по тексту - позивач) звернувся в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Дніпропетровського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправним рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №034 від 02 вересня 2011 року про застосування до комунального закладу «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Орльонок» Солонянського району» фінансових санкцій. (а.с.3-6)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/11626/11. (а.с.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 29 серпня 2011 року працівниками виконавчої дирекції Дніпропетровського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку правильності використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення на часткове утримання у комунальному закладі «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Орльонок» Солонянського району», за результатами якої винесено рішення № 034 від 02 вересня 2011 року про застосування до позивача фінансових санкцій. Оскільки комунальний заклад «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Орльонок» Солонянського району» не був отримувачем коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, тому він і не повинен сплачувати штрафні санкції, які передбачені рішенням виконавчої дирекції Дніпропетровського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі №2а/0470/11626/11 у задоволенні адміністративного позову Комунального закладу «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Орльонок» Солонянського району» до Виконавчої дирекції Дніпропетровського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним рішення відмовлено повністю. (суддя - Коблова О.Д.) (а.с.71-73)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідальність страхувальника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по виконанню законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням визначена статтею 30 Закону України № 2240, згідно якої, у разі порушення порядку використання страхових коштів отримувачі страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Позивач - Комунальний заклад «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Орльонок» Солонянського району», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі №2а/0470/11626/11; визнати протиправним рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02 вересня 2011 року №034 про повернення коштів, використаних неправомірно, і застосування фінансових санкцій та скасувати вказане рішення. (а.с.78-82)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що заявки на часткове фінансування оздоровлення дітей у дитячому закладі оздоровлення до робочого органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надавалися підприємствами-страхувальниками, на яких працюють батьки дітей, які оздоровлювались у комунальному закладі «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Орльонок» Солонянського району», а батьки дітей сплачували останньому повну вартість путівки, тому комунальний заклад «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Орльонок» Солонянського району» не був отримувачем коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і не повинен сплачувати зазначені штрафні санкції.

24.04.2013р. на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх..№2а\0470\11626\11 від відповідача по справі надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направив, про причини їх неявки суд не сповістив, з заявою про розгляд справи за їх обов»язковою участі - не звертався.

За таких обставин, колегія суддів, з урахуванням думки представника відповідача, ухвалила розглянути справу без участі представника позивача по справі.

Заслухавши пояснення представника відповідача по справі, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що існують підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Визнання протиправним рішення №034 від 02.09.2011р. є предметом судового спору.

Сторони щодо встановлених судом фактичних обставин справи, заперечень не заявляли.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"; Законом України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»; "Порядком фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» затвердженого Постановою правління ФСС з ТВП від 25.02.2009 року № 17 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2009 року за № 502/16518; Постановою правління ФСС з ТВП від 04.03.2011 року № 17 "Про затвердження граничних норм витрат на харчування, лікування та культурне обслуговування дітей, які є членами застрахованих осіб, у дитячих закладах оздоровлення на 2011 рік", яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за № 450/19188.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Фонд, відповідач по справі, не сплачує компенсацію за путівки, а згідно з положеннями пункту 2.2.2 Порядку, часткове фінансування дитячого закладу оздоровлення здійснюється шляхом перерахування коштів страхувальнику робочим органом відділення Фонду відповідно до наданої заявки. Отже, кошти Фонду, які перераховуються на окремий поточний рахунок страхувальника для самостійної закупівлі ним путівок, мають бути перераховані дитячому закладу оздоровлення.

Таким чином, здійснення відшкодування страхувальникам суми коштів в частині харчування, лікування, культобслуговування дітей у межах граничних норм витрат по путівках для оздоровлення дітей не передбачено Законом України № 2240 та Порядком № 17, що підтверджується листом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 21.07.2011 року № 03-27-2115.

Крім того, у зв'язку з наявністю в ДЗО "Орльонок" декількох джерел надходження коштів (місцевий бюджет, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності), облік цих коштів повинен вестися окремо за кожним із джерел.

На підставі зазначеного, суд першої інстанції погодився з Рішенням № 034 від 02.09.2011 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи із наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що комунальний заклад "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Орльонок" Солонянського району" (код ЄДРПОУ 25526602) зареєстрований рішенням Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 27 лютого 1997 року, за адресою: 75544, Херсонська область, Генічеський район, с. Генічеська гірка, вул. Набережна, буд. 53.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 19.08.2011 року № 95-В фахівцями відповідача по справі згідно направлення від 19.08.2011 року № 736/04 23-25, 27 та 29 серпня 2011 року було проведено перевірку правильності використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення на часткове утримання у комунальному закладі "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Орльонок" Солонянського району", за результатами якої було винесено рішення № 034 від 02 вересня 2011 року про застосування до комунального закладу "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Орльонок" Солонянського району" фінансових санкцій в розмірах: прийнято до зарахування витрат - 36 991,73 грн.; накладено штраф - 18 495,86 грн. Всього 55 487,59 грн.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів виходить з того, що питання фінансування, оздоровлення дітей у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду врегульовано розділом II Порядку від 25.02.2009 року № 17, яким передбачено: часткове фінансування дитячого закладу оздоровлення; часткове фінансування дитячого закладу оздоровлення через страхувальника; часткове фінансування дитячого закладу оздоровлення через організацію професійних спілок; придбання путівок до дитячих закладів оздоровлення за рахунок коштів Фонду за повну вартість.

Відповідно до пункту 2.2.1 Порядку № 17 часткове фінансування дитячого закладу оздоровлення через страхувальника здійснюється робочим органом відділення Фонду за місцем обліку страхувальника у разі самостійної закупівлі ним путівок безпосередньо у дитячого закладу оздоровлення, який входить до переліку дитячих оздоровчих закладів, визначених правлінням відділення Фонду. Тобто, робочий орган за місцем обліку страхувальника перераховує йому кошти в розмірі граничної норми витрат, які в подальшому страхувальником перераховуються дитячому закладу оздоровлення.

Пунктом 1.6 Порядку № 17 визначено, що кошти Фонду виділяються на організацію харчування (у частині вартості набору продуктів харчування), лікування та культурне обслуговування дітей у межах граничних норм витрат.

Вищевказаною Постановою на 2011 рік затверджено граничну норму витрат у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 38,00 грн. (не більше 35,00 грн. на один людино-день на харчування дітей (у частині вартості набору продуктів харчування) та не більше 3,00 грн. на один людино-день з розрахунку на оздоровчу зміну на лікування та культурне обслуговування дітей).

Пунктом 1.4 Порядку № 17 визначено, що організованими формами оздоровлення за рахунок коштів Фонду охоплюються діти віком від 7 до 18 років.

Судом встановлено, що часткове фінансування Позивача здійснювалось через страхувальників, тобто підприємств, на яких працюють батьки дітей, які оздоровлювалися в дитячому закладі.

Як вбачається з матеріалів справи, за позицією контролюючого органу, з котрою погодився суд першої інстанції, в порушення умов пункту 1.4. Порядку № 17 за рахунок коштів Фонду в Дитячому закладі оздоровлення та відпочинку "Орльонок" було оздоровлено дві дитини віком до 7-ми років (798,00 грн. х 2 = 1 596,00 грн., де 798,00 грн. гранична норма витрат за 21 день на одну дитину). Також, позивачем завищено норми харчування по окремих видах продуктів, а саме: ковбаса, кондитерські вироби, масло вершкове, сир в сумі 39 178,65 грн. (в т.ч. кошти Дніпропетровської області 35 395,73 грн., кошти Полтавської області 3 782,92 грн.).

Колегія суддів не погоджується з вказаною позицією з огляду на те, що згідно п.3 ст.13 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», діти віком від 4 до 6 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку разом із батьками або іншими законними представниками.

На підставі вказаної законодавчої норми, такий порядок оздоровлення дітей віком від 4 до 6 років передбачено Статутом позивача по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному конкретному випадку, матері вказаних дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в другій табірній зміні працювали вихователями тих загонів, де оздоровлювалися їхні діти, про що свідчить копія наказу про прийняття на роботу працівників педагогічного персоналу від 27 червня 2011 року №41. Даний факт представником відповідача в ході апеляційного розгляду справи не було спростовано.

З огляду на зазначене, з урахуванням того, що Порядок № 17, котрим визначено вік дітей котрі мають право на організовані форми оздоровлення за рахунок коштів Фонду - є підзаконним нормативним актом, колегія суддів приходить до висновку про те, що двоє дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, мали передбачене Законом право знаходитись та оздоровлюватись у вказаному оздоровчому закладі.

Крім того, приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції виходить з того, що матеріали справи не містять встановлених фактів зловживань при визначенні посадовими особами позивача норм харчування при оздоровленні дітей по окремим видам продуктів харчування, а саме: ковбаса, кондитерські вироби, масло вершкове, сир.

Також, суд апеляційної інстанції, керуючись принципами розумності та справедливості, з ціллю повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких просить останній, на підставі ст.ст.11,195 КАС України вважає за можливе не тільки задовольнити вимогу позивача стосовно визнання спірного рішення відповідача №034 від 02 вересня 2011р. протиправним, а й вирішити питання про скасування зазначеного рішення, вважаючи це питання похідним від заявленої позовної вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно та одностороннє дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, однак застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини. Зроблені судом першої інстанції висновки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними письмовими доказами і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 31 січня 2012р. необхідно скасувати, а позовні вимоги - задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.160,195,196,198,202,205,207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального закладу «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Орльонок» Солонянського району» - задовольнити .

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі №2а\0470\11626\11 - скасувати.

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №034 від 02 вересня 20011р. про застосування до Комунального закладу «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Орльонок» Солонянського району» фінансових санкцій.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 01 серпня 2013р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна