Ухвала

від 03.07.2013 по справі 872/6044/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "03" липня 2013 р.справа № 2а/0470/15245/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді:          Мельника В.В.           суддів:                     Юхименка О.В.  Нагорної Л.М. за участю секретаря:           Рязанова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі №2а/0470/15245/12 за  позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області до   про     Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: Заступник прокурора Дніпропетровської області (далі по тексту - прокурор) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області (далі по тексту – відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №344-28/ІV від 15.03.2006р. «Про безоплатну передачу внутрішньогосподарської меліоративної системи колишнього КСП ім.Леніна    із комунальної власності в довгострокове користування приватному підприємству «Агрофірма «Борисфен». (а.с.2-6) Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/15245/12. (а.с.1) В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ПП «Агрофірма «Борисфен» не є підприємством-правонаступником колишнього КСП ім.Леніна та є приватним підприємством, головною метою діяльності якого є отримання прибутку, який після передбачених законом платежів залишається в повному розпорядженні підприємства та використовується за рішенням директора відповідно до затверджених власником основних напрямів та планів діяльності підприємства, що суперечить п.п.5, 7, 8 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.24 Господарського кодексу України. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі №2а/0470/15245/12 адміністративний позов задоволено. (суддя – Турлакова Н.В.) (а.с.115-118) Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що внутрішньогосподарські меліоративні системи колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств, повинні закріплюватися не за будь-яким підприємством, а за підприємствами-правонаступниками колективних сільськогосподарських підприємств. Відповідач – Вищетарасівська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її невідповідність обставинам справи та вимогам чинного законодавства, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі №2а/0470/15245/12 та відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що СВК «Святослав» ніколи не був суб'єктом господарювання комунальної власності, не мав у своєму статутному фонді жодної частки комунальної власності, отже не мав права приймати на баланс майно комунальної власності, а саме водно-зрошувальну систему. Відповідач у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі №2а/0470/15245/12 та відмовити у задоволенні позову. Прокурор у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі №2а/0470/15245/12 без змін. У судовому засіданні, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави. З матеріалів справи вбачається, що 15 березня 2006 року Вищетарасівською сільською радою Томаківського району Дніпропетровської області прийнято рішення №344-28/ІV «Про безоплатну передачу внутрішньогосподарської меліоративної системи колишнього КСП ім. Леніна    із комунальної власності в довгострокове користування приватному підприємству «Агрофірма «Борисфен», розташовану на зрошувальних землях загальною площею 2995 га згідно матеріалів інвентаризації внутрішньогосподарської меліоративної системи. Відповідно до Договору про безоплатне користування меліоративними системами та іншим майном, що є комунальною власністю №1 від 17.03.2006р., укладеного між Вищетарасівською сільською радою Томаківського району Дніпропетровської області та приватним підприємством «Агрофірма «Борисфен», орган місцевого самоврядування передає, а користувач приймає у безоплатне користування меліоративні системи, інше майно, що є комунальною власністю і перебуває на балансі органа місцевого самоврядування. Склад і вартість майна, що передається користувачу згідно з цим договором, визначені відповідно до передатного балансу органа місцевого самоврядування станом на 15.03.2006р. (на дату проведення інвентаризації майна). Вартість майна становить 312571 грн. 18.03.2006р. Вищетарасівською сільською радою Томаківського району Дніпропетровської області та приватним підприємством «Агрофірма «Борисфен» складено Акт приймання-передачі від 18.03.2006р., згідно якого орган місцевого самоврядування передає, а користувач приймає в безоплатне користування майно згідно з цим актом. Відповідно до Статуту приватного підприємства «Агрофірма «Борисфен», зареєстрованого Томаківською районною державною адміністрацією 18.02.2000р., із змінами 06.12.2002р., головною метою діяльності Підприємства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності. Згідно розділу 1 Статуту сільськогосподарського виробничого кооперативу «Святослав», зареєстрованого Томаківською районною державною адміністрацією 20.06.2000р., сільськогосподарський виробничий кооператив «Святослав», є добровільним об'єднанням фізичних і юридичних осіб, створеним для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства. П.1.8 Статуту передбачено, що кооператив є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства імені Леніна місцезнаходження: с.Вищетарасівка Томаківського району, Дніпропетровської області, код за ЄДРПОУ - 03740692, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету районної ради народних депутатів смт.Томаківка за № 174 від 23.12.1994р. і відповідно Кооператив є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків КСП ім.Леніна Томаківського району, його обігових та основних засобів. У відповідності до ч.1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Згідно пункту 8 статті 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Статтею 24 Господарського кодексу України визначено, що управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Правовий статус окремого суб'єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Відносини органів управління між зазначеними суб'єктами у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах. Суб'єктами господарювання комунального сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб'єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Згідно п.1 «Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1253 від 13.08.2003р., цей Порядок визначає механізм безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників (далі - об'єкти). Об'єктами передачі згідно з цим Порядком є в тому числі внутрішньогосподарські меліоративні системи - внутрішньогосподарська меліоративна мережа з об'єктами інженерної інфраструктури, що не підлягали паюванню в процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств. Відповідно до п. 3 даного Порядку рішення про передачу об'єктів соціальної сфери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, приймається відповідною сільською, селищною, міською радою, а внутрішньогосподарської меліоративної системи, які передаються у спільну власність територіальних громад, - районною, якщо об'єкт знаходиться в межах території району, або обласною радою, якщо об'єкт знаходиться в межах території двох і більше районів. Згідно п.4 Порядку, ініціаторами передачі об'єктів у комунальну власність можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства-правонаступники, на балансі яких перебувають об'єкти. У разі коли ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність є місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, пропозиція погоджується з підприємством-правонаступником. Передача здійснюється за рішенням комісії з питань передачі об'єктів у комунальну власність (далі - комісія). Відповідно до п.7 Передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Акт складається у чотирьох примірниках та підписується головою і членами комісії. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі. Виходячи з викладеного, внутрішньогосподарські меліоративні системи колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств, повинні закріплюватися не за будь-яким підприємством, а за підприємствами-правонаступниками колективних сільськогосподарських підприємств. З матеріалів справи вбачається, що ПП «Агрофірма «Борисфен» не є підприємством-правонаступником колишнього КСП ім.Леніна та є приватним підприємством, головною метою діяльності якого є отримання прибутку, який після передбачених законом платежів залишається в повному розпорядженні підприємства та використовується за рішенням директора відповідно до затверджених власником основних напрямів та планів діяльності підприємства. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв всупереч нормам чинного законодавства України. За даних обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи,  рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції від 11 лютого 2013 року необхідно залишити без змін. Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області - залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі №2а/0470/15245/12 - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної  інстанції, крім  випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а  в разі складання рішення в повному  обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі. Повний текст виготовлено –  04 липня 2013 року.                        Головуючий:                                                  В.В. Мельник                                  Суддя:                                                            О.В. Юхименко                                  Суддя:                                                            Л.М. Нагорна