Рішення

від 30.03.2009 по справі 3/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.09                                                                                           Справа№ 3/15

Суддя Н.Березяк  при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи  

За позовом: ТзОВ „Українська фармацевтична компанія” ФРА-М”, м. Київ

До відповідача: Обласне комунальне підприємство „Центральна районна аптека № 58 м.Золочів”, м. Золочів

Про стягнення 29 414,51 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Завада О.М.  –представник

від відповідача: Папа М.М. –представник

Представникам сторін роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „Українська фармацевтична компанія” ФРА-М” до Обласного комунального підприємства „Центральна районна аптека № 58 м. Золочів” про стягнення 29 414,51 грн.

В судовому засіданні 25.03.2009 року було оголошено перерву до 30.03.2009 року.

В продовженому судовому засіданні позивач позов підтримав в частині стягнення 28 534,51 грн., оскільки відповідач частково оплатив основну заборгованість в розмірі 880,00 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний та скріплений печатками сторін 25.03.2009 року.

В судовому завданні 30.03.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

15.07.2008 року між ТзОВ „Українська фармацевтична компанія” ФРА-М” (Постачальник) та Обласним комунальним підприємством „Центральна районна аптека № 58 м. Золочів” (Покупець) укладено договір № 610 про поставку товару.

На виконання умов договору протягом липня-вересня 2008 року та в грудні 2008 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 77 792,56 грн. за який відповідач зобов'язувався оплатити, однак, свої договірні зобов'язання виконав частково.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 25 212,56 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 1 407,55 грн. та три відсотки річних в сумі 222,56 грн. Крім цього, відповідно до п.п.5.2  Договору №610 позивачем нарахована пеня в розмірі 1 692,16 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №610 відповідач в період липня-вересня 2008 року та в грудні 2008 року отримав від позивача товар, а саме: лікарські засоби, товари медичного призначення і засобів гігієни на загальну суму 77 792,56 грн., що підтверджується товаро – транспортними накладними.

Відповідно п. 3.2 Договору №610 розрахунки за кожну партію товару здійснюються у безготівковому порядку у формі платіжного доручення або в іншій формі оплати, які передбачені діючим законодавством.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 25 212,56 грн. за отриманий товар.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних в розмірі 222,56 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 407,55 грн. підлягають до стягнення.

Пунктом 5.2 Договору №610 передбачено, що за несплату вартості товару у встановлений термін, покупець сплачує пеню у розмірі 0,2 відсотки, але не більше подвійної облікової кредитної ставки НБУ, що складає та підлягає до стягнення в сумі 1 692,16 грн.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позовні вимоги визнає, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 25.03.2009 року, який підписаний та скріплений печатками сторін.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 294,14 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Обласного комунального підприємства „Центральна районна аптека № 85 м. Золочів” (80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича, 9, код ЄДРПОУ 01973975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська фармацевтична компанія „ФРА-М” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 33497130) –25 212,56 грн. –основного боргу, 1 407,55 грн. –інфляційних втрат, 222,56 грн. –трьох відсотків річних, 1 692,16 грн. –пені, 294,14 грн. –державного мита та 118,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 880,00 грн. –основного боргу провадження у справі припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Березяк Н.Є.