Рішення

від 16.09.2013 по справі 916/1991/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2013 р.Справа № 916/1991/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

за участю представників сторін:

Від позивача: Кузнецова А.В. (довіреність №14/20-68-13 від 14.01.2013 р.);

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до відповідача Фірми "Альбатрос агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 29.07.2013 р. позивач, Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фірми "Альбатрос агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.07.2013р. порушено провадження №916/1991/13 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.08.2013 року.

12.08.2013 р. представником позивача подані додаткові документи по справі.

За клопотанням представника позивача до матеріалів справи залучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних підприємців серії АГ №169026 від 28.08.2013 р. щодо реєстрації відповідача.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 14.08.2013 року та 28.08.2013 р., згідно до вимог ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 28.08.2013 р. та 16.09.2013 р. відповідно.

Відповідач про час та місце судових засідань повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АГ №083457 від 28.08.2013 р., у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив.

16.09.2013 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 16.09.2013 р. після повернення з нарадчої кімнати в порядку статті 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

27 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та Фірмою «Альбатрос агро» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №15-08-297бфл/27, згідно з умовами якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який забувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмету лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. №951 найменування змінено на Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".

Свої зобов'язання за договором Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» виконала належним чином, передавши лізингоодержувачу за актом приймання-передачі №3 від 07.07.08р. зернозбиральний комбайн «Славутич» КЗС-9-1, зав.№895 виробництва ТОВ «Херсонський машинобудівний завод».

Відповідно до пункту 2.1 договору предмет лізингу, який переданий лізингоодержувачу, придбаний за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з Порядком використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1904 від 10.12.2003р. Відповідно до вказаної постанови джерелом фінансування закупівлі техніки для її передачі у користування на умовах фінансового лізингу та заходів за операціями фінансового лізингу є передбачені у державному бюджеті на цю мету кошти, які використовуються на умовах повороткості згідно з укладеними договорами.

У зв'язку з порушенням умов договору лізингоодержувачем прокурор Великомихайлівського району Одеської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія -Украгролізинг» в особі Одеської філії НАК «Украгролізинг» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача про розірвання договору, повернення предмета лізингу та стягнення боргу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 4 квітня 2011 року у справі №35/17-151-2011 позовні вимоги прокуратури було задоволено: договір фінансового лізингу №15-08-297 бфл від 27.06.2008р. розірвано; зобов'язано відповідача повернути позивачу 1 (один) зернозбиральний комбайн «Славутич» КЗС-9-1, зав.№895; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 197 189, 40 грн., пеню в розмірі 14 045,92 грн., індекс інфляції в розмірі 11 566, 71 грн., 3% річних в розмірі 4 103,17 грн., штраф у розмірі 13 400,00 грн.

Вказане рішення набрало законної сили 19.04.2011р. Таким чином, договір фінансового лізингу №15-08-297 бфл від 27.06.2008р. припинив свою дію 19.04.2011р.

На виконання вказаного судового рішення видано накази №35/17-151-2011 від

19.04.2011р., які позивачем пред'явлено до виконання. На виконання вказаних наказів Відділом ДВС Великомихайлівського районного управління юстиції відкрито виконавчі провадження.

В процесі виконання наказу господарського суду 35/17-151-2011 про повернення предмета лізингу стягувачу від боржника на підставі акту приймання-передачі від 01.09.2011р. було повернуто Комбайн зернозбиральний КЗС-9-1 «Славутич», зав.№895, за експертною вартістю станом на 01.09.2011р. в сумі 201 097;94 грн.

Позивач вказує, що в порушення вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України та всупереч умовам п. 3.4.3 договору, ст.193 ГК України, лізинговий платіж 07.04.2011р. відповідач не сплачував, в результаті чого станом на сьогоднішній день в останнього утворилася заборгованість.

Також позивач зазначає, за період з дати розірвання договору 19.04.2011р. до дати фактичного повернення предмета лізингу лізингодавцю (01.09.2011р.) лізингоодержувач користувався технікою. За цей період з вини відповідача предмет лізингу в добровільному порядку не був повернутий позивачу. Отже, враховуючи неповернення відповідачем комбайну у встановлений строк, позивач просить стягнути неустойку за період користування з 19.04.2011р. по 01.09.2011р. та збитки за повернення предмету лізингу у неналежному стані.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Пунктом 4.1 договору визначено, що з моменту підписання тристороннього акту одержання предмета лізингу, лізингоодержувач за користуванням останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

• відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від

суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу;

• винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета

лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Пунктом 4.2 договору встановлено - розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів».

Згідно з пунктом 3.4.3 договору лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до графіку сплати лізингових платежів та п.4.1 та п. 4.2 договору наступний платіж після 07.01.2011р. (який включений у рішення суду від 4 квітня 2011 року) у лізингоодержувача наступив 07.04.2011р. в розмірі 26 746,16 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України та всупереч умовам п. 3.4.3 договору, ст.193 ГК України, лізинговий платіж 07.04.2011р. Відповідач не сплачував, в результаті чого станом на сьогоднішній день в останнього утворилась заборгованість за цим платежем в розмірі 26 746,16 грн.

Відповідно до пункту 7.6 договору, нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Пункт 7.1 договору встановлює відповідальність лізингоодержувача за порушення строків сплати лізингових платежів у вигляді пені від несплаченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується за кожен день прострочення. Суд приймає до ваги розрахунок позивача, що становить 9 252,56 грн.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог: про стягнення неустойки (пені, штрафу).

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позовна заява була подана до суду у 29.07.2013 р., строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення пені в розмірі 9252, 56 грн. минув, у в зв'язку з чим заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Стаття 625 ЦК України передбачає обов'язок боржника (Лізингоодержувача), у разі прострочення ним виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв'язку з простроченням сплати лізингового платежу відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, яка становить 320,95 грн. та 3% річних в розмірі 1 833,39 грн.

Що стосується стягнення лізингового платежу за період з 07.04.2011р. по 19.04.2011р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Наступний платіж після 07.04.2011р. відповідно до графіку сплати лізингових платежів та п.4.1 та п. 4.2 договору - є платіж 07.07.2011р. в розмірі 26 390,23 грн.

Проте, 19.04.2011р. договір був розірваний за рішенням суду, а тому лізинговий платіж за період з 07.04.2011р. по 19.04.2011р. вираховується наступним чином:

- Кількість днів за період з 07.04.2011р. по 07.07.2011р. становить 91 день.

- Кількість днів за період з 07.04.2011р. по 19.04.2011р. становить 12 днів.

Лізинговий платіж за 91 день користування предметом лізингу складає за графіком 26 390,23 грн.

Тому, відповідно, лізинговий платіж за 12 днів користування предметом лізингу становить 3480,03 грн.

У разі повернення предмета лізингу від лізингоодержувача між двома черговими лізинговими платежами, які встановлені графіком сплати лізингових платежів, умовами договору не передбачено строк сплати лізингового платежу за час фактичного користування предметом лізингу.

У даному випадку, це платіж за 12 днів користування предметом лізингу в період з 07.04.2011р. по 19.04.2011р.

У зв'язку з цим 08.11.2011р. на адресу лізингоодержувача було направлено лист №14/3351 від 08.11.2011р. з вимогою сплатити в порядку ч.2 ст.530 ЦК України на користь позивача 3 480,03 грн. лізингового платежу.

Вказану вимогу лізингоодержувач особисто отримав 19.11.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення листа №14/3351 від 08.11.2011р. з підписом одержувача.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України, зобов'язання сплатити на користь позивача З 480,03 грн. лізингового платежу повинно бути виконано лізингоодержувачем до 26.11.2011р.

Щодо стягнення неустойки на підставі пункту 7.5 договору, суд зазначає наступне.

Обов'язок по поверненню предмета лізингу у лізингоодержувача наступив 19.04.2011р. з дати набрання чинності рішенням суду про розірвання договору фінансового лізингу №15-08-297 бфл від 27.06.2008р., про що видано наказ від 19.04.2011р.

Позивач зазначає, що за період з дати розірвання договору (19.04.2011р.) до дати фактичного повернення предмета лізингу лізингодавцю (01.09.2011р.) лізингоодержувач користувався технікою.

Пунктом 7.5 договору встановлена відповідальність відповідача у вигляді подвійної плати з розрахунку, проведеного на підставі графіку сплати лізингових платежів. Вказаний вид відповідальності покладається на відповідача за користування предметом лізингу з дати одержання вимоги лізингодавця про повернення предмета лізингу через несплату лізингових платежів.

Враховуючи неповернення відповідачем комбайну у встановлений строк, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку за період користування з 19.04.2011р. по 01.09.2011р.

Позивачем здійснено розрахунок неустойки за період з 19.04.2011р. по 07.07.2011р. в сумі 45820 грн. 48 коп. за період з 19.04.2011 р. по 07.07.2011 р., та в сумі 31 693 грн. 92 коп. за період 07.07.2011 р. по 01.09.2011 р.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог: про стягнення неустойки (пені, штрафу).

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позовна заява була подана до суду у 29.07.2013 р., строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення предмету лізингу минув, у в зв'язку з чим заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 809 ЦК України та пункту 5.3 договору ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач.

Частина 2 статті 806 ЦК України визначає, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Стаття 779 ЦК України встановлює зобов'язання для наймача усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Пункт 6 частини 1 статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлює право лізингодавця вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Згідно з п.3.4.8 договору лізингоодержувач зобов'язаний забезпечувати збереження предмета лізингу, як свого власного майна, та нести повну майнову відповідальність за його втрату, знищення або пошкодження.

Відповідно до пункту 7.3 договору в разі дострокового припинення його дії лізингоодержувач в тижневий строк відшкодовує лізингодавцю збитки, в тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання предмета лізингу , недоїмки, пені, штрафи, що виникли внаслідок дострокового припинення дії договору.

На умовах ст. 807 Цивільного кодексу України предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Основні засоби, в розумінні пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92, - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Пунктом 4.5 договору сторони погодили, що амортизація предмета лізингу нараховується лізингоодержувачем прямолінійним методом протягом періоду його очікуваного використання, що дорівнює строку лізингу, згідно з нормами амортизації, у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до п.2.2 договору строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі та згідно з графіками сплати лізингових платежів становить 7 років.

Пунктом 26 Положення визначено, що за прямолінійним методом річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів.

Лізинговий платіж в частині відшкодування вартості техніки визначався таким самим чином, та становить 20 339,29 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно, щоквартальна сума амортизації та щоквартальний лізинговий платіж в частині відшкодування вартості техніки становить 81 357,14 / 4 = 20 339,29 грн.

21 червня 2011 року за участю представника позивача та заступника начальника відділу державної виконавчої служби складено акт №1 перевірки технічного стану Комбайну зернозбирального КЗС-9-1 «Славутич», зав.№895. У вказаному акті зазначено, що при огляді комбайну встановлено несправні вузли і агрегати: «Двигун вийшов з ладу внаслідок замерзання охолоджуючої рідини (тріщини на головках блоку циліндрів, тріщини термостатів). Двигун підлягає заміні. Відсутні акумуляторні батареї.».

На підставі того, що рішенням господарського суду Одеської області відповідача зобов'язано повернути отриманий за договором Комбайн зернозбиральний КЗС-9-1 «Славутич», зав.№895, та у зв'язку з несправністю комбайну, 01.09.2011р. ТОВ «Експертною компанією «Укравтоекспертиза-Стандарт» складено звіт про визначення вартості вищевказаного комбайну (копія додається). У висновку про вартість комбайну зазначено, що його ринкова вартість станом на 01.09.2011р. складає 201 097,94 грн.

Разом з тим, як вбачається з акту звірки розрахунків від 01.09.2011р., станом на дату повернення комбайну його залишкова вартість (первинна вартість техніки, зменшена на суму амортизації за період з моменту отримання техніки відповідачем до 01.09.2011р.) складала 313 048,08 грн. Різниця між залишковою та ринковою вартістю складає 111950,14 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже, у зв'язку з неналежною експлуатацією відповідачем цього комбайну станом на 01.09.2011р., що підтверджується актом №1 перевірки технічного стану комбайну від 21.06.2011р., збитки, завдані відповідачем позивачу становлять 111950,14 грн.

Здійснені розрахунки судом перевірені та приймаються до уваги.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Проаналізувавши викладені обставини справи, посилання позивача на норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з стягненням з відповідача суми 144330 грн. 67 коп., що складається з суми основного боргу по простроченим лізинговим платежам в сумі 26 746,16 грн. та 3480,03 грн., інфляційного збільшення боргу в сумі 320,95 грн., 3% процентів річних в сумі 1833,39 грн., збитків, завданих неналежною експлуатацією техніки в сумі 111 950 грн. 14 коп.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до відповідача Фірми "Альбатрос агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Фірми "Альбатрос агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості (67103, Одеська обл., Великомихайлівський с. Кірове, вул. Садова, буд. № 2/2, код ЄДРПОУ 25916303) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01023, Київська обл., м. Київ, вул. Мечников, буд. 16-а, ЄДРПОУ 30401456) заборгованість в розмірі 144330 (сто сорок чотири тисячі триста тридцять) грн. 67 коп., що складається з суми основного боргу по простроченим лізинговим платежам в сумі 26 746 (двадцять шість тисяч сімсот сорок шість) грн. 16 коп. та 3480 (три тисячі чотириста вісімдесят) грн. 03 коп., інфляційного збільшення боргу в сумі 320 (триста двадцять) грн. 95 коп., 3% процентів річних в сумі 1833(одна тисяча вісімсот тридцять три) грн. 39 коп., збитків, завданих неналежною експлуатацією техніки в сумі 111 950 (сто одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 14 коп. та судові витрати у сумі 2886 (дві тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 61 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2013 р.

Суддя Зайцев Ю.О.