Ухвала

від 23.09.2013 по справі 805/1225/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2013 року м. Київ К/800/21854/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2013

у справі № 805/1225/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна» звернулось до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 0000202340 від 24.01.2013.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 позов задоволено частково; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, в решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Сценарне Бюро» за період з 01.04 по 30.04.2011, ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ» за період з 01.03 по 31.03.2012, складено акт № 2/22-5/05744121 від 10.01.2013, в якому встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у розмірі 531 342 грн., в т.ч.: за квітень 2011 року в сумі 332 270 грн., за березень 2012 року - 199 072 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 24.01.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000202340 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 630 879 грн., в т.ч.: 531 342 грн. основного платежу та 99 537 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами встановлено, що 15.10.2010 між ЗАТ «Телерадіокомпанія «Україна» (замовник) та ТОВ «Сценарне Бюро» (виконавець) було укладено договір № 102852, за умовами якого виконавець зобов'язується за замовленням замовника надати оригінальний літературний сценарій багатосерійного телевізійного фільму в жанрі мелодрами під назвою «Маруся».

01.12.2010 між ЗАТ «Телерадіокомпанія «Україна» (замовник) та ТОВ «Сценарне Бюро» (виконавець) було укладено договір № 103117, за умовами якого виконавець зобов'язується за замовленням замовника надати оригінальний літературний сценарій багатосерійного телевізійного фільму в жанрі мелодрами під назвою «Катіна Любов».

21.02.2012 між ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» (замовник) та ТОВ «Медіа Максимум» («Продюсер») (нова назва ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ») було укладено договір № 000098/2012, за умовами якого «Продюсер» зобов'язується здійснити відтворення телевізійної передачі під назвою «Говорить Україна», передати передбачені договором майнові права інтелектуальної власності на вказану передачу «Замовнику».

Виконання вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: актами прийому-передачі сценарію; податковими накладними; виконання договору від 01.12.2010 також підтверджується нотаріальною заявою автора сценарію; на виконання договору від 21.02.2012 позивачем додатково надано ефірну довідку від 17.01.2013, в якій вказано, що в 2012 ток-шоу «Говорить Україна» транслювалось в ефірі телеканалу «Україна».

Позивач відніс суми ПДВ згідно зазначених господарських операцій до складу податкового кредиту, що відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 зазначеного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

За встановлення в судовому порядку формування позивачем податкового кредиту у квітні 2011 року та березні 2012 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних та встановлення реального здійснення господарських операцій, податковим органом безпідставно донараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

За вказаних обставин, меж перегляду, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний