Рішення

від 25.09.2013 по справі 925/1399/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Справа № 925/1399/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Лук"янчук Д.М.- за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Центерадзе Яші Забітовича до товариства з обмеженою відповідальністю "Га-Кешер" про стягнення 11 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги із перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні в сумі 11 000,00 грн. на підставі укладеного між сторонами контракту № 20094-05-13 від 29 травня 2013 року та договору-заявки до нього № 2327к від 29.05.2013 року. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову в судове засідання не надав, клопотання про відкладення розгляду справи суду не направлялося.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача по справі за наявними документами на підставі ст. 75 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

29 травня 2013 року між сторонами по справі було укладено контракт № 20094-05-13 ( а.с. 8-10), у відповідності до якого позивач, як Виконавець згідно доручення відповідача (Замовника), прийняв на себе зобов'язання виконати послуги із перевезення вантажів та транспортного експедирування (розділ 2 договору).

Розмір оплати, порядок і терміни оплати рахунків позивача (Виконавця) за виконані транспортні та експедиційні послуги, а також інші роботи, пов'язані з перевезенням вантажу, визначаються Сторонами в замовленнях, які є невід'ємною частиною даного Договору. Оплата рахунків здійснюється у тій же валюті, що і погоджена сторонами у замовленні (п. 5.2.).

За доводами позивача, на виконання умов контракту № 20094-05-13 від 29 травня 2013 року відповідач оформив договір-заявку № 2327к від 29 травня 2013 року (а.с. 11), за умовами якого слід перевезти вантаж - запчастини 20 тон за маршрутом Тбілісі (Грузія) - Кривий Ріг (Україна). Вартість перевезення, визначена у договорі-заявці становить 11 000,00 грн.

Доказів про внесення змін до даного замовлення сторонами у справу не надано.

Позивач вказує, що замовлення ним було виконано, товар доставлено з Грузії до України, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною та супровідним документом на вантаж (а.с. 12-14).

За доводами позивача, він направив відповідачу для оплати рахунок № 37 від 06.06.2013 року на суму 11 000,00 грн. ( а.с. 15).

10 липня 2013 року відповідач направив позивачу гарантійний лист № 2-0713 про сплату боргу в сумі 11 000,00 грн. з обіцянкою сплатити вказану суму частинами або однією сумою до 02 серпня 2013 року.

Дане зобов'язання відповідач не виконав, з чого і виник спір.

У відповідності до ст. 181 ГК України, господарський договір, за загальним правилом, викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За своїм юридичним змістом угода від 19.01.2012 року між сторонами є договором перевезення, який відповідає положенням ст. 908,909 ЦК України, у відповідності до положень яких перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Позивач вказує, що з приводу якості наданих послуг перевезення між сторонами спору немає, послуги перевезення вантажу позивачем належним чином надавалися та приймалися відповідачем. Відповідач не подав суду доказів про протилежне.

За умовами договору-заявки № 2327к від 29.05.2013 року, сплата вартості послуг поводиться після надання позивачем відповідачу оригіналів всіх бухгалтерських документів та ЦМР, які слід надати протягом 5 днів з моменту розвантаження товару (розділ 4).

Відповідач також не доводить суду, що у нього немає достатньо документів щодо виконаної послуги з перевезення для здійснення платежу за договором, а тому слід вважати, що позивач виконав всі умови договору між сторонами про надання первинних документів відповідачу на підтвердження послуги з перевезення та для отримання плати за цю послугу.

Зобов'язання, у відповідності зі ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України, повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Оскільки відповідач не надав суду належних доказів проведення розрахунку за основним боргом, строк виконання якого настав, не вказав суду на обставини, які б звільняли відповідача від сплати боргу, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 11 000,00 грн. вартості послуг перевезення.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід також стягнути і 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Га-Кешер", ідентифікаційний код 36037323, м. Черкаси вул. Ільїна, 361 кв. 54 на користь фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Центерадзе Яші Забітовича, ідентифікаційний номер 2016213735 Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 225 -- 11 000,00 грн. основного боргу за надані послуги перевезення вантажу по контракту № 20094-05-13 від 29.05.2013 року та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 27 вересня 2013 року

Суддя Н.М. Спаських