Постанова

від 18.09.2013 по справі 801/7287/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2013 р. 11:32 Справа №801/7287/13-а

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі

головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Публічного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»

до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України вАРК та м.Севастополі.

про визнання протиправним та скасування припису.

за участю представників:

від позивача - Черкашина К.О.- представник, довіреність №16 від 18.06.2013 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Дочірне підприємство Чорноморнафтогазсервіс» Публічного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування припису Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в АРК та м. Севастополі (далі відповідач) №30 від 22.03.2013р. , який було винесено на підставі акту позапланової перевірки №30 від 22.03.2013р. Вимоги мотивовані тим,що відповідачем були зроблені необґрунтовані висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Під час розгляду справи представник позивача наполягав на задоволені позову з підстав, визначених у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, за речень на позов не надіслав. Розгляд справи було відкладено.

Керуючись ст.49,51 КАС України, представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 29.07.2013р., надав клопотання про збільшення позовних вимог , просив додатково скасувати припис відповідача , що був винесений на підставі акту перевірки № 27/7 від 27.07.2012р.

Розгляд справи було відкладено для надання відповідачу можливості ознайомитись з клопотанням позивача про збільшення позовних вимог , надання заперечень на позов.

У судовому засіданні, яке відбулось 05.08.2013р., представник позивача заявив клопотання про витребування доказів, про зупинення провадження по справі, відповідач явку свого представника не забезпечив.

Суд зупинив провадження по справі до 18.09.2013р.

У судове засідання 18.09.2013 р. відповідач явку свого представника не забезпечив, про день та час проведення судового засідання був сповіщений належним чином , витребуванні документи не надав, представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, визначених у позовній заяві, вважав можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Суд , вислухавши думку представника позивача, беручи до уваги обізнаність сторін про день та час проведення судового засідання , відсутність клопотань про його відкладення , закінчення терміну розгляд справи , визначеного у ст. 122 КАС України, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника , суд

ВСТАНОВИВ

Відповідачем 21.03.2013р. проведено контрольна позапланова перевірка позивача , за результатами якої складено акт №30 від 22.03.2013 р.

У зазначеному акті перевірки зафіксовано невиконання позивачем п.1,2,3,5,7,9 акту (припису) попередньої перевірки, використання води зі свердловини №5263 для курортних цілей та теплопостачання (ГОСТ 17.1.1.04-80) без отримання дозволу на спеціальне водокористування та дозволу на користування надрами. Використання свердловини здійснюється без дозволу Держгірпромнагляду на роботу підвищеної небезпеки.

Після вивчення матеріалів перевірки відповідачем 22.03.2013 р. був виданий припис № 30, згідно з яким позивач мав усунути наступні порушення отримати проектне рішення на розробку родовища підземних вод, здійснити геологічне вивчення для обліку запасів корисних копалин (питних та технічних підземних вод), отримати дозвіл на користування надрами , отримати декларацію на роботи підвищеної небезпеки, здійснити облік втрат підземних вод , що виникають під час їх видобутку, дозвіл на роботи підвищеної небезпеки та використання обладнання підвищеної небезпеки.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд має керуватися критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно з якими у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені в Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності».

У ст.1 цього Закону зазначено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності» його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства та касових операцій, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, телекомунікації, поштовий зв'язок, радіочастотний ресурс України, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, державного контролю та нагляду в галузі цивільної авіації, державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, постачання природного газу, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання природного газу.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити дату складення акта;тип заходу (плановий або позаплановий);вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);предмет державного нагляду (контролю);найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем використовується вода із артезіанської свердловини №5263, яка знаходиться на території бази відпочинку «Мрія».

Спеціальним законодавчим актом, що закріплює правовий режим користування підземними водами, є Водний кодекс України (далі ВК України).

Відповідно до вимог ст.48 ВК України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який в свою чергу видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення (ст.49 ВК України) Дозвіл на спеціальне водокористування - це документ, який засвідчує право певного суб'єкта господарювання на користування водними ресурсами (у тому числі і тих, що відносяться до корисних).

Судом встановлено, що Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища 30.03.2010р. позивачу видано дозвіл на спеціальне водокористування УКР-КРЬІ №1215 на строк до 01.04.2015 р., яким дозволено відбирати підземні води в кількості не більш 18,4 тис. м. куб./рік., із артезіанської свердловини № 5263 для господарсько - побутового водопостачання для забезпечення потреб 700 осіб відпочиваючих, 226 осіб працівників , здійснення поливу на площі 2800 кв. м.

Як зазначено в акту перевірки №30 від 22.03.2013р. , позивачем не виконані вимоги попереднього припису , прийнятого за результатами вивчення матеріалів перевірки, оформлених в акті №27/7 від 27.07.2012 р., щодо отримання спеціального дозволу на використання надрами.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, здійснюється зокрема Кодексом України про надра (далі Кодекс про надра).

Ст. 1 Кодексу про надра визначено, що надра це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу .Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.(ст.19 Кодексу про надра).

Відповідно до ст. 21 Кодексу про надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Ч.1 ст.23 цього Кодексу ( в редакції, яка діяла чинної до 14.01.2011 р.) було передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мали право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

До того ж, слід зазначити, що законодавством, що діяло на час видачі позивачу дозволу на спеціальне водокористування УКР-КРЫ №1215 дійсно було передбачено необхідність отримання позивачем відповідного дозволу на користування ділянкою надр, оскільки глибина свердловини №5263 складає 26 м., тобто перевищує 20 метрів.

Однак, 14.01.2011 р. редакція ч. 1 ст. 23 Кодексу про надра набула значних змін, внесених згідно із Законом України № 2849 -VI від 22.12.2010 р., та встановлює, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

За таких обставин , позивач станом на час проведення перевірок 27.07.2012 р. та 22.03.2013 р. , вже був не зобов'язаний отримувати відповідний дозвіл на користування ділянкою надр, з урахуванням, зокрема, розміщення свердловини, мети видобування підземних вод ( для власних господарсько - побутових потреб) та обмеження обсягу використання в 50 куб.м. на добу.

Враховуючи викладене, аналізуючи законодавство, дослідивши надані доказі, беручи до уваги не надання відповідачем згідно зі ст.71 КАС України документів, яки спростовували б твердження позивача, суд дійшов висновку про відсутність у останнього обов'язку на отримання спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Ст.51 Кодексу про надра визначає, що розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр. Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

Судом встановлено,що позивачем при отриманні дозволу на спеціальне водокористування УКР-КРЫ №1215 узгоджено питання режиму роботи свердловини, кількості відобутку води , визначені таким чином спосіб та оптимальний режими експлуатації свердловини.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів необхідності відповідно до вимог чинного законодавств на виконання положень ст.51 Кодексу про надра, вчинення додаткових заходів щодо визначення режиму роботи свердловини в умовах отримання ним спеціального дозволу на водокористування.

Ст.37 Кодексу про надра зазначає , що геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Проведення робіт по геологічному вивченню надр організується та координується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил. Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках геологічне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямих видатків державного та місцевих бюджетів. Місцеві ради і місцеві органи виконавчої влади сприяють проведенню робіт по геологічному вивченню надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та реалізують відповідні територіальні програми.

При проведенні перевірок, під час розгляду справи відповідачем не надано обгрунтування вимог проведення саме позивачем робіт по геологічному вивченню надр при користування свердловиною №5263.

Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

У ст. 21 цього Закону зазначено, що виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.

Постановою Кабінету Міністрів України №1107 від 26.01.2011 р. затверджений Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі Порядок №1107, який визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Держгірпромнаглядом та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). У п.3 додатку 6 Порядку №1107 вказано про необхідність отримання декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки у разі експлуатації і ремонту водозабірних споруд.

Матеріали справи свідчать про те,що позивачем здійснюється користування свердловиною №5263, яку не можна віднести до водозабірної споруди ( комплексу гірничих виробіток ,що служать для збирання води, поверхневого та підземного стоків та відводу дренажних вод), ним не здійснюється проектування ,будівництво (виготовлення) та реконструкція підприємства , в наслідок чого не можна визнати обґрунтованими вимоги відповідача щодо отримання дозволу на роботи підвищеної небезпеки, декларації на роботи підвищеної небезпеки.

Позивачем надані докази того,що ним ведеться облік видобуваємої зі свердловини № 5263 води, проводиться її аналіз , надаються звіти з формою 2-ТП та 7-ГР, копії яких залучені до матеріалів справи, на підставі укладених з відповідним органами договорів здійснюється аналіз підземних вод .

Наведені вище обставини свідчать про дотримання позивачем вимог щодо ведення обліку підземних вод, про подання у відповідні органи необхідної звітності.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надані докази, яки спростовували б наведені вище твердження позивача.

За таких обставин суд вважає,що позивачем надані докази дотримання ним зазначених вище вимог чинного законодавства при використанні води із артезіанської свердловини №5263, яка знаходиться на території бази відпочинку «Мрія».

В силу викладеного існують підстави для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування припису відповідача №30 від 22.03.2013р.

Як зазначено вище, 21.03.2013р. проведено контрольна позапланова перевірка позивача , за результатами якої складено акт №30 від 22.03.2013 р, в якому зафіксовано невиконання ним п.1,2,3,5,7,9 акту (припису) попередньої перевірки, виконання п.4,6.8 цього припису.

За таких обставин, приймаючи до уваги ненадання відповідачем припису , винесеного на підставі акту перевірки №27/7 від 27.07.2012 р., суд вважає,що існують підстави для визнання протиправним та скасуванню саме п.1,2,3,5,7,9 цього припису.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.09.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 25.09.2013 р.

Керуючись ст.ст. 118, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати п.1,2,3,5,7,9 припису Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України вАРК та м.Севастополі ,винесеного на підставі акту перевірки 27/7 від 27.07.2012р.

3. Визнати протиправним та скасувати припис Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України вАРК та м.Севастополі №30 від 22.03.2013р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Публічного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» ( смт Чорноморське, вул.Паркова 5-М, код ЄДРПОУ 32173773) 17,21 грн. - судового збору.

5 .В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.