Рішення

від 10.04.2009 по справі 20/53 (19/39)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/53 (19/39)

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"07" квітня 2009 року                                                                      Справа №20/53 (19/39)

Суддя Цимбал –Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд-Оил",

                                   вул. Озерянівська, 37-Б, м. Горлівка, Донецька область, 84627,

до відповідача:          Приватного підприємства "Інтерконтакт-Прилуки",

                                  вул. Пушкіна, 58, корп. А, м. Прилуки,

                                  Прилуцький район, Чернігівська область, 17500.

про:                              стягнення заборгованості  у розмірі 150891,39 грн.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явились;

відповідача: не з'явились;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бренд-Оил»(далі - Товариство) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства «Інтерконтакт - Прилуки» (далі –Підприємство) про стягнення 150891,39грн., з яких 142020грн. основного боргу, 8871,39грн. пені.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.02.2009 року розгляд справи №19/39 призначено на 26.02.2009 року, після чого розгляд справи відкладався  до 24.03.2009 року та 07.04.2009року.

Розпорядженням голови господарського суду Чернігівської області від 20.03.2009 року за №02-01/32 у зв'язку з перебуванням судді Кочергіної Л.Р. у відпустці, справу №19/39 передано судді Цимбал-Нарожній М.П. Справі присвоєно № 20/53(19/39).

До початку судового засіданні від позивача по справі надійшла заява про розгляд справи за відсутності повноважного представника. Позивач зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Ухвали про порушення провадження у справі від 16.02.2009року та від 24.03.2009 року, що були направлені за адресою, зазначеною в позовній заяві (вул. Пушкіна, 58, корп. А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500) повернулись до суду з відміткою  поштового відділення „за зазначеною адресою не проживає”.

Відповідно до ст. ст.17,18,19,20 Закону України від 15.05.2003р. за №755-ІV „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців”:

відомості про юридичну особу або фізичну особу –підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України; в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, її місцезнаходження; в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб;

якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьої особою, доки до них не внесено відповідних змін;

відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків і надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру, довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців АВ №330772, станом на 26.02.2009р. адреса Товариства: 17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул.. Пушкіна, буд.58, корпус А.

Відомості  щодо зміни місцезнаходження відповідача до ЄДРПОУ не вносились.

Враховуючи  викладене, господарським судом відповідно до ст.87 ГПК України було повідомлено відповідача про час та місце слухання справи.

Разом з цим, слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення  для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

17.11.2008р. між Товариством та  Підприємством укладено договір поставки №ВБО-00073  (далі –Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник (позивач) зобов'язався передати Покупцю (відповідачу) дизпаливо, а Покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити його вартість.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України за  договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов Договору, позивач здійснив поставку дизпалива відповідачу на суму 142020,00грн. Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною від 18.11.2008р. за №КБО-000394 на суму 142020,00грн., що підписана відповідачем.

Факт поставки товару належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Порядок розрахунків передбачений частиною 3 Договору.

П.3.1 –покупець здійснює авансову оплату товару у розмірі 100% його вартості безготівковими платежами на банківський рахунок постачальника.

П.3.2 –оплата товару здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку.

Оскільки товар поставлено без передоплати, а відповідачем товар отримано та позивачу не повернуто, тому слід врахувати п.3.6 Договору, відповідно до якого кінцеві розрахунки між постачальником і покупцем за фактично поставлений товар здійснюються на протязі трьох банківський днів з моменту поставки.

Враховуючи, що товар (дизпаливо) отримано відповідачем 18.11.2008р., у останнього обов'язок оплатити його виник  до 21.11.2008р.

Проте, обов'язок щодо оплати товару відповідачем не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача щодо стягнення 142020грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати вартості отриманого Товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 30% річних від вартості неоплаченого чи несвоєчасно оплаченого Товару.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, обов'язок відповідача оплатити товар встановлений до 21.11.2008р., тому відповідачем нарахована пеня з 22.11.2008р.

Розрахунок пені:

Період заборгованостіКількість прострочених днівСума боргу в грн.Облікова ставка НБУ ,%Розмір пені в грн.

з   22.11.2008р. по     05.02.2009р76142020127086,90

За перерахунком суду пеня становить 7086,90 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Нарахована позивачем інша частина пені задоволенню не підлягає.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 149,11грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116,60грн.

Керуючись ст.49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства „Інтерконтакт –Прилуки” (17500, вул. Пушкіна, 58, корпус А, м.Прилуки, Чернігівської обл., р/р 260050784721 в Прилуцькому відділенні ХФ АБ «Експрес - Банк », МФО 350716, код ЄДРПОУ 33622509) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд-Оил»(84627, вул. Озерянівська, 37б, м.Горлівка, Донецької області, р/р 26002301002841 у Донецькій філії АКБ «Форум», м.Донецька МФО 394631, код ЄДРПОУ 34032124) 142020,00грн. боргу, 7086,90грн. пені, а всього 149106,90 грн., а також 149,11грн. державного мита та 116,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині позову відмовити.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                       Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна

                          Повний текст рішення підписано 10 квітня 2009 року.

Суддя                                                М.П. Цимбал-Нарожна

10.04.09