Постанова

від 19.09.2013 по справі 808/5488/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року (10год. 40 хв.)Справа № 808/5488/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренко М.С.,

при секретарі Кретові К.С.

за участі:

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - Івашко Є.О.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

до: Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області

про: скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2013 року з Вищого адміністративного суду України до Запорізького окружного адміністративного суду згідно ухвали від 27.05.2013 року по справі №К-15118/9, К-15241/09 на новий розгляд надійшла адміністративна справа за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ( далі Концерн РРТ, або позивач) до Токмацької об'єднаної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі Токмацька ОДПІ Запорізької області, або відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 13.11.2007 №006151501/2/23350, №0006161501/2/23350.

В своїй позовній заяві позивач вказує, що за результатами перевірки, оформленої актом №444-15-01184551 від 11.06.2007, Токмацькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення рішення, згідно з якими позивачу нараховані штрафні санкції відповідно до пп. 17.1.7 п. 17 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань по земельному податку. Позивач вважає, що штрафні санкції визначені незаконно и безпідставно.

Податкові зобов'язання по земельному податку за 2006 рік відповідно до податкового розрахунку на 2006 рік (вхідний №1149 від 31.01.2006) були сплачені вчасно та в повному обсязі.

Крім того, на протязі 2000-2003 років позивачем подавалися до Токмацької ОДПІ податкові розрахунки земельного податку, згідно з якими визначене податкове зобов'язання не підлягало сплаті, оскільки ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» встановлено, що розмір плати за землю державними підприємствами зв'язку, які займаються розповсюдженням друкованої продукції, теле- і радіопрограм, не може перевищувати розміру плати за землю закладами культури. Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» вітчизняні заклади культури були звільнені від сплати земельного податку. Таким чином, позивач вважає, що самостійно визначив податкове зобов'язання по земельному податку у поданих ним податкових розрахунках, тому таке податкове зобов'язання вважаться узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Позивач також звертає увагу суду не те, що штрафні санкції, передбачені пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосовуються у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, у відповідному розмірі від погашеної суми податкового боргу.

Податкове зобов'язання, визначене податковим органом у податковому повідомленні-рішенні №0000182302/0/1418/23 від 13.02.2004, було повністю сплачено позивачем з урахуванням нарахованих штрафних санкцій. Відповідач безпідставно вдруге застосував штраф в розмірі 50% на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання в сумі 9 245,00 грн.

Крім того, позивач вважає, що відповідач в порушення порядку ведення особових рахунків платників податків здійснював облік та нарахування земельного податку по двом особовим рахункам.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав до суду клопотання про підтримання позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У судове засідання з'явився представник відповідача Івашко Є.О. Через канцелярію суду було надано письмові заперечення на позов, в яких відповідач зазначає, що Токмацькою ОДПІ Запорізької області були дотримані правила ведення оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів). Штрафні санкції нараховані відповідно до законодавства із застосуванням приписів п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Також відповідач зазначає, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначає строки давності для визначення та стягнення сум податкових зобов'язань платників податків і не містить строків давності для нарахування суми штрафних санкцій, встановлених пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону.

Крім того, відповідач в своїх запереченнях зазначив, що оскільки податкове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні №0000182302/0/1418/23 від 13.02.2004, було сплачено з порушенням строків, застосування штрафу відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є правомірним.

З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.09.2013 було здійснено заміну відповідача, а саме Токмацьку об'єднану Державну податкову інспекцію Запорізької області на його правонаступника Токмацьку об'єднану Державну податкову інспекцію Запорізької області Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи зазначеної вище норми, відсутності потреби заслуховування свідків або експертів, наявність достатніх матеріалів та відсутність перешкод для розгляду справи по суті на підставі наявних у справі доказів, суд вирішив розглянути справу у порядку письмового провадження.

З урахуванням приписів статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

За результатами невиїзної документальної перевірки з питання своєчасності сплати податків до бюджету Державним підприємством Запорізький обласний радіотелевізійний передавальний центр (правонаступником якого є Концерн РРТ) за період з 01.04.2001 по 11.04.2007 Токмацькою ОДПІ складено акт №444-15-01184551 від 11.06.2007, в якому зафіксовано порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке виявилося у несвоєчасній сплаті до бюджету земельного податку в сумі 436 713,36 грн., кількість днів затримки 1095, відповідно до податкових розрахунків земельного податку №3537 від 27.03.2000, №2163/2164 від 31.01.2000, №2368 від 16.04.2001, №2368/1 від 31.01.2001, №1969 від 31.01.2002, податкового повідомлення-рішення №0000182302 від 15.06.2004, №1149 від 31.01.2006. До акту перевірки додані два розрахунки штрафних санкцій на суму 17 230,71 грн. та на суму 511,65 грн.

На підставі зазначеного акту та процедури адміністративного оскарження, 13.11.2007 відповідачем відповідно до пп. 17.1.7 п. 17 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 006151501/2/23350 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12 897,13 грн. (50%) за затримку на 924 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 25 794,02 грн. за платежем «земельний податок з юридичних осіб»;

- № 0006161501/2/23350 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 470,97 грн. (50%) за затримку на 174 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 941,90 грн. за платежем «земельний податок з юридичних осіб».

Як встановлено судом, за результатами розгляду первинної скарги позивача відповідачем складений новий розрахунок штрафних санкцій на суму 14 184,80 грн. замість розрахунку на суму 17 230,71 грн.

Нові розрахунки штрафних санкцій на суму 12 897,13 грн. (замість 14 184,80 грн.) та на суму 470,97 грн. (замість 511,65 грн.) відповідачем не складалися.

З висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, та, відповідно, з податковими повідомленнями-рішеннями позивач не згоден та вважає, що вони підлягають скасуванню, в зв'язку з чим звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, а саме актом перевірки №444-15-01184551 від 11.06.2007 (далі - акт перевірки), розрахунками штрафних санкцій до акту перевірки, розрахунками земельного податку за відповідні періоди, податковим повідомленням-рішенням №0006151501/2/23350 нарахований штраф на суму 12 897,13 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку за земельну ділянку, розташовану на території м. Токмак, згідно з податковими розрахунками земельного податку за 2000, 2002, 2004 роки та згідно з податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2004 №0000182302/0/1418/23, узгодженим в судовому порядку.

На протязі 2000-2003 років позивач декларував податкову пільгу зі сплати земельного податку.

З 03.11.2003 по 12.12.2003 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжя (далі - СДПІ), де перебував на обліку позивач, було проведено комплексну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2000 по 30.06.2003р. За результатами перевірки складений акт від 12.12.2003 №147/33-1/01184551, в якому відображено заниження податкового зобов'язання по земельному податку за земельну ділянку площею 4,33 га за адресою: м. Токмак, вул. 9 Січня, та за земельну ділянку площею 2,45 га за адресою: м. Токмак, вул. Щави, 1, за 1 півріччя 2003р. на суму 9245,00 грн.

При цьому на сторінці 30 акту №147/33-1/01184551 зазначено, що перевірка своєчасності та повноти сплати земельного податку по м. Токмак охоплює період з 26.07.2002р. по 30.06.2003р. (попередня перевірка проведена Токмацькою ОДПІ, акт № 37 від 06.03.2002р., рішення скасоване рішенням господарського суду Запорізької області № 345/4 від 10.06.2002р.). Відхилення по земельному податку за 2002 рік не виявлено.

На підставі акту перевірки №147/33-1/01184551 та за результатами адміністративного оскарження Токмацька ОДПІ склала податкове повідомлення-рішення №0000182302/0/1418/23 від 13.02.2004 на суму 13 867,50 грн., в тому числі9 245,00 грн. - податкове зобов'язання по земельному податку, 4 622,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

За результатами наступних виїзних планових перевірок позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 по 30.09.2006, з 01.10.2006 по 31.03.2007, оформлених відповідно актами №17/08-06/01184551, №42/08-06/01184551, порушень по сплаті земельного податку по м. Токмак не виявлено.

Таким чином, за період з 2000 по 2007 рік податковим органом було складено одне податкове повідомлення-рішення №0000182302/0/1418/23 від 13.02.2004 на суму 13 867,50 грн.

Як було встановлено судом, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0000182302/0/1418/23 від 13.02.2004 в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.11.2004 по справі №24/290 позов задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0000182302/0/1418/23 від 13.02.2004.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.01.2006 по справі №24/290, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.12.2006, рішення господарського суду Запорізькою області від 05.11.2004 по цій справі скасовано, а в позові відмовлено.

Податкове зобов'язання, визначене податковим органом у податковому повідомленні-рішенні №0000182302/0/1418/23 від 13.02.2004, було повністю сплачено позивачем 04.01.2007 року, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення №6 від 04.01.2007.

З розрахунку штрафних санкції до акту перевірки, вбачається, що відповідач вдруге застосував штраф в розмірі 50% на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання в сумі 9 245,00 грн.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3, 1.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин):

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до ст. 4 цього Закону сума податкового зобов'язання обчислюється платником податків самостійно або визначається податковим органом.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу встановлений статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (пп. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону).

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону).

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону).

Згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

З системного тлумачення зазначених вище норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вбачається, що штраф у розмірі 50% несвоєчасно сплаченої узгодженої суми податкового зобов'язання застосовується, по-перше, у разі погашення (сплати) такого зобов'язання та, по-друге, тільки один раз незалежно від терміну затримки, який перевищує 90 календарних днів.

Всупереч цьому, як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, доданого до акту перевірки, відповідач вдруге застосував до позивача штраф в сумі 4 622,50 грн., що складає 50% від суми сплаченого відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000182302/0/1418/23 від 13.02.2004 податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 9 245,00 грн.

Матеріалами справи встановлено та не спростовується сторонами, що позивач на протязі 2000-2003 років декларував пільгу по земельному податку. Сплачувати податкові зобов'язання по земельному податку позивач почав з 2004 року.

До матеріалів справи додані платіжні доручення, які підтверджують факт повної та своєчасної сплати податкових зобов'язань по земельному податку за 2004-2006 роки.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій та пояснень відповідача, останній, керуючись п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з 2004 року погашав існуючий, на думку відповідача, податковий борг за 2000, 2002, 2004 роки шляхом врахування сплачених сум земельного податку за відповідні періоди 2004-2006 років в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Отже, при сплаті поточних податкових зобов'язань по земельному податку в платіжних дорученнях зазначено призначення платежу з вказівкою конкретного періоду, за який здійснюється така оплата. Відповідач самостійно, без узгодження з позивачем, змінив призначення платежу та погасив незаконно сформований податковий борг, внаслідок чого виник борг за період 2004 року, за який позивач вважав податкові зобов'язання погашеними.

Позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми земельного податку за відповідні податкові періоди 2004-2006 років, виконав своє зобов'язання зі сплати податку за визначеними ним періодами, що виключає застосування до підприємства штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, згідно з пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпунктів 1.2, 1.3 цього ж Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 17.3 ст. 17 зазначеного Закону встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цієї статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином, застосування штрафу, передбаченого пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», можливо в межах строків давності (1095 днів). При цьому штраф розраховується від погашеної суми податкового боргу.

Застосування податковим органом штрафу за 2000-2003 роки є безпідставним, оскільки сплата позивачем податкового зобов'язання з земельного податку за вказані роки не відбувалася у зв'язку з декларуванням пільги. Податковий орган не надав суду доказів щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в межах строків давності.

Факт повної та своєчасної сплати податкового зобов'язання за 2004-2006 роки підтверджується копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів справи.

З огляду на викладене, відповідачем неправомірно були нараховані позивачу штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2007 №006151501/2/23350 в розмірі 12 897,13 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0006161501/2/23350 від 13.11.2007, яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу нарахований штраф у розмірі 470,97 грн. (50%) за затримку на 174 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 941,90 грн. за платежем «земельний податок з юридичних осіб».

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, податкове повідомлення-рішення №0006161501/2/23350 містить вимогу про сплату штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку за земельну ділянку, розташовану на території Остриківської сільської ради, за січень-жовтень 2006 року.

Матеріалами справи підтверджено, що податкові зобов'язання по земельному податку за 2006 рік відповідно до податкового розрахунку за 2006р. (вхідний №1149 від 31.01.2006) сплачені позивачем вчасно.

Про це свідчать платіжні доручення №480 від 17.02.2006 на суму 716,02 грн., №783 від 15.03.2006 на суму 716,02 грн., №1324 від 26.04.2006 на суму 716,02 грн., №1506 від 18.05.2006 на суму 716,02грн., №1860 від 21.06.2006 на суму 716,02 грн., №2193 від 19.07.2006 на суму 611,37 грн., №2537 від 22.08.2006 на суму 611,37 грн., №2973 від 15.09.2006 на суму 611,37 грн., №3299 від 13.10.2006 на суму 611,37 грн., №3793 від 20.11.2006 на суму 611,37 грн., №4139 від 20.12.2006 на суму 611,37 грн., №4304 від 29.12.2006 на суму 617,25 грн., а також платіжні доручення №2194 від 19.07.2006 на суму 104,65 грн., №2538 від 22.08.2006 на суму 104,65 грн., №2974 від 15.09.2006 на суму 104,65 грн., №3299 від 13.10.2006 на суму 104,65 грн., №3792 від 20.11.2006 на суму 104,65 грн., №4138 від 20.12.2006 на суму 104,65 грн.

Відповідач в своїх запереченнях зазначає, що податкове зобов'язання по земельному податку за земельну ділянку, розташовану на території Остриківської сільської ради, узгоджене позивачем у податковому розрахунку на 2006 рік (вх. № 1149 від 31.01.2006), за січень-жовтень 2006 року сплачене з порушенням граничного строку сплати. При цьому, факт сплати земельного податку відповідно до наведених платіжних доручень відповідач не заперечує, але вказує, що нарахування земельного податку здійснювалося по двом особовим рахункам, податкове зобов'язання за земельну ділянку, розташовану на території Остріківської сільської ради було сплачене за кодом бюджетної класифікації 13050100 замість коду 13050109, тому воно вважається не сплаченим.

З доводами відповідача суд не погоджується, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 3.1 розділу 3 «Порядок ведення особових рахунків платників податків» Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 (далі - Інструкція № 276), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Пунктом 5.1 розділу 5 «Облік надходження платежів до бюджету» Інструкції № 276 передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників з бюджетом за податками, зборами (обов'язковими платежами) органи державної податкової служби провадять оперативний облік надходжень платежів згідно з кодами бюджетної класифікації за доходами на підставі документів, перелічених у розділі 2 цієї Інструкції.

Наказом Міністерства фінансів України № 604 від 27.12.2001 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» (далі - Наказ № 604) затверджено та введено в дію бюджетну класифікацію. Відповідно до розділу 1 «Класифікація доходів бюджету» додатку 1 Наказу № 604 земельному податку з юридичних осіб відповідає код бюджетної класифікації 13050100.

Позивач був взятий на облік за місцезнаходженням земельних ділянок у Токмацькій ОДПІ як платник земельного податку.

Виходячи з наведених вище норм законодавства, відповідач мав відкрити позивачу один особовий рахунок за земельним податком, якому відповідає код бюджетної класифікації 13050100.

На цьому особовому рахунку мали обліковуватися всі платежі по сплаті земельного податку за вказаним кодом.

Код 13050109 до бюджетної класифікації не включений.

В даному випадку відсутній факт несвоєчасної сплати податкових зобов'язань по податковому розрахунку, а отже нарахування штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є неправомірним.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд дійшов висновку, що висновки акту перевірки від 11.06.2007 №444-15-01184551 про порушення позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що призвело до несвоєчасності сплати до бюджету земельного податку, є необґрунтованими, отже винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення від 13.11.2007 №006151501/2/23350, №0006161501/2/23350 підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина третя статті 2 КАС України).

Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність податкових повідомлень-рішень від 13.11.2007 №006151501/2/23350, №0006161501/2/23350, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11,71, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.11.2007 №006151501/2/23350, №0006161501/2/23350, прийняті Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення в особі Запорізькою філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (код ЄДРПОУ 34927037) судовий збір в сумі 6 (шість) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко