Постанова

від 02.04.2009 по справі 21/168-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/168-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 квітня 2009 р.                                                                                    № 21/168-08  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючий суддяПершиков Є.В.

суддіДанилова Т.Б.

Ходаківська І.П.

розглянув

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада"

на постанову від 09.12.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі№21/168-08 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомДержавного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп"

доТовариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада"

простягнення 63 670,65 грн.

За участю представників сторін :

від позивача –не з'явився,

від відповідача –не з'явився,

                                                 ВСТАНОВИВ:

Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут "Дніпродіпроводгосп" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" про стягнення 63 670,65 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2008 по справі №21/168-08 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" на користь Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" 41 537,50 грн. боргу, 112,35 грн. 3% річних, 898,84 грн. пені, 2 907,62 грн. штрафу, 454,56 грн. державного мита та 84,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2008 змінено та викладено резолютивну в іншій редакції. Позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" 41 537,50 грн. основного боргу, 8 753,27 грн. інфляційних втрат, 1 091,98 грн. річних, 513,83 грн. державного мита, 95,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати постанову від 09.12.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду з підстав неправильного порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 12 096 грн., в іншій частині позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.  

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 04.04.2005 сторони уклали договір №1689, згідно з умовами якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе виконання робочої документації "Захист від підтоплення та будівництво технічного водопостачання і регулюючих озер мікрорайону "Золоті ключі", відповідно до умов якого термін закінчення роботи по договору - 4 місяці після перерахування авансу. За виконані роботи замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну суму 77 269 грн., в тому числі до початку робіт - аванс у розмірі 50% від договірної ціни в сумі 38 634 грн.

Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони передбачили, що виконавець зобов'язується виконати зазначені в договорі роботи у відповідності з технічним завданням, а замовник протягом 5 днів після одержання проектної документації виконує оплату. При передачі замовнику закінченої роботи виконавець надає йому акт про приймання робіт.

05.04.2007 сторони уклали додаткову угоду №3 до договору №1689, відповідно до якої сторонами погоджено додаткове виготовлення робочої документації по ремонту будівлі ДНС-2 та розчистці каналу В-2 Фрунзенського УЗС, з оплатою виконаних робіт у сумі 37 096 грн. Перелік видів робіт передбачений кошторисом №1 на проектні та вишукувальні роботи (Форма 2п).

На виконання умов договору позивач виготовив та передав відповідачу технічну документацію на суму 51 537,50 грн., що підтверджено накладними, актами здачі-прийняття проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції.

Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості одержаної документації виконав частково в сумі 10 000 грн., яка сплачена 11.06.2007 та 03.07.2007, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 41 537,50 грн.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Заперечення скаржника про те, що акти №№65, 148 від 03.12.2007 з боку відповідача підписані неповноважною особою, а тому стягнення за ними заборгованості є неправомірним, колегією суддів до уваги не приймається оскільки акти №65, 148 здачі-прийняття виконаних позивачем робіт зі сторони відповідача підписано президентом товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада", який є відповідальною посадовою особою підприємства замовника, крім того, відповідач не заперечує, що він виконані позивачем роботи прийняв.

За таких обставин суди правомірно стягнув з відповідача заборгованість за виконані для нього роботи.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що місцевий суд без будь-якого обґрунтування зменшив розмір річних та відмовив у стягненні інфляційних втрат, а тому сума інфляційних витрат та 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. В силу статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Договір №1689 не містить умови щодо конкретного виду та розміру забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з нього, а тому апеляційний суд правомірно змінив рішення місцевого суду в цій частині та відмовив позивачу в стягненні пені та штрафу.

Беручи до уваги все вищевикладене, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" залишити без задоволення.

Постанову від 09.12.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №21/168-08 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                 Є. Першиков

Судді                                                                                           Т. Данилова        

                                                                                                    І. Ходаківська