Рішення

від 07.04.2009 по справі 6/41-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/41-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "07" квітня 2009 р.                                                       по справі  № 6/41-38

Господарський суд Волинської області під головуванням судді ПахолюкВ.А., розглянувши справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Датагруп»в особі Волинського регіонального підрозділу ЗАТ "Датагруп-Волинь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західдизельсервіс»

         про стягнення  2 575, 99  грн.                    

за участю представників сторін:

від позивача: Пироганич Ю.Б. - дов. №131 від 15.01.09 р.

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач –ЗАТ  „Датагруп” в особі Волинського регіонального підрозділу ЗАТ "Датагруп-Волинь", звертаючись до суду просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Західдизельсервіс»2 515, 99  грн. заборгованості за послуги телефонного зв'язку, в т. ч. 2 125, 72 грн. основного боргу, 288, 67 грн.  збитків від інфляції, 47, 08 грн. –3% річних та  114, 52 грн. пені.

Водночас, позивачем щодо визначення суми позову при підрахунку його загальної суми була допущена арифметична помилка. Фактично, згідно підрахунку заявлених сум до стягнення сума позову складає  2 575, 99  грн., в т. ч. 2 125, 72 грн. основного боргу, 288, 67 грн.  збитків від інфляції, 47, 08 грн. –3% річних та  114, 52 грн. пені.

В підтвердження своїх вимог посилається на заяви директора ТзОВ «Західдизельсервіс»щодо встановлення телефонних номерів та інтернету від 22.08.2007 р. та 03.09.2007 р., договір № 58-W від 04.10.2007 р. про надання телекомунікаційних послуг, договір № 4503 від 04.10.2007 р. про надання телекомунікаційних послуг (доступ до мережі Інтернет), наряд на установку № 13208 від 31/10/2007 р., наряд № 259 на підключення по WIPLL-технології, рахунки за телефонні послуги згідно договору № 58-W за період листопад 2007 р. – листопад 2008 р., детальний звіт про дзвінки за період листопад 2007 р. –листопад 2008 р.   

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить задовольнити позов.

          Відповідач пояснень по суті позовних вимог згідно ухвали суду від 24.02.2009 року не подав, в судове засідання повноважного представника не направив з невідомих суду причин, хоча був вчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Західдизельсервіс»знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Відродження, 17/2.

          Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не подані, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.         

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд  встановив:

           04 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фотаком”, правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство “Датагруп”  згідно п. 1.4. Статуту товариства та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад-Інтекс»було укладено договори про надання телекомунікаційних послуг № 58-W та послуг доступу до мережі Інтернет № 4503.

          Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

          Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору про надання послуг.

          Частиною 1 статті  903 Цивільного кодексу України  визначено, якщо договором передбачено надання  послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Згідно п. п. 1.1, 6.5 договору №58-W позивач зобов'язувався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги, а відповідач  -  прийняти та  щомісячно, до 20-го числа поточного місяця здійснювати попередню оплату за користування послугами в розмірі не менше суми послуг, наданих  у попередньому розрахунковому періоді, виходячи з фактично наданих послуг у розрахунковий період.

          Згідно п.п. 1.1, 6.3 договору №4503 позивач зобов'язувався надати відповідачу послуги доступу до Інтернету, а відповідач  - до 20-го числа поточного місяця внести на свій особовий рахунок суму, на яку він хоче отримувати послуги, але не менше розміру абонентної плати, встановленої в тарифному плані (згідно додатку №1 до договору - погодинний).

          У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги електрозв'язку, що стверджується нарядом на  установку № 13208 від 31/10/2007 р. та нарядом № 259 на підключення по WIPLL-технології, рахунками за телефонні послуги.

          Відповідач отримані  послуги оплатив частково. Станом на 19.02.2009 р.  сума заборгованості згідно письмового розрахунку становить 2 125, 72 грн. Вимога позивача про стягнення зазначеної суми підставна і підлягає до задоволення, оскільки відповідно до вимог ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.      

          Водночас, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч.2 ст. 625 ЦК України).

          Враховуючи викладене, позивачем правомірно нараховані індекс інфляції 288, 67 грн.  та  47, 08 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 114, 52 грн. пені.           Відповідно до ст. 546, 548  Цивільного кодексу  виконання зобов'язання  може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів  цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Згідно п. 7.2. договору №58-W та 7.1 договору № 4503 у разі затримки оплати  відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

          Водночас, відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          У зв'язку з цим, право на нарахування пені у позивача виникло з 21.09.2007 р. відповідно до розділу 6 договорів.

          Таким чином, право позивача на нарахування пені припинено 21.03.2008р.

Разом з тим, до стягнення неустойки (пені, штрафу) статтею 258 ЦК України встановлюється спеціальна позовна давність в один рік.

Пунктом 1 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась про порушення свого права.

          В даному випадку позивачу було відомо про порушення його права в частині оплати наданих послуг в листопаді 2007 р. Відповідно строк позовної давності в частині стягнення пені закінчився у листопаді 2008 р.

          Згідно ст.267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови в позові.

          За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині стягнення пені в сумі 114, 52 грн. пені.

          Оскільки спір  до судового розгляду доведено з вини відповідача, то державне мито в сумі 97, 51 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та 118 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України  слід покласти на нього.

          Господарський суд, керуючись ст.ст.11, 258, 261, 267, 526, 546, 548, 625, ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 75. 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити  частково в сумі 2 461, 47 грн.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західдизельсервіс» (м. Луцьк, пр. Відродження, 17/2, код ЄДРПОУ 35123788, п/р 26007025126001 в АКБ «Імексбанк», МФО 328384) на користь  

 Закритого акціонерного товариства “Датагруп” в особі Волинського регіонального підрозділу ЗАТ “Датагруп-Волинь” ( м. Луцьк, вул. Карбишева, 2а, код ЄДРПОУ 31720260, п/р 26001031825111 в АКІБ “УкрСиббанк” м. Луцьк, МФО 351005 м. Харків) 2 461, 47 грн. заборгованості, в т.ч., 2 125, 72 грн. основного боргу, 288, 67 грн. індексу інфляції,  47, 08 грн. –3% річних та 97, 51 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 118 грн. в повернення витрат по оплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

3.  В позові на суму 114, 52 грн. відмовити.

                  Суддя                                                                           В.А.Пахолюк