Постанова

від 06.09.2013 по справі 811/2493/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2013 року Справа № 811/2493/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мирошниченка В.С.

за участю:

секретаря судового засідання - Озерної М.О.

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - Філоненка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_4) звернулася до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекція ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту - Кіровоградська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000211701 від 12.07.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10310,84 грн., у тому числі 8248,67 грн. основного платежу та 2062,17 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм матеріального права. Відповідачем безпідставно зроблено висновок про нікчемність правочину укладеного ФОП ОСОБА_4 із ТОВ "Каркас Сервіс" в липні 2012 р., оскільки факт реального здійснення господарської діяльності по придбаному товару підтверджується первинними документами.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представником відповідача до суду подане заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою, на його думку, встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій, що свідчить про укладення угод без мети настання наслідків.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 06.09.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 10.09.2013 р., про що повідомлено сторонам після проголошення її вступної та резолютивної частини в судовому засіданні.

Дослідивши подані представниками позивача та представником відповідача документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 28.05.2009 р. як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_2 (а.с. 94). Видами її діяльності є: оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; інші спеціалізовані будівельні роботи; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям для нього; виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства; установлення та монтаж машин і устаткування; електромонтажні роботи; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (а.с.95-97). Відповідно до свідоцтва НОМЕР_3 від 04.06.2009 р. позивач є платником податку на додану вартість (а.с 98).

У період з 20.06.20013 р. по 27.06.2013 р. посадовою особою Кіровоградська ОДПІ відповідно до наказу № 1256 від 20.06.2013 р. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань достовірності декларування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Каркас Сервіс» (код ЄДРПОУ 33825807) за період з 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р., за результатами якої складено акт № 554/17-1/28-3321702 від 02.07.2013 р., висновками якого є порушення, на думку відповідача, п.198.1., п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено задекларовану суму податкового кредиту за липень 2012 р. на загальну суму 8248,67 грн. (а.с. 7-18).

На підставі висновків викладених в акті перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000211701 від 12.07.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10310,84 грн., у тому числі за 8248,67 грн. основного платежу та 2062,17 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с. 19).

Позиція податкового органу ґрунтується на висновках Акту перевірки контрагента позивача за вищевказаний період (а.с. 11-14), оскільки перевіркою господарських операцій позивача з ТОВ «Каркас Сервіс» встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності за липень 2012 р. по придбаному товару у ТОВ «Каркас Сервіс».

У судовому засіданні встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність у орендованому ним нежилому приміщенні, що підтверджується відповідними договорами оренди (а.с. 24-27).

Крім того судом встановлено, що між ПП ОСОБА_4 та ПрАТ «Рівнянське» 06.06.2012 р. укладено договір купівлі-продажу №020, згідно з яким позивач (продавець) зобов'язується передати покупцеві (ПрАТ «Рівнянське») товар (конвеєр стрічковий пересувний) (а.с. 39-40). На виконання даного договору між позивачем та ТОВ «Каркас Сервіс» укладено договір поставки від 10.06.2012 р. №10/06-12, згідно з яким постачальник (ТОВ «Каркас Сервіс») зобов'язується поставити покупцеві (ПП ОСОБА_4) товар - стрічка транспортерна (а.с. 34-35) на суму 70704 грн. з ПДВ. Виконання умов даного договору підтверджується виписаним ТОВ «Каркас-Сервіс» рахунком-фактурою (а.с. 35), видатковою накладною (а.с. 36) та податковими накладними (а.с. 37-38). На момент укладання угоди і в даний час ТОВ «Каркас Сервіс» зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 92-94)

У подальшому, даний товар на підставі договору перевезення від 10.01.2011 р., укладеного між позивачем та ТОВ «Транспортна компанія «САТ», доставлено позивачу, що підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт від 18.07.2012 р. (а.с.32).

Як вбачається з матеріалів справи, транспортерну стрічку, придбану позивачем у ТОВ «Каркас Сервіс», використано ним у власній господарській діяльності для виробництва стрічкового конвеєра. Вказаний конвеєр позивачем доставлено відповідно до умов укладеного договору ПрАТ «Рівнянське», що підтверджується видатковою накладною (а.с. 41).

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Представниками позивача надано підтверджуючі документи, що транспортерна стрічка, придбана у ТОВ «Каркас Сервіс», використано ним у своїй господарській виробничій діяльності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати, понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Каркас Сервіс» щодо придбання транспортерної стрічки безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ПП ОСОБА_4

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач у липні 2012 р. сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому ТОВ "Каркас Сервіс", який на момент їх виписки був зареєстрований платником податку на додану вартість згідно з свідоцтвом НОМЕР_4, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України був зобов'язаний нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні (а.с.21)

Як вбачається з матеріалів перевірки Кіровоградської ОДПІ та встановлено судом, фактичною підставою для зменшення позивачу податкового кредиту за липень 2012 р. щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Каркас Сервіс» стали висновки податкового органу про те, що ПП ОСОБА_4 перераховувалися кошти вказаному контрагенту без мети реального настання правових наслідків, за відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

Дана позиція обґрунтована актом перевірки контрагента позивача - ТОВ «Каркас Сервіс». Згідно з актом перевірки Хмельницької МДПІ у ТОВ «Каркас Сервіс» встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів у ТОВ «Старт-Д» за період з 01.03.2012 р. по 31.12.2012 р. та по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям за період з 01.03.2012 р. по 31.12.2012 р.

Суд вважає таку позицію Кіровоградської ОДПІ ДПС безпідставною, оскільки покупець не може нести відповідальність у випадку порушення податкового законодавства своїм контрагентом (продавцем чи постачальником). Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податків до бюджету, це тягне встановлену законом юридичну відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Каркас Сервіс». Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши вартість придбаної транспортерної стрічки, отримав податкові і видаткові накладні, складені належним чином, в зв'язку з чим ним сформовано податковий кредит, суд погоджується з позицією ПП ОСОБА_4 щодо правомірності віднесення податкового кредиту за липень 2012 р. за господарськими операціями з ТОВ «Каркас Сервіс».

Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000211701 від 12.07.2013 р.

З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також враховуючи відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, суд дійшов висновку про підтвердження факту реальності господарських операцій між позивачем вказаними контрагентами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградської області №0000211701 від 12.07.2013 р.

Присудити ФОП ОСОБА_4, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (25015, АДРЕСА_1) судові витрати із державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградської області грошові кошти в розмірі 230 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградській окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 10.09.2013 р.

Суддя В.С.Мирошниченко