Рішення

від 09.04.2009 по справі 3/42-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/42-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

09.04.2009                                                                Справа №  3/42-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Людоговської В.В. при секретарі Єпіфанцевій Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом Приватного підприємства "АП "Укртранс", с. Красилівка, Броварського району Київської області

до Товариства  з обмеженою відповідальністю "Гранд Метрополія", м. Херсон  

про стягнення 93500 грн. 99 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача: Романчук Г.М., дов. б/н від 01.04.2008 р, представник;  

від  відповідача: не прибув.

Приватне підприємство “АП “Укртранс” (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Метрополія” (відповідач) 84500,00 грн. основного боргу,  пені в сумі 9000,99 грн. та судових витрат.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист - в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і дату судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18), причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

В судовому засіданні 3 квітня 2009 року оголошувалась перерва для виготовлення повного тексту рішення.

За таких обставин,  у відповідності до ст..75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Приватним підприємством “АП “Укртранс” (позивач) та  Товариством з обмеженою відповідальністю Херсонське міжгосподарське колективне шляхо-будівне підприємство укладено договір №038-08 від 01.09.08.  про надання послуг по перевезенню відсіву (далі –Договір), за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання по наданню послуг з перевезення відсіву, а відповідач зобов'язувався приймати послуги та оплатити вартість виконаних робіт.

08.12.2008 р. до позивача надійшов лист від відповідача (а.с.11), в якому повідомлялося, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Гранд Метрополія” створене шляхом перетворення з 14.11.2008 р. Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного підприємства у Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Метрополія»та є правонаступником всіх прав та обов'язків Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного підприємства. Матеріали справи свідчать, що відповідно до п.1.2. Статуту ТОВ «Гранд Метрополія»створене шляхом перетворення Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного підприємства у Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Метрополія»та є правонаступником всіх прав та обов'язків Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного підприємства.

Вищевказаний Договір №038-08 від 01.09.08.  про надання послуг по перевезенню відсіву підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг, правовідносини, які витікають із нього, регулюються   главою 63 Цивільного кодексу України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один  суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

     Згідно приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських  зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

 За змістом ч.1 ст.903. ЦК України оплата наданих по договору послуг проводиться в розмірах, строки та порядку, визначеному договором.

  За умовами п.2.1. договору загальна вартість вантажоперевезення складає

84500,00 грн.

          Пунктом 3.2. Договору сторони передбачили початок робіт 01.09.08. та закінчення робіт 19.09.08. Матеріалами справи підтверджено, що Сторони Договору оформили виконані роботи актом приймання-передачі №УК-0001217 від 19.09.08., який підтверджує факт надання послуг і є підставою для здійснення розрахунків за надані послуги в сумі 84500,00 грн.  Суд звернув увагу на той факт, що акт підписаний обома сторонами, в ньому також зазначено, що претензій до виконаних робіт сторони не мають.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої договірні зобов'язання щодо надання послуг по перевезенню відсіву виконав в повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи та актом здачі-прийняття робіт №УК-0001217 від 19.09.08..

За умовами п.4.1. Договору - розрахунок за надані послуги здійснюється після надання послуг, тобто після 19.09.08.

Судом встановлено, що відповідач свої грошові зобов'зання не виконав, заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 84500,00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов»язань щодо добровільної сплати основного боргу.

Відповідно до п.6.1. Договору Сторони несуть відповідальність за виконання своїх обов»язків згідно діючого законодавства.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”№543/96-ВР від 22.11.96. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Згідно частини 3 ст.232 ГК України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Суд перевірив розрахунки пені та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 9000,99 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі ст.ст.525, 526, 530, 901, 903 ЦК України, ст.ст.173, 175, 193, 230, ч.6 ст.231, ч.3 ст.232  ГК України та керуючись, ст.ст.  49,  75, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

   1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

           2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Метрополія” (м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 132 А, р/р 26002694111 в Херсонській філії “МТБ”, МФО 352285, код ЄДРПОУ 03582066) на користь Приватного підприємства “АП “Укртранс” (Київська обл., Броварський район, с.Красилівка, вул..І.Кожедуба, 2, р/р 26008695143521 в Київській регіональній дирекції “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 31170085) основного боргу в сумі 84500,00 грн., пеню в сумі 9000,99 грн.,  в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 935,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

          3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.     

         Суддя                                                                                      В.В.Людоговська