Рішення

від 18.09.2013 по справі 910/14895/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14895/13 18.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАЛ ГАРАНТ»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ»

Про стягнення 38 599,93 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Котенко О.В. - за дов. №б/н від 01.08.2013р.

Тарабанько Д.М. - за дов. №б/н від 01.08.2013р.

Від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАЛ ГАРАНТ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» про стягнення з останнього заборгованості за договором про надання охоронних послуг №22/03-11 від 22.03.2011р. у розмірі 38 599,93 грн., з яких 35 000,00 грн. - основного боргу, 596,63 грн. - 3% річних, 70,00 грн. - інфляційні витрати, 2 933,30 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати згідно умов Договору про надання охоронних послуг №22/03-11 від 22.03.2011р.Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.08.2013 порушено провадження у справі №910/14895/13 та призначено розгляд справи на 04.09.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2013 розгляд справи було відкладено на 18.09.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 18.09.2013 року надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судові засідання 04.09.2013 та 18.09.2013 не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 05.08.2013 про порушення провадження у справі №910/14895/13 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/14895/13.

В судовому засіданні 18.09.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТАЛ ГАРАНТ» (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» (далі - Замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг №22/03-11 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Замовник доручає й оплачує, а Виконавець приймає на себе обов'язок надати послуги фізичної охорони об'єкту (послуги з проведення розслідувань і забезпечення безпеки) згідно з визначеною та узгодженою обома сторонами дислокацією охорони об'єкту (Додаток 2).

Пунктами 2.1-2.2 Договору сторони погодили, що вартість оплати послуг по охороні «Об'єкту» за місяць визначається згідно Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток 1). Загальна ціна договору становить 7 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1166,67 гривень. Ціна договору, розрахована відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток 1) є фіксованою на весь час дії договору.

Акт виконаних робіт за надані послуги підписується Сторонами до 5 числа місяця наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги по охороні «Об'єкту» разом з рахунком на оплату та податковою накладною.

Згідно п. 8.1 Договору строк його дії з 21 березня 2011р. до 31.12.2011р. Якщо ні з однієї із сторін до закінчення дії Договору не було пред'явлено ніяких претензій іншій Стороні то дія Договору автоматично пролонгується на наступний термін.

Зі слів позивача станом на 31.12.2011 року від Замовником ніяких претензій щодо виконання зобов'язань Виконавцем не надходило, а відтак договір був автоматично пролонгований до 31.12.2012 року.

Згодом, Додатковою угодою №1 від 28.12.2012р. та додатковою угодою №2 від 31.01.2013 до Договору, сторони продовжили термін дії Договору до 01.03.2013 року.

На виконання умов Договору Позивач у період з жовтня 2012 року по лютий 2013 року включно надав Відповідачу послуги, передбачені умовами договору на загальну суму 35 000,00 грн.

Факт надання послуг підтверджується підписним повноважними представниками сторін актами надання послуг: №ОУ-0000019 від жовтня 2012 року на загальну суму 7 000,00 грн., №ОУ-0000020 від 30.11.2012 року на загальну суму 7 000,00 грн., №ОУ-0000021 від 31.12.2012 року на загальну суму 7 000,00 грн., №ОУ-0000001 від 31.01.2013 року на загальну суму 7 000,00 грн., №ОУ-0000002 від 28.02.2012 року на загальну суму 7 000,00 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

Розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником за схемою: 100% вартості наданих послуг, у відповідності з актом наданих послуг, щомісячно в термін 20 банківських днів з дати підписання акту (п. 2.3 Договору).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України , де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі слів Позивача, Відповідач отримані послуги не оплатив та станом на дату винесення рішення має заборгованість у розмірі 35 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач а адресу Відповідача направляв претензію №222 від 22.03.2013р. про належне виконання зобов'язань та сплату коштів за надання послуг, яка була отримана Відповідачем 26.03.2013р., що підтверджується відміткою вх. №151. Проте, зазначена претензія була залишена Відповідачем без належної відповіді та реагування.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором та станом на дату винесення рішення становить 35 000,00 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем не спростований.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача 596,63 грн. - 3% річних, 70,00 грн. - інфляційні витрати, 2 933,30 грн. - пені.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Пунктом 6.1.4 Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати наданих послуг згідно з цим Договором Замовник сплачує на користь Виконавця пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру 3% річних у сумі 596,63 грн. та інфляційних витрат у розмірі 70,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначена сума 3% річних та інфляційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2 933,30 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 2 442,63 грн., за уточненим розрахунком суду за вказаний позивачем період.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33 , 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» (01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Павлівська, буд. 7, п/р №26002183731000 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 21570210), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТАЛ ГАРАНТ» (04074, м. Київ, Оболонський район, вул. Бережанська, буд. 4, п/р №260040130023 82 в Київському відділенні №10 ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ», МФО 320627, код ЄДРПОУ 35623394) заборгованості за договором про надання охоронних послуг №22/03-11 від 22.03.2011р. у розмірі 38 109,26 грн., з яких 35 000,00 грн. - основного боргу, 596,63 грн. - 3% річних, 70,00 грн. - інфляційні витрати, 2 442,63 грн. - пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» (01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Павлівська, буд. 7, п/р №26002183731000 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 21570210), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТАЛ ГАРАНТ» (04074, м. Київ, Оболонський район, вул. Бережанська, буд. 4, п/р №260040130023 82 в Київському відділенні №10 ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ», МФО 320627, код ЄДРПОУ 35623394) 1 703,30 грн. - судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складання повного рішення 23.09.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна