Рішення

від 17.09.2013 по справі 910/14777/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/14777/13 17.09.13 За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт-Україна" до                      Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерементальний завод будівельних                           конструкцій" про                        стягнення 21 369,16 грн. Суддя   Станік С.Р. Представники сторін: від позивача      не з'явився від відповідача  не з'явився На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.09.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.                          ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліпласт-Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерементальний завод будівельних конструкцій" про стягнення 21 369,16 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 було порушено провадження у справі  № 910/14777/13, розгляд справи було призначено на 10.09.2013. В судові засідання 09.07.2013 та 23.07.2013 позивач своїх представників – не направив. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, на виконання умов договору № ПК-0010/12 від 03.01.2012 було поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 29 566,00 грн., проте відповідач здійснив лише часткову оплату позивачу, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 20 566,00 грн. Також у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати товару за договором № ПК-0010/12 від 03.01.2012, позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 803,16 грн. Відповідач своїх представників в судові засідання 09.07.2013 та 23.07.2013 – також не направив, вимоги попередніх ухвал суду щодо надання витребуваних документів – не надав. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами. Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, - ВСТАНОВИВ: 03.01.2012 між позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліпласт-Україна", як постачальником, та відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерементальний завод будівельних конструкцій", як покупцем, було укладено договір № ПК-0010/12 (далі – договір), предметом якого є зобов'язання постачальника продати покупцеві хімічну продукцію, згідно з узгодженим сторонами замовленням та зазначену в накладних, а покупець зобов'язується своєчасно здійснювати її оплату згідно з умовами цього договору. Умовами договору сторони погодили, що загальна сума цього договору складається з суми вказаних в накладних кожної партії товару (п.1.3.), кількість товару визначається згідно видаткових накладних (п.1.4.), постачальник зобов'язаний передати товар покупцю у повному обсязі протягом п'яти банківських днів з моменту передплати, або згідно з п. 3.6. договору (2.1.), поставка партій товару по цьому договору, якщо інше не передбачено окремою домовленістю сторін, здійснюється на умовах: EXW/редакція Инкотермс 2010 р./- склад Постачальника (п.2.2.). Також умовами договору встановлено, що оплата товару за цим договором здійснюється на умовах 100% попередньої оплати і повинна бути сплачена покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту погодженого замовлення (п.3.1.), найменування, кількість, ціна товару вказується у накладних (п.3.2.), розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку (3.3.), в окремих випадках, за попередньою домовленістю сторін, оплата за товар може передбачатись у розмірі передплати 50% від вартості товару (п.3.4.), передплата має бути перерахована постачальнику не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту надходження рахунку у покупця. Остаточний розрахунок покупець проводить не пізніше 7 (семи) календарних днів з часу отримання товару (п.3.5.), відповідальність сторін за порушення умов цього договору визначається чинним законодавством (п.4.1.), у випадку порушення умов договору щодо оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, встановленої у цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочення (п.4.2.). Відповідно до видаткових накладних № РН-0000059 від 20.01.2012 на суму 5 566,00 грн., № РН-0000367 від 29.03.2012 на суму 4 800,00 грн., № РН-0000387 від 02.04.2012 на суму 4 800,00 грн., № РН-0000415 від 05.04.2012 на суму 4 800,00 грн., а також № РН-0000478 від 12.04.2012 на суму 9 600,00 грн., які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 29 566,00 грн. Відповідно до банківської виписки по рахунку 26008301016020 в ПАТ ВТБ Банк в м. Києві, відповідачем на користь позивача було здійснено часткову оплату відповідно до умов договору № ПК-0010/12 від 03.01.2012 на суму 9 000,00 грн. Таким чином, у зв'язку із невиконанням відповідачем свого зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару за договором № ПК-0010/12 від 03.01.2012, 09.04.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліпласт-Україна" на адресу відповідача було надіслано претензію за вих. № 75 від 09.04.2013, в якій позивач просив сплатити в строк не пізніше ніж 7 (сім) календарних днів, з дня отримання даної претензії, заборгованість за поставлену продукцію в сумі 20 566,00 грн. Від відповідача причини невиконання взятих на себе зобов'язань повідомлено не було, також останнім так і не було перераховано заборгованість у вищенаведеній сумі.   Позивач у позовній заяві зазначає, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № ПК-0010/12 від 03.01.2012 у повному обсязі, а саме поставлено на користь відповідача товар за вищенаведеними видатковими накладними, однак відповідач здійснив лише часткову оплату за отриманий товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про  стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 20 566,00 грн. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ч.1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно з статтею 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ст. 665 Цивільного кодексу України  у разі відмови продавця передати проданий  товар  покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Статтею 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо  продавець  передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу,  покупець має  право вимагати   передання  кількості  товару,  якої  не  вистачає,  або відмовитися від переданого товару  та  його  оплати,  а  якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається. Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні  Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"  і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і  Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку  та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692  Цивільного кодексу України. Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням     умов,     визначених   змістом   зобов'язання   (неналежне виконання), а боржник   вважається   таким,   що   прострочив,   якщо   він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його   у   строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,   він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський   суд   оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору № ПК-0010/12 від 03.01.2012 було поставлено відповідачу товар відповідно до вищезазначених видаткових накладних на загальну суму 29 566,00 грн., проте відповідач, як покупець, свого обов'язку щодо оплати за поставлений позивачем товар у строк, встановлений п.3.5. договору № ПК-0010/12 від 03.01.2012 – повністю не виконав, а лише частково оплатив поставлений позивачем товар, що підтверджується банківською випискою по рахунку 26008301016020 в ПАТ ВТБ Банк в м. Києві, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 20 566,00 грн. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було. За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 20 566,00 грн., яка виникла внаслідок неоплати відповідачем отриманого товару за договором № ПК-0010/12 від 03.01.2012 є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню. Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару за договором № ПК-0010/12 від 03.01.2012, позивач просить стягнути з відповідача за період з 28.03.2012 по 30.07.2013 в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 803,16 грн. Враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов'язання  по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару у строк встановлений п.3.5. договору № ПК-0010/12 від 03.01.2012, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 20 566,00 грн., а тому, враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, судом було перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних, з яким суд погоджується, а тому вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 28.03.2012 по 30.07.2013 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в сумі 20 566,00 грн. та 3% річних в сумі 803,16 грн. Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладається на відповідача. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –                  ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерементальний завод будівельних конструкцій" (код ЄДРПОУ 36980265, місцезнаходження: 03680, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 52) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт-Україна" (код ЄДРПОУ 35839874, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 89) 20 566 (двадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп.  основного боргу, 803 (вісімсот три) грн. 16 коп. – 3% річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. 3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України. 4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Дата складання повного тексту рішення – 18.09.2013 Суддя                                                                                                                            С.Р. Станік