Рішення

від 24.09.2013 по справі 910/13503/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13503/13 24.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС БЕЗПЕКА»

До Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Служби по

облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального

користування «Київпастранс»

Про стягнення 292 235,07 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Ганжа А.М. - по дов. № б/н від 01.08.2013

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС БЕЗПЕКА» до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення 292 235,07 грн. заборгованості, яка складається з : 284 448,00 грн. основного боргу та 3% річних в сумі 7 787,07 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання послуг охорони № 209/1 від 04.01.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 порушено провадження у справі № 910/13503/13 та призначено її до розгляду на 20.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13503/13 від 20.08.2013 здійснено заміну відповідача Комунального підприємства «Київпастранс» на належного відповідача - Комунальне підприємство «Київпастранс» в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київпастранс» та відкладено розгляд справи на 03.09.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 справу № 910/13503/13 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку перебуванням судді Сівакової В.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13503/13 від 03.09.2013 справу призначено до розгляду на 24.09.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 справу № 910/13503/13 передано на розгляд судді Сівакової В.В., в зв'язку з виходом судді з відпуски.

Позивач в судовому засіданні 24.09.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 24.09.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвал суду від 20.08.2013 та від 03.09.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 09.09.2013.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засідання 24.09.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

04.01.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС БЕЗПЕКА» (виконавець) та Комунальним підприємством в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київпасртанс» (замовник) було укладено договір про надання послуг охорони № 209/1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання щодо надання послуг з охорони станції лінії швидкісного трамваю (далі - об'єктів) замовника, згідно з додатком № 1, додатком № 2 до цього договору та схем зон відповідальності охорони.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих у серпні та вересні 2012 року послуг охорони, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 284 448,00 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховані 3% річних в сумі 7 787,07 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 4.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012.

За умовами п.п. 3.1.1., 3.1.6. договору виконавець зобов'язався здійснювати охорону об'єктів замовника згідно з п. 1.1. цього договору та у відповідності до Особових обов'язків виконавця (додаток № 2). Вживати всіх заходів щодо запобігання кризової ситуаціям на закріплених за охороною територіях; вживати заходів по запобіганню розкрадання та пошкодження майна станцій швидкісного трамваю.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченню терміну дії договору.

Позивачем до позовної заяви подано наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підписані та скріплені печатками обох сторін:

№ ОУ-0000266 від 31.08.2012 на суму 183 768,00 грн.

№ ОУ-0000308 від 30.09.2012 на суму 177 840,00 грн.

Отже, за вищевказаний період відповідачем було отримано послуги охорони в загальному розмірі 361 608,00 грн.

Відповідно до п. 2.4. договору оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та фактичного часу охорони здійснюється щомісячно на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт, який складається на останнє число поточного місяця, протягом 10 днів з моменту підписання такого акту.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони за серпень, вересень 2012 року у визначений договором строк в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем, складає 284 448,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 284 448,00 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги охорони не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті за надані послуги охорони, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в сумі 7 787,07 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами в договорі не було визначено інший розмір процентів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 7 787,07 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС БЕЗПЕКА» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС БЕЗПЕКА» (07361, Київська область, Вишгородський район, с. Нижча Дубечня, вул. Леніна, 50, код ЄДРПОУ 32286077) 284 448 (двісті вісімдесят чотири тисячі чотириста сорок вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 7 787 (сім тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 07 коп. - 3% річних, 5 844 (п'ять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 27.09.2013.

СуддяВ.В. Сівакова