Постанова

від 06.08.2013 по справі 809/2294/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

               ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                               ПОСТАНОВА                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ "06" серпня 2013 р.                                                                 Справа № 809/2294/13-а м. Івано-Франківськ     Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді  Микитин Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до приватного підприємства "ЕБС" про стягнення заборгованості в сумі 4052,79 грн., -                                                               ВСТАНОВИВ: 24.07.2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "ЕБС" про стягнення заборгованості в сумі 4052,79 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі самостійно визначені податкові зобов'язання по податку з доходів найманих працівників згідно поданої податкової декларації від 11.03.2011 року. Крім того, відповідачем не погашено в повному обсязі податкове зобов'язання по штрафних (фінансових) санкціях, застосованих податковим повідомленням-рішенням з податку на прибуток в розмірі 170 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості становить 4052,79 грн. Представник позивача в судове засідання не прибула, подавши до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. 02.08.13 року на адресу суду повернулася поштова кореспонденція, яка направлялася відповідачу за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 23/503, з відміткою “за закінченням терміну зберігання” (а.с. 17). Відповідно до вимог частини 11  статті 35 КАС України  у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відтак, суд доходить висновку, про можливість розгляду справи у відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на  наявні у матеріалах справи докази, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин. Згідно ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що 05.08.2005 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області проведено державну реєстрацію приватного підприємства "ЕБС", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 01.08.2013 року (а.с. 24-25). Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України,  Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи. Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Щодо зобов'язань із податку на доходи фізичних осіб, судом встановлено наступне. Відповідно до підпункту 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу. Згідно вимог підпункту 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Відповідно до пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. Судом встановлено, що відповідачем подано до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську декларацію з податку на доходи з фізичних осіб за 1 місяць 2011 року, в якій відповідачем зазначено, що сума заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 року становить 3883,18 грн. (а.с. 5). Однак, дані зобов'язання відповідачем не виконано та не сплачено і на момент розгляду справи податковий борг з податку на доходи фізичних осіб становить 3883,18 грн. За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. З огляду на вказане, самостійно визначене відповідачем зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3883,18 грн. та не сплачене ним у строки встановлені ПК України, є узгодженим, а, отже, є податковим боргом приватного підприємства "ЕБС". Щодо зобов'язання відповідача по штрафних (фінансових) санкціях з податку на прибуток, то судом встановлено наступне. Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Судом встановлено, що позивачем 29.11.2012 року проведено камеральну перевірку за звітний податковий період півріччя 2012 року. Перевіркою встановлено, що відповідачем порушено п. 49.1, 49.2, п.п. 49.18.2, п. 49.17, ст. 49 Податкового кодексу України, а саме порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток. За результатами перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток про несвоєчасне подання податкової звітності №11339/15-1/33645290 від 29.11.2012 року. На підставі акта перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення №0016171591 від 29.11.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170 грн.  Дане податкове повідомлення – рішення відповідачем отримане, що підтверджується підписом уповноваженої особи в корінці податкового повідомлення-рішення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.6). Враховуючи часткову переплату за попередній період, заборгованість відповідача з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями становить 169,61 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку станом на 31.12.2012 року (а.с. 10). Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням №0016171591 від 29.11.2012 року та вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось в судовому порядку, суд приходить до переконання, що визначена позивачем сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 169,61 грн., є узгодженою та являється податковим боргом приватного підприємства "ЕБС". Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. З матеріалів справи вбачається, що позивачем надсилалась податкова вимога форми «Ю» №891 від 31.03.2011 року, яка отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги, копія якого міститься в  матеріалах справи (а.с. 11). Отже, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу, а доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, суду не надано. Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошові зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку з доходів найманих працівників у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд вважає підставним звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення з нього 4052,79 грн. податкового боргу у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до приватного підприємства "ЕБС" про стягнення податкового боргу в сумі 4052,79 грн. є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення. На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                       ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити. Стягнути з відповідача - приватного підприємства "ЕБС" (ідентифікаційний код 33645290, місцезнаходження – 76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Січових Стрільців, 23/503) із розрахункових рахунків у банках, що обслуговують дане підприємство та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 4052 (чотири тисячі п'ятдесят дві) гривні 79 копійок податкового боргу. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.                      Суддя:                                                                                          Микитин Н.М.