Постанова

від 07.04.2009 по справі 10/370-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/370-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.04.09                                                                                               Справа №10/370-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі Савченко Ю.В.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися;

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв на рішення господарського суду Запорізької області від 23.12.2008 р. по справі № 10/370-08

за позовом – Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» в особі філії міста Миколаєва (далі ВАТ «Миколаївобленерго»);

до відповідача - 1: Військової частини А1836 м. Херсон, (далі - в\ч. А1836);

до відповідача - 2: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв (далі КЕВ м. Миколаїв);

про стягнення суми 2214,7 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №626 від 6.04.2009 р. справу №10/370-08 передано для розгляду колегії у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), судді – Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А., якою справа прийнята до свого провадження.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.12.2008 р. по справі № 10/370-08 позов ВАТ «Миколаївобленерго» задоволено частково. Стягнуто солідарно з в\ч. А1836 та КЕВ м. Миколаїв суму у розмірі 2101, 24 грн., а саме: 1548,77 грн. основного боргу; 475,85 грн. інфляційних втрат; 76,62 грн. 3% річних станом на 01.11.2008 р.; 96,9 грн. витрат по держмиту та 112 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні пені відмовлено.

В частині задоволення позову рішення мотивовано не виконанням в/ч. А1836 умов договору на постачання електричної енергії, солідарну відповідальність покладено на відповідачів за умовами договору поруки, стягнення інфляційних втрат та річних відсотків мотивовано ст. 625 ЦК України. Відмову у стягненні пені суд мотивував спливом строку позовної давності.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, КЕВ м. Миколаїв, відповідач -2, в апеляційній скарзі зазначає, що залучення його до справи в якості відповідача є неправомірним. Зазначає, що порушення норм матеріального права полягає в не застосуванні ч. 4 ст. 559 ЦК України. Просить рішення господарського суду змінити, в позові до КЕВ м. Миколаїв - відмовити.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

ВАТ «Миколаївобленерго», позивач по справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність судового рішення. На думку позивача, посилання відповідача на п. 1.2 Порядку №122 не підлягають застосуванню при вирішенні даного спору, оскільки предметом спору є стягнення з відповідача вартості недорахованої електричної енергії, що за своєю правовою природою не є збитками. Просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а скаргу відповідача – без задоволення.

Відповідач – 1 у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що в/ч. А1836 фінансується з Державного бюджету України, розпорядником коштів є КЕВ м. Миколаїв, який у відповідності до наказу Міністра оборони України від 31.05.2005 р. №290 і повинен був сплачувати рахунки позивача за спожиті енергоносії. Просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а скаргу відповідача – без задоволення.

В судовому засіданні 7.04.2009 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.  

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору. Між ВАТ «Миколаївобленерго» та в\ч. А1836 укладено договір №38/181 від 15.02.2005 р. про постачання електричної енергії і технічне забезпечення електропостачання споживача (далі – Договір на постачання електричної енергії). Відповідно до п. 1.1 Договору на постачання електричної енергії позивач зобов'язався забезпечувати постачання електричної енергії та технічну можливість передачі електричної енергії, а відповідач своєчасно проводити оплату за отриману електроенергію та послуги, в тому числі за перетікання реактивної електроенергії.

Відповідач спожив у січні 2007 року 4752 кВт/год. та у лютому 2007 року 3501 кВт/год. активної електричної енергії всього на суму 2727 грн. 32 коп.

Для оплати вартості спожитої у січні, лютому 2007 року електроенергії позивач виписав відповідачу-1 рахунки №38/181/1 від 15.01.2007 р. на суму 1601 грн. 07 коп. та №38/181/2 від 15.02.2007 р. на суму 1126 грн. 25 коп.

Відповідно до п. 1 додатку №10 до Договору на постачання електричної енергії, споживач зобов'язується здійснювати щомісячні платежі за спожиту електроенергію, а також пеню та інші платежі, оформлені рахунками Енергопостачальної організації в 10-ти денний строк після дати виписки рахунків.

Вартість спожитої електроенергії сплачена в/ч. А1836 частково в сумі 1179 грн. 15 коп., у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість в сумі 1548 грн. 17 коп.

Позивач, на підставі п. 5.1 Договору на постачання електричної енергії, за порушення термінів внесення платежів за спожиту електроенергію нарахував в/ч. А1836  пені в сумі 114 грн. 06 коп., на підставі ст. 625 ЦК України, 475 грн. 85 коп. інфляційних втрат та 76 грн. 62 коп. процентів річних.

Між ВАТ «Миколаївобленерго», в\ч. А1836 та КЕВ м. Миколаїв укладено договір поруки № 38/181/П; 40/158; 44/1145 від 10.01.2006 р. (далі - Договір поруки). Відповідно до умов Договору поруки, КЕВ м. Миколаїв поручається перед позивачем за виконання в/ч. А1836 свого обов'язку по оплаті за спожиту електроенергію (активну та реактивну) з ПДВ по Договору на постачання електричної енергії. У разі порушення в/ч. А1836 зобов'язання забезпеченого порукою, відповідач-1 і відповідач-2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники (п. 4.1. Договору поруки).

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач довільно трактує норму ст. 24 Господарського процесуального кодексу, зазначаючи, що суд не мав права залучати до участі у справі в якості другого відповідача КЕВ м. Миколаїв.

Статтею 24 Господарського процесуального кодексу України передбачено дві окремих процесуальних дій: залучення до участі у справі іншого відповідача та заміна неналежного відповідача.

Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

В даному випадку господарський суд правомірно залучив до участі іншого відповідача – КЕВ м. Миколаїв, оскільки поняття «другий відповідач» та «інший відповідач» є тотожними поняттями.

Господарським судом в цілому правильно застосовані норми матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Доводи апеляційної скарги відповідача -2 стосовно припинення Договору поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України спростовуються наступним.

Договором поруки встановлено:

Пункт 1.1. 3а даним договором Поручитель поручається перед Кредитором Споживача за виконання останнім свого обов'язку по сплаті боргу за бюджетну електроенергію з ПДВ, який склався станом на 01.01.06 р. по активній електроенергії в сумі 14979,42 грн., по реактивній в сумі 48,66 грн. по договору на користування електроенергію №38/181, по договору користування №40/158, по договору користування №44/1145 та поточну реактивну та активну бюджетну електроенергію, яка сплачується за рахунок загального фонду починаючі з 01.01.06 року в межах бюджетних призначень за наявністю виділених асигнувань.

1.2. Розрахунковим періодом вважати місяць. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття розрахунковий період та календарний місяць вважати прирівняними.

Рахунки за спожиту Споживачем електроенергію отримує сам Споживач в двох примірниках з яких один надає Поручителю в день отримання. Оплата рахунків Споживача здійснюється Поручителем, який надає копії платіжних доручень Споживачу. Відповідальність щодо здійснення своєчасної оплати за спожиту електроенергію та інші платежі несе Споживач.

1.3. Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов'язання  споживачем у розмірі, передбаченому п. 1.1. цього Договору, та в строк не пізніше 31.12.06 р., шляхом перерахування грошових коштів на рахунки Кредитора.

1.5. Підстава зобов'язання, що забезпечується за цим Договором: Договір на користування електроенергією, що укладений між Кредитором та Споживачем №38/181, 40/158, 44/1145.

1.6. Кредитор в разі невиконання Споживачем своїх зобов'язань надсилає Поручителю Вимогу кредитора.

1.7. Зобов'язання вважається виконаним з моменту перерахування грошових коштів на рахунок Кредитора з рахунку Поручителя.

2. Відповідальність Сторін.

2.1. У разі порушення Споживачем зобов'язання, забезпеченого порукою за цим Договором, Споживач і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

2.2. Поручитель відповідає перед Кредитором в обсязі, передбаченням пп. 1.1 та 1.2 даного Договору.

2.3. 3а порушення терміну оплати з вини поручителя встановлюється пеня у розмірі подвійної ставки НБУ від суми договору за кожний день прострочення, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

7.4. Строк позовної давності за даним договором встановлюється за домовленістю сторін та складає 5 років.

7.5. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 28.02.07 р.

Системний аналіз зазначених у Договорі поруки умов (пункт 1.3 стосується лише строків виконання зобов'язань за п. 1.1, та не стосується п. 1.2 та 1.5, в ньому не йдеться мова про припинення Договору поруки в цілому) дозволяє зробити висновок, що дія цього договору розповсюджується також на січень та лютий 2007 року.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до  поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Строк закінчення поруки встановлено в Договорі поруки – 28.02.2007 р., строк основного зобов'язання також встановлений у Додатку №10 Договору на постачання електричної енергії.

Щодо позовних вимог про стягнення 114 грн. 06 коп. пені, то судом не вірно зроблено висновок про сплив строку позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Стаття 256. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 267. п. 3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Пункт 4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Десятиденний строк оплати по рахунках від 15.01.2007 р. та від 15.02.2007 р. сплив 26.01.2007 р. та 26.02.2007 р., відповідно. Період нарахування пені, згідно розрахунку позивача, зазначено з лютого 2007 р. по листопад 2008 р. За цей період пеня, з урахуванням обмеження подвійною обліковою ставкою Національного банку України та суми основного боргу – 1548,17 грн., розраховано позивачем лише в розмірі 114 грн. 06 коп. Ця вимога підлягає задоволенню в повному обсязі, враховуючи, що сторони при розгляді спору в суді першої інстанції не заявляли про застосування строку позовної давності.

Обмеження, щодо строку нарахування штрафних санкцій, встановлені п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, в даному випадку не застосовуються, оскільки Додатком №10 до Договору на постачання електричної енергії встановлено: «У випадку відсутності платежів у строк і обсязі відповідно п. 1, сторони керуються договірними зобов'язаннями, вимогами Правил користування електроенергією в частині припинення подачі електроенергії, а на суму заборгованості, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96 від 22.11.96 р., нараховується пеня за кожну добу по день фактичної оплати в розмірі, що обчислюється виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.».

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. До стягнення підлягає 1548 грн. 17 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, сума пені в розмірі 114,06 грн. за період 1.02.2007 р. по 31.10.08 р., три відсотка річних в розмірі 76,62 грн. за період з 1.02.07 р. по 31.10.08 р., інфляційні втрати в розмірі 475,85 грн. за період з 1.02.07 р. по 31.10.08 р.

За таких умов, через неправильне застосування норм матеріального права, у відповідності до ч. 1 п. 4 ст. 104 ГПК України, рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, господарські витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача - 2.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв залишити без задоволення. Рішення господарського суду Херсонської області від 23.12.2008 р. по справі № 10/370-08 в частині відмови в задоволенні позову скасувати. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити. Стягнути солідарно з Військової частини А1836 (вул. Пестеля, 1, м. Херсон, код ЄДР 07738045, рахунок № 32516012000015, Банк УДК в Херсонській області, МФО 852010) та з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (пр. Миру, 62, м. Миколаїв, код ЄДР 08029523, рахунок 35216003002746 в УДК в Миколаївській області, МФО 826013) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго" (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв), код ЄДР 23399393:

- на рахунок 260383011001 в МОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461 - 1548 грн. 77 коп. основного боргу;

- на рахунок 26002225010060 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610 - 114,06 грн. – пені, 475 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 76 грн. 62 коп. процентів річних, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.