Справа № 234/10746/13-ц
Провадження № 2/234/3841/13
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2013 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Літовки В.В.,
при секретарі Каун Т.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Агрофірма Шахтар» Орендного підприємства «Шахта ім.Засядько» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнила і суду пояснила, що працювала у відповідача бригадиром в період з 27.06.2012р. по 04.06.2013р. В подальшому вона була звільнена у зв`язку із скороченням штату. В день звільнення відповідач не провів з нею остаточного розрахунку, у зв`язку з чим залишилася не виплаченою заборгованість по заробітній платі на загальну суму 7652,96 грн. Просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по зарплаті в загальному розмірі - 7652,96 грн., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 9978,32 грн., моральну шкоду в сумі 3000 грн., оскільки неправомірними діями відповідача їй були спричинені душевні страждання, а відсутність оплати праці змусило її докладати додаткових зусиль для організації життя.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомої причини, про день, час і місце слухання справи повідомлений належним чином. Суд вважає, що по справі можливо ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Позивач в судовому засіданні проти винесення заочного рішення не заперечує.
Вислухав доводи позивача, проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 27.06.2012р. по 04.06.2013р. позивач ОСОБА_1 працювала у відповідача бригадиром МТФ, а в подальшому вона була звільнена у зв`язку із скороченням штату, що підтверджується виписками з наказів. (а.с.3,4).
При звільненні позивача, відповідач не провів з нею остаточного розрахунку, та залишилися невиплаченими належні їй платежі загальною сумою - 7652,96 грн., яка складається з: заборгованості по зарплаті за квітень 2013р. - 908,95 грн., за травень 2013р. - 1878,31 грн., за червень 2013р. - 4865,70 грн. з урахуванням компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги. (а.с.5).
Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода , обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.
Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені, не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно ст.83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Таким чином, оскільки в день звільнення позивача ОСОБА_1, не були виплачені всі суми, що їй належать від підприємства, загальна сума заборгованості в розмірі 7652,96 грн. підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.
Згідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір, установа, підприємство повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 « Про практику застосування законодавства про оплату праці» передбачено, що суд встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства суми , в день звільнення, коли ж він в цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.. 117 КЗ п П України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення , якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідності передбаченої ст.117 КЗ п П України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
При таких обставинах підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати, що складає: 92 роб. дні, на яких наполягає позивач х 108,46 грн. (середньоденна заробітна плата. ) = 9978,32 грн.
Відповідно до ст. 237-1 КЗ п П України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд вважає, що внаслідок невиплати заробітної плати, відповідно зі ст.ст. 115, 116 КЗ п П України, законні права позивача були порушенні, що привело до його моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв'язків, потребувало додаткових зусиль для організації свого життя, викликало звернення позивача за відновленням своїх прав до суду.
Тому підлягає частковому задоволенню позов ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідачем були порушенні її законні права, вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. З урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, майнових й немайнових втрат, яких зазнала позивач, їх тривалість, виходячи з засад розумності та справедливості, моральні страждання позивача суд оцінює в 2000 грн., які слід стягнути з відповідача на її користь.
На підставі ст.88 ЦПК Укаїни, з відповідача підлягають стягненню в доход держави судовий збір в сумі 229,40 грн. - в частині позовних вимог матеріального характеру, та 114,70 грн. - щодо позовних вимог морального характеру.
Керуючись ст. ст. 83, 115, 116, 117 КЗ п П України, ст. ст. 10,60, 212- 215,224-233 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Агрофірма Шахтар» Орендного підприємства «Шахта ім.Засядько» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Агрофірма Шахтар» Орендного підприємства «Шахта ім.Засядько» код 25671669 на користь ОСОБА_1:
-заборгованість по заробітній платі з урахуванням компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги в розмірі 7652,96 грн. (сім тисяч шістсот п`ятдесят дві гривні 96 коп.);
-середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 9978,32 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень 32 коп.);
-моральну шкоду в розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.);
Стягнути з Дочірнього підприємства «Агрофірма Шахтар» Арендного підприємства «Шахта ім.Засядько» код 25671669 в доход держави судовий збір на загальну суму 344,10 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Рішення ухвалене й надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному екземпляра.
Суддя:
Суд | Краматорський міський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2013 |
Оприлюднено | 13.11.2013 |
Номер документу | 33749370 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Краматорський міський суд Донецької області
Літовка В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні