Постанова

від 25.09.2013 по справі 826/11514/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

25 вересня 2013 року № 826/11514/13-а

За позовомУправління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва доТовариства з обмеженою відповідальністю «Плод» про стягнення заборгованості в розмірі 6 842,34 грн.

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плод» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 6 842,34 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України у заявленому розмірі, яка виникла в зв'язку з несплатою відповідачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, докази його належного повідомлення про розгляд справи знаходяться у матеріалах останньої.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Плод» було подано до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень, лютий та березень 2013 року, кожним з яких визначено суму єдиного внеску до сплати у розмірі 2262,40 грн.

Рішеннями про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.02.2013 №878 до відповідача застосовано штраф у сумі 49,68 грн. та нараховано пеню у сумі 5,46 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача становить 6 842,34 грн.

03.05.2013 позивачем виставлено та 14.05.2013 направлено відповідачу вимогу №Ю-265 про сплату боргу у розмірі 32 836,64 грн.(вручено адресату поштою 21.05.2013).

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно частини 1 пункту 1 статті 4 Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Отже, відповідач є платником єдиного внеску в розумінні цього Закону.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону, на платників єдиного внеску покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно ч.12 вказаної статті, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Частинами 2, 4 статті 25 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 Закону).

Згідно з п.6 ч.11 ст.25 Закону, територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

- за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (ч.6 ст.25 Закону).

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки (ч.15 ст.25 Закону).

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (ч.16 ст.25 Закону).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені в розмірі 6 842,34 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів сплати заявленої заборгованості суду не надав.

Згідно абз. 3 п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 №406-VІІ, органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд прийшов висновку про можливість в даному випадку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути в рахунок погашення боргу з відповідача заявлену заборгованість.

Керуючись ст. ст. 69, 71, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плод» (03049, м.Київ, вул. Юліуса Фучіка, будинок 8, квартира 198, код ЄДРПОУ 37982682) на користь Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва (03151, м. Київ, вул. Керченська, 5-А, код ЄДРПОУ 26063727) суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені в розмірі 6 842 (шість тисяч вісімсот сорок дві) грн. 34 коп.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В.Кротюк