Рішення

від 18.09.2013 по справі 905/5841/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.09.2013 Справа № 905/5841/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», м. Київ

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроссістем», м. Донецьк

про стягнення 57 309,95грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Клименко О.Л. - представник по довіреності №631 від 23.02.2013р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», м. Київ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроссістем», м. Донецьк заборгованості у сумі 49 701,71грн., пені у розмірі 2 196,12грн., штрафу (10% від вартості товару) у розмірі 4 970,17грн., 3% річних у сумі 453,44грн. (Усього 57 321,44грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №08 купівлі-продажу з відстроченням платежу від 04.02.2013р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії претензій вих.№0091 від 30.04.2013р., вих.№0107 від 16.05.2013р., копії видаткових накладних №Рнк/SF-0000938 від 05.02.2013р., №Рнк/SF-0001061 від 07.02.2013р., №Рнк/SF-0001062 від 07.02.2013р.

04 вересня 2013р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшла заява від 04.09.2013р. про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, у зв»язку зі здійсненням останнім перерахунку пені та 3% річних. Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроссістем» м. Донецьк заборгованість у сумі 49 701,71грн., пеню у розмірі 2 194,76грн., штраф (10% від вартості товару) у розмірі 4 970,17грн., 3% річних у сумі 443,31грн. (Усього 57 309,95грн.) Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Проте, поштовий конверт був повернутий підприємством зв»язку на адресу суду з посиланням на закінчення терміну зберігання.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

У судовому засіданні 18.09.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

04 лютого 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», м.Київ (далі по тексту-Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрроссістем» м. Донецьк (далі по тексту-Покупець), був укладений договір №08 купівлі-продажу з відстроченням платежу , згідно умов якого Продавець зобов"язався передати товар у власність покупця, а останній зобов»язався прийняти та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Предметом цього договору є товар за переліком, відповідно до виставлених рахунків, який передається покупцю за адресою: 95022, м.Сімферополь, пр.Перемоги, 245.

У відповідності до п.3.1 договору, оплата за товар здійснюється покупцем за визначеною в п.2.2 цього договору ціною та у строк, що не перевищує 30 календарних днів від дати отримання товару покупцем (дати вказаної у накладній) шляхом банківського переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідного гіпермаркету продавця, що вказується у рахунку-фактурі.

Згідно п. 10.1 договору він чинний з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2013р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

На виконання умов Договору, за видатковими накладними №Рнк/SF-0000938 від 05.02.2013р., №Рнк/SF-0001061 від 07.02.2013р., №Рнк/SF-0001062 від 07.02.2013р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 57 404,86грн.

Поставлений згідно означених накладних товар на підставі довіреності №105 від 04.02.2013р., №106 від 07.02.2013р. з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останнього на вказаних накладних.

З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Частково товар був повернутий покупцем продавцю на суму 7 238,40грн., про що свідчить накладна на повернення від покупця №Воз/ SF-0001221 від 08.02.2013р.

Також відповідачем частково був оплачений одержаний товар у сумі 464,75грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст.ст. 55, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності з ст. 599 ЦК України та ст.ст. 202, 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 49 701,71грн. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» щодо стягнення боргу у сумі 49 701,71грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 2 194,76грн. пені, яка нарахована за період з 07.03.2013р.-25.06.2013р. (за видатковою накладною №Рнк/SF-0000938 від 05.02.2013р.), за період з 12.03.2013р.-25.06.2013р. (за видатковими накладними №Рнк/SF-0001061 від 07.02.2013р., №Рнк/SF-0001062 від 07.02.2013р.) за прострочення оплати товару відповідно до п.8.2 договору та 4 970,17грн. штрафу в розмірі 10% від вартості товару, нарахований відповідно до п. 8.3 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 8.2, п. 8.3 договору.

Позивачем здійснений вірний розрахунок пені за вказаний період згідно ст.3 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 2 194,76грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру подвійної облікової ставки НБУ.

В пункті 8.3 договору сторонами самостійно узгоджено, що за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості товару.

Позивачем законно нарахований штраф в розмірі 4 970,17грн. за порушення договірних зобов'язань в частині оплати товару, тому господарський суд задовольняє цю вимогу в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, а також позивачем доведений факт прострочення строків поставки товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних за період з 12.03.2012р.-30.06.12р. проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п. 3.1 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 443,31грн. 3% річних в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроссістем» м. Донецьк про стягнення 57 309,95грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроссістем» м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», м. Київ заборгованість у сумі 49 701,71грн., пеню у розмірі 2 194,76грн., штраф (10% від вартості товару) у розмірі 4 970,17грн., 3% річних у сумі 443,31грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 18.09.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна