Рішення

від 09.09.2013 по справі 908/2465/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 5/70/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2013 Справа № 908/2465/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт України" (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча, буд. 81)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок Вільнянський маслозавод" (69015, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 6, кв. 10)

про стягнення 8 134,93 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Макаренков О.Л., довіреність №1 від 02.07.2013 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

17.07.2013 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок Вільнянський маслозавод" про стягнення 8 134,93грн.

Ухвалою суду від 17.07.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/2465/13, присвоєно справі номер провадження - 5/70/13, розгляд справи призначено на 19.08.2013 р.

Ухвалою від 19.08.2013 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача, розгляд справи відкладено на 09.09.2013 р.

В судовому засіданні 09.09.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника відповідача, розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Представник позивача вдруге у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце призначених судових засідань був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника позивача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи витребувані ухвалою суду від 17.07.2013р. та 19.08.2013 р. не надіслав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 01.02.2010 р. між ТОВ "Продукт України" та ТОВ "Торгівельний будинок Вільнянський маслозавод" укладено договір поставки №01/02-2010. Відповідно до умов договору відповідачу поставлено товар за видатковою накладною № ПТ 000007059 від 21.04.2013 р. на суму 10 591,97 грн. У період з 07.05.2013 р. по 11.06.2013 р. відповідачем частково погашено заборгованість у розмірі 2 721,19 грн. Станом на 19.06.2013 р. заборгованість відповідача за отриманий товар складає суму у розмірі 7 870,78 грн. Відповідно до п. 7.2. договору позивачем за період з 22.04.2013 р. по 14.07.2013 р. нараховано пеню у розмірі 264,15 грн.

В обґрунтування позову посилається на ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 господарського кодексу України та умови договору поставки №01/02-2010 від 01.02.2010 р.

Представник відповідача заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог пояснивши, що суму боргу у розмірі 7 870,78 грн. ТОВ "Торгівельний будинок Вільнянський маслозавод" погашено у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку відповідача та платіжними дорученнями від 16.08.2013 р. №1959, від 09.09.2013 р. №2023. Також, позивач зазначив, що розрахунок пені не ґрунтується на фактичній сумі заборгованості, оскільки сума боргу зменшувалась впродовж строку, за який відповідач розраховує пеню. На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продукт України» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок Вільнянський маслозавод" укладено договір поставки №01/02-2010 відповідно до п.1.1. якого Постачальник поставляє, а Покупець купує товар під торговими марками, права на які належать Постачальнику для продажу у визначеному за Покупцем регіоні Запоріжжя, Запорізька область, Дніпропетровська область на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Пунктом 3.1. договору визначено, що поставка товару Покупцю здійснюється на умовах DDP на склад Покупця (м. Запоріжжя, вул. Краснова, буд. 6) згідно з Правилами інтерпретації міжнародних торгових термінів «ІНКОТЕРМС» у редакції 2000 року.

Згідно з п. 4.3. договору Покупець здійснює повну оплату товару у день його поставки. Днем поставки товару вважається день, який вказаний на видатковій накладній на товар. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Пунктом 7.2. договору визначено, що за порушення строків оплати товару, визначених у п. 4.3. договору, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,07 % від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє період прострочки зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначеного договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 10 591,97 грн., що підтверджується видатковою накладною №000007059 від 21.04.2013 р., яка підписана та скріплена печатками підприємств позивача та відповідача. (а.с. 16)

Станом на 19.06.2013 р. заборгованість відповідача за отриманий товар згідно видаткової накладної №000007059 від 21.04.2013 р. складає суму у розмірі 7 870,78 грн.

Під час розгляду справи в суді відповідач повністю погасив заборгованість у розмірі 7 870,78 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку відповідача від 31.07.2013 р. - 1 300,00 грн., від 06.08.2013 р. - 1 000,00 грн., від 12.08.2013 р. - 1 500,00 грн., від 08.08.2013 р. - 500,00 грн., від 07.08.2013 р. - 500,00 грн. та платіжними дорученнями від 16.08.2013 р. №1959 - 1 000,00 грн., від 09.09.2013 р. №2023 - 2 070,86 грн. (а.с. 39 - 51, 56, 57)

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, відповідач повністю погасив заборгованість у розмірі 7 870,78 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку відповідача від 31.07.2013 р. - 1 300,00 грн., від 06.08.2013 р. - 1 000,00 грн., від 12.08.2013 р. - 1 500,00 грн., від 08.08.2013 р. - 500,00 грн., від 07.08.2013 р. - 500,00 грн. (а.с. 39 - 51) та платіжними дорученнями від 16.08.2013 р. №1959 - 1 000,00 грн., від 09.09.2013 р. №2023 - 2 070,86 грн. (а.с. 56, 57)

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи погашення відповідачем суми боргу у розмірі 7 870,78 грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Пунктом 7.2. договору визначено, що за порушення строків оплати товару, визначених у п. 4.3. договору, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,07 % від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє період прострочки зобов'язань.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Щодо заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 264,15грн. за період з 22.04.2013 р. по 14.07.2013 р. суд зазначає наступне.

Станом на 19.06.2013 р. заборгованість відповідача становила суму у розмірі 7 870,78 грн.

Згідно з п. 4.3. договору Покупець здійснює повну оплату товару у день його поставки. Днем поставки товару вважається день, який вказаний на видатковій накладній на товар. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Позивачем здійснено поставку товару на суму 10 591,97 грн. - 21.04.2013 р., що підтверджується видатковою накладною № ПТ000007059.

З розрахунку розміру пені вбачається, що позивачем нараховано пеню за період з 22.04.2013 р. по 14.07.2013 р. саме на суму 7 870,78 грн., яка у вказаний період частково або повністю не була сплачена відповідачем.

Посилання відповідача на те, що розрахунок пені не ґрунтується на фактичній сумі заборгованості, оскільки сума боргу зменшувалась впродовж строку, за який відповідач розраховує пеню судом до уваги не приймається, оскільки спірну суму заборгованості у розмірі 7 870,78 грн. відповідач погасив у період з 31.07.2013 р. по 09.09.2013 р., який не включено до розрахунку позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що розрахований позивачем розмір пені за період з 22.04.2013 р. по 14.07.2013 р. складає 264,15 грн. та відповідає вимогам законодавства і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини, а заборгованість за договором поставки №01/02-2010 від 01.02.2010 р. було сплачено ним під час розгляду справи у суді, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку відповідача та платіжними дорученнями, які міститься в матеріалах справи. (а.с. 39 - 51, 56, 57)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, п.1-1, ч. 1 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок Вільнянський маслозавод" (69015, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 6, кв. 10; р/р №26009001301945 у ПАТ «АКТАБАНК», МФО 307394, ЄДРПОУ 34676796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт України" (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча, буд. 81; р/р 26006032295501 в ПАТ «УкрБізнесБанк», м. Донецьк, МФО 334969, ЄДРПОУ 36615651) пеню за несвоєчасну сплату боргу у розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 15 коп., 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок Вільнянський маслозавод" заборгованості у розмірі 7 870,78 грн. припинити.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 12.09.2013 р.