Рішення

від 26.09.2013 по справі 913/2004/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

26 вересня 2013 року Справа № 913/2004/13

Провадження № 7/913/2004/13

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до відповідача Приватного підприємства "ЗЕТА-РЕНТ", м. Луганськ

про стягнення 15 445 грн. 41 коп.

Суддя Демидов В.О.

Секретар судового засідання: Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Семендяєв О.С. - юрисконсульт, довіреність № 113-д від 11.12.2012;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 14657,88 грн., інфляційних збитків в сумі 157,98 грн., пені в сумі 104,07 грн. та 3% річних в сумі 525,48 грн. за договором на поставку теплової енергії № 645 від 18.10.2006.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.07.2013 було порушено провадження у справі № 913/2004/13.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання від 14.08.2013, 05.09.2013, 12.09.2013 та 26.09.2013 не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином, про що свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена (а. с. 1, 141, 147, 154).

Як зазначено у п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями), … дана відмітка , за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Крім того, згідно приписів п. п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

18 жовтня 2006 року Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" (далі - позивач, постачальник) та Приватне підприємство "ЗЕТА-РЕНТ" (далі - відповідач, споживач) уклали договір на постачання теплової енергії № 645 (далі - договір), за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання з постачати споживачу теплову енергію належної якості та в необхідних розрахункових договірних об'ємах, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами у строки, визначені даним договором.

Згідно п. п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в об'ємах згідно додатку № 1 за умови технично справних систем теплоспоживання.

У відповідності до вимог п. 6.1 договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у грошовій формі у відповідності з затвердженими тарифами на підставі виставлених постачальником рахунків, що направляються споживачу поштою чи передаються під розписку. Кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим (п. 6.4 договору).

На виконання умов даного договору, позивач постачав відповідачу теплову енергію у період з грудня 2008 року по лютий 2013 року на загальну суму 20 357,88 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

У відповідності до умов договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату наданих послуг (а. с. 32-82), які були отримані відповідачем, що підтверджується, наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями реєстрів відправки рахунків споживачам (а. с. 83-131) з урахуванням п. 4.1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1147, та не спростовано відповідачем.

У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 14657,88 грн.

З огляду на вищезазначене відповідач звернувся до суду з даним позовом.

Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України "Про теплопостачання" .

У відповідності до ст. 2 вказаного Закону теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

За приписами п. 4 загальних положень правил користування тепловою енергією затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем теплової енергії та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії підтверджені матеріалами справи, та не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 14657,88 грн.

У відповідності до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно п. 7.2.6. договору споживач у разі неоплати чи несвоєчасної оплати спожитої теплової енергії у строки, зазначені в п. 6.1 та 6.4 даного договору, споживач оплачує на користь постачальника пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, що діє в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку кінцевого розрахунку за обліковий період.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії, на підставі наведених вище норм та умов договору, позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за період з 23.06.2012 по 01.06.2013 в сумі 104,07 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок судом встановлено, що при розрахунку пені позивачем допущено арифметичні помилки. За розрахунком суду пеня за зазначений позивачем період складає 103,75 грн., отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії, на підставі наведених вище норм та умов договору, позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних за період з 07.06.2010 по 01.06.2013 в сумі 525,48 грн. та інфляційні збитки за період з червня 2010 року по травень 2013 року в сумі 157,98 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних збитків, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір покладається на відповідача у справі пропорційно задоволених вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЗЕТА-РЕНТ", м. Луганськ, кв. Зарічний, буд. 6, кв. 36, ідентифікаційний код 34020247, на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ, вул. Куракіна, буд. 23-а, ідентифікаційний код 24047779, заборгованість в сумі 14657,88 грн., пеню в сумі 103,75 грн., 3% річних в сумі 525,48 грн., інфляційні збитки в сумі 157,98 грн. та судовий збір в сумі 1720,46 грн., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 27.09.2013

Суддя В.О. Демидов