Рішення

від 23.09.2013 по справі 914/3463/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2013 р. Справа № 914/3463/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехтрейд», м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревіндо-Україна», Львівська область, смт. Куликів

про стягнення 9 680 грн. 92 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Ебінгер О.В., представник (довіреність №130830/2 від 30.08.2013 р.);

від відповідача: не з'явився

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехтрейд», м. Харків звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревіндо-Україна», Львівська область, смт.Куликів про стягнення 9 680 грн. 92 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.09.2013 р. призначив розгляд справи на 23.09.2013 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав частково, заборгованість за товар становить 8 980 грн. 49 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати товару відповідачу нараховано 3% річних в сумі 642 грн. 72 коп., а також інфляційні втрати в 57 грн. 71 коп. Таким чином, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 9 680 грн. 92 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 10.09.2013 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

З огляду на наведене, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

10 лютого 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехтрейд» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ревіндо-Україна» (покупцем) було укладено договір поставки №1014-ПТ.

За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався передати у власність (поставити) у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець (відповідач) зобов'язувався прийняти та оплатити загальну вартість товару, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість якого зазначаються у специфікаціях, що додаються до цього договору і є його невід'ємною частиною.

На виконання умов вищевказаного договору та специфікацій №54 від 11.04.2013 р., №55 від 18.04.2011 р., №56 від 20.04.2011 р., позивач поставив відповідачу відповідно до видаткових накладних №08011041203 від 12.04.2011р., №0801142902 від 29.04.2011 р., №08011050502 від 05.05.2011 р. товар загальною вартістю 9 458 грн. 08 коп.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що покупець оплачує товар, що поставляється за цим договором, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 100 % загальної вартості товару, вказаної у відповідній специфікації, за якою здійснюється поставка товару, протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами специфікації, якщо інше не передбачено відповідною специфікацією.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості товару не виконав частково (26.07.2011 р. оплатив 477 грн. 59 коп.), станом на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 8980 грн. 49 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 3% річних в розмірі 642 грн. 72 коп., а також інфляційні втрати в розмірі 57грн. 71коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення складає 8 980 грн. 49 коп. основного боргу, 642 грн. 72 коп. 3% річних, 57 грн. 71 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача в повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревіндо-Україна», смт. Куликів, вул. Шевченка, 80Б, Жовківський район, Львівська область (ідентифікаційний код 34838335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехтрейд», м. Харків, вул. Римарська, буд. 22, оф. 39-11 (ідентифікаційний код 32563372) 8 980 грн. 49 коп. основного боргу, 642 грн. 72коп. 3% річних, 57 грн. 71 коп. інфляційних втрат, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 23.09.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 27.09.2013 р.

Суддя Мазовіта А.Б.