Рішення

від 23.09.2013 по справі 915/1446/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2013 р. Справа № 915/1446/13

за позовом обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», 54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а,

до відповідача Миколаївського міського дитячого спортивного клубу «Соколя», 54056, м. Миколаїв, вул. Ізмалкова, 132а,

про стягнення коштів у сумі 5941,97 грн.

Суддя Алексєєв А.П.

За участю представників:

від позивача - Громова за довіреністю №6867/Юр від 22.10.2012 року

від відповідача - Михайленко М.А. керівник.

суть спору: 15.08.2013 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача грошових коштів за договором №33.00 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії від 01.10.2012 року в сумі 5941,97 грн., з яких: 5704,96 грн. - основний борг; 39,50 грн. - 3% річних; 197,51 грн. - пеня, а також 1720,50 грн. - судовий збір.

Ухвалою від 16.08.2013 року було порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 13.09.2013 року (а.с. 1).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Ухвала від 16.08.2013 року, якою суд повідомляв відповідача про дату, час і місце розгляду справи, повернута відділенням поштового зв'язку до господарського суду (а.с. 43-45).

Листом від 12.09.2013 року позивач уточнив позовні вимоги в частині нарахування пені та просив стягнути з відповідача пеню за період з 21.04.2013 року по 31.07.2013 року в сумі 189,88 грн. (а.с. 46).

Ухвалою від 13.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 23.09.2013 року, а представника позивача зобов'язано надати письмові пояснення по суті спору. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву (а.с. 51-52).

На виконання вимог ухвали суду представник позивача письмовими поясненнями зазначив, що заборгованість в сумі 5704,96 грн. складається із суми боргу за березень 2013 року в розмірі 4044,38 грн. та донарахувань за опалювальний період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року в сумі 1660,58 грн. у зв'язку із неправильним визначенням температури у приміщеннях при обрахунку витрат на опалення.

Заявою від 19.09.2013 року за № 4383/юр-3 представник позивача зменшив позовні вимоги. Повідомив суд про сплату відповідачем 17.07.2013 року боргу в розмірі 4044,38 грн. за березень 2013 року, надавши в підтвердження цього копію квитанції до прибуткового касового ордеру №1109 від 17.09.2013 року (а.с. 54-55). У зв'язку з частковою оплатою позивач просить суд стягнути з відповідача залишок боргу в розмірі 1660,58 грн. - суму донарахувань за опалювальний період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року, 189,88 грн. пені та 39,50 грн. 3% річних за період з 21.04.2013 року по 31.07.2013 року, а також судовий збір. У судовому засіданні 23.09.2013 року представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги.

Листом від 20.09.2013 року № 4386/юр-3 представник позивача повідомив суду, що під час складання позовної заяви позивач припустився технічної помилки, а саме: рахунок на суму 1660,58 грн. був виставлений відповідачу не в квітні 2013 року, а в травні 2013 року і просив суд врахувати це при прийнятті рішення.

Представник відповідача письмовий відзив на позов не надав. В судовому засіданні 23.09.2013 року визнав позов в повному обсязі.

23.09.2013 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

між позивачем та відповідачем 01.10.2012 року був укладений договір №33.00 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (далі - договір, а.с. 7-8), відповідно до умов якого позивач зобов'язався виробляти, транспортувати та постачати теплову енергію (далі - послуги), а відповідач - використовувати теплову енергію для об'єктів, перерахованих у додатку № 1 цього договору.

З додатку №1 вбачається, що послуги надавались в приміщення, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Ізмалкова, 132А (а.с. 9).

Згідно з п. 6.1 договору він є чинним до теперішнього часу.

Сторони п. 1.7 договору встановили, що усі розрахунки по договору здійснюються щомісячно протягом опалювального періоду, або року шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць на підставі наданих рахунків на передплату для бюджетних організацій та у розмірі, вказаному у додатку № 1 до договору для інших груп споживачів до 5 числа поточного місяця.

Згідно з п. 1.8 договору остаточний розрахунок здійснюється відповідно до рахунку-фактури: до 25 числа поточного місяця бюджетними організаціями; до 20 числа місяця, наступного за звітним, іншими групами споживачів.

Згідно вимог п. 1.4.1 договору розрахунки за надані послуги теплопостачання з централізованого опалення здійснюються при наявності приладів обліку за тарифом за 1 Гкал з оплатою протягом опалювального періоду.

Виконуючи умови договору, позивач в період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року відпустив відповідачу теплової енергії на загальну суму 22866,46 грн., з яких відповідачем було сплачено 17161,50 грн.

Позивач у наданих до відділу документального забезпечення суду 19.08.2013 року письмових поясненнях (а.с. 58-59) вказав, що станом на 15.08.2013 року залишок заборгованості за опалювальний період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року склав 5704,96 грн., з яких:

- 4044,38 грн. борг за березень 2013 року. Для оплати вказаної заборгованості відповідачеві був виставлений розрахунок (а.с. 35) на зазначену суму, який був отриманий відповідачем 14.05.2013 року, що підтверджується підписом повноважної особи відповідача у витязі з журналу вхідної кореспонденції (а.с. 36);

- 1660,58 грн. донарахування за опалювальний період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року, яка була виставлена відповідачу по закінченню опалювального сезону в травні 2013 року. Для оплати вказаної заборгованості відповідачеві був виставлений розрахунок (а.с. 37) на зазначену суму, який був отриманий відповідачем 20.06.2013 року, що підтверджується підписом повноважної особи відповідача у витязі з журналу вхідної кореспонденції (а.с. 38).

В письмових поясненнях позивач вказує, що заборгованість в розмірі 1660,58 грн. виникла внаслідок того, що під час опалювального періоду (жовтень 2012 року - квітень 2013 року) відповідачу відпускалась теплова енергія температурою + 18С. Тоді як на протязі вищевказаного опалювального періоду позивач помилково нарахував суми за спожиту теплову енергію відповідачеві з урахуванням температури + 16С.

Внаслідок того, що відповідач фактично спожив більше теплової енергії, ніж було розраховано позивачем, то позивачем в травні 2013 року було проведено перерозподіл кількості спожитої теплової енергії та проведено донарахування відповідачу кількості спожитої теплової енергії в розмірі 1,745 Гкал за опалювальний період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року на загальну суму 1660,58 грн.

В судовому засіданні 23.09.2013 року представник позивача зазначив, що 17.09.2013 року відповідачем було сплачено суму основного боргу за надання теплової енергії за березень 2013 року в розмірі 4044,38 грн. Щодо стягнення залишку боргу, нарахованих 3% річних та пені, то ці суми залишились несплаченими відповідачем.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення донарахування за постачання теплової енергії за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року в розмірі 1660,58 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

За несвоєчасну оплату послуг у строки, визначені договором, сторони в п. 5.1 договору встановили відповідальність споживача (відповідач у справі) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з умовами п. 5.1 Договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача (з урахуванням уточнень) пеню за період з 21.04.2013 року по 31.07.2013 року на загальну суму 189,88 грн. Розрахунок додається (а.с. 47).

Окрім пені, на підставі приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував та просить суд стягнути з 3% річних за період з 21.04.2013 року по 31.07.2013 року в сумі 39,50 грн. Розрахунок додається (а.с. 47).

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені та 3% річних обґрунтовані відповідно до вимог закону та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення донарахування за опалювальний період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року в сумі 1660,58 грн., пені 189,88 грн. та 3% річних 39,50 грн. - підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача повністю, адже спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" - задовольнити.

2. Стягнути з Миколаївського міського дитячого спортивного клубу «Соколя» (54056, м. Миколаїв, вул. Ізмалкова, 132а; ідентифікаційний номер 36433829) на користь обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (вул. Миколаївська, 5а, м. Миколаїв, 54034; ідентифікаційний код 31319242) борг в сумі 1660,58 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят грн. 58 коп.), пені 189,88 грн. (сто вісімдесят дев'ять грн. 88 коп.) та 3% річних 39,50 грн. (тридцять дев'ять грн. 50 коп.), а також 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 91,93 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано суддею 27 вересня 2013 року.

Суддя А.П. Алексєєв