Постанова

від 12.12.2006 по справі 13/273-пн-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/273-ПН-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

12 грудня 2006 р.                                                                                   № 13/273-ПН-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Подорожнінське” на постанову від 14 вересня 2006 року Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 13/273-ПН-06 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Подорожнінське” до фермерського господарства “Подорожнінське” про захист права власності,

  ВСТАНОВИВ:

У липні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю “Подорожнінське” звернулось до господарського суду з позовом до фермерського господарства “Подорожнінське” про визнання права власності на посіви соняшника на площі 1200 га, розташованих на земельних ділянках загальною площею 1425, 66 га, на контурах № 67-93 га, № 70-130 га, № 74-57 га, № 77, 78 –120 га, № 121-136 га, № 111-90 га, № 107-137 га, № 108-151 га, № 91-60 га, № 96-96 га на території Фрунзенської сільської ради.

Позовні вимоги обґрунтовувались втратою договорів оренди земельних ділянок.

Рішенням від 13 липня 2006 року господарського суду Херсонської області (суддя М.Закурін)  позов задоволено і накладено арешт на посіви соняшника.

Постановою від 14 вересня 2006 року Запорізького апеляційного господарського суду рішення скасовано і прийнято нове, яким в позові відмовлено з мотивів недоведеності.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Подорожнінське” просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування судом статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Подані позивачем докази - довідка від 9 листопада 2005 року № 02/686 Генічеського районного відділу земельних ресурсів, договір від 1 листопада 2005 року про надання послуг, укладений між позивачем та приватним підприємством “МДА”, акт від 20 січня 2006 року приймання-передачі до договору про надання послуг, акт від 30 грудня 2005 року приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів до договору про надання послуг, договір від 29 жовтня 2005 року № 29/1 поставки нафтопродуктів, укладений між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Дніпровська” і додаткова угодою від 17 лютого 2006 року № 1 до вказаного договору, а також лист без дати і номера фермерського господарства “Подорожнінське”  апеляційним господарським судом визнані не належними і допустимими доказами.

Відповідно до приписів статті 18 Закону України “Про оренду землі“ договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації і, оскільки довідкою від 9 листопада 2005 року Генічеського районного відділу земельних ресурсів засвідчується лише факт підготовки 183 договорів оренди землі, укладених між власниками земельних ділянок і товариством з обмеженою відповідальністю “Подорожнінське” на загальну площу 1425,66 га, апеляційний господарський суд обґрунтовано визнав помилковим висновок суду першої інстанції про набрання ними чинності.

З довідки від 20 липня 2006 року № 129 виконавчого комітету Фрунзенської сільської ради вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю “Подорожнінське” на території Фрунзенської сільської ради не має ані власних, ані орендованих земель і господарської діяльності не проводить.

Отже у позивача були відсутні правові підстави для користування земельними ділянками.

Крім того, з довідки від 20 липня 2006 року за № 331 Генічеської районної державної адміністрації вбачається, що в Управлінні агропромислового розвитку інформація про вирощування сільськогосподарських культур товариством з обмеженою відповідальністю “Подорожнінське” відсутня.

Договори від 1 листопада 2005 року про надання послуг та  від 29 жовтня 2005 року поставки нафтопродуктів прямо не підтверджують факту засіву площ.

З матеріалів справи  вбачається, що фермерським господарством “Подорожнінське” в період з березня 2006 року та на момент розгляду справи в господарському суді на орендованих землях в контурах №№ 67, 70, 71, 74, 77, 78, 79, 96, 100, 108 на території Фрунзенської сільської ради було виконано боронування, дискування, культивація та посів соняшнику на площі 1029 га., що підтверджується нарядами на виконані роботи з серпня 2005 року до липня 2006 року, дорожніми листами за період з 1 серпня 2005 року до 1 липня 2006 року, звітністю господарства від 29 травня 2006 року до Генічеського відділу Держкомстату України про площі посівів культур та укладені договори оренди.

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно накладної від 4 квітня 2006 року № 72 відповідач придбав у товариства з обмеженою відповідальністю “ВВІ Лтд“ посівний соняшник та посівний ячмінь на суму 367 380 грн., сплата якого підтверджується квитанцією від 7 жовтня 2005 року та податковою накладною.

Згідно довідки від 20 липня 2006 року № 128 виконавчого комітету Фрунзенської сільської ради фермерське господарство “Подорожнінське” в 2006 році на орендованих землях на території Фрунзенської сільської ради засіяло 1029 га соняшнику, у т.ч. по контурах: № 67-93, 7 га, № 70-119, 2 га, № 71-141, 14 га, №74-62,1 га, № 77-24,3 га, №78-53, 8 га, № 79-114, 2 га, № 96-70 га, № 100-200 га, №108-51 га.

Фермерське господарство “Подорожнінське” і фермерське господарство “Владі” 19 травня 2006 року уклали договір № 19/05 купівлі-продажу майбутнього врожаю, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати в майбутньому у власність покупця, а покупець оплатити на момент укладення цього договору і прийняти в майбутньому врожай соняшнику. Місце висадки соняшника: поле в контурах №№ 67, 70, 71, 74, 77/78, 79, 100, 106, 107, 11, 96 на території Фрунзенської сільської ради і поле № 27 на території Стокопанської сільської ради, на полях площею 1 296 га. Сплата фермерським господарством “Владі” ціни договору підтверджується квитанцією від 19 травня 2006 року.

Договір купівлі-продажу сторони забезпечили заставою на умовах договору від 25 травня 2006 року, про що станом на 25 травня 2006 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесений відповідний реєстраційний запис.

За правилами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Оскільки, позивачем не надано до суду належних і допустимих доказів набуття ним права власності на посіви соняшника апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарськими судом на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

  ПОСТАНОВИВ:

Постанову від 14 вересня 2006 року Запорізького апеляційного господарського суду від у справі № 13/273-ПН-06 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Подорожнінське” без задоволення.

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій