Ухвала

від 19.09.2013 по справі 826/3193/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3193/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю. Т. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д." до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом до ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.10.2012 р. №0001372202 та №0001382202.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення та визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, так як позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що відсутні порушення чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та контрагентами, а тому формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем є правомірним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ „ТД ОСА" за січень 2012 р. та ПП „Інтенція" за липень 2011 р.

За результатами перевірки складено Акт №746/22-2-34477162 від 03.10.2012р. яким встановлено порушення позивачем вимог: п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 496862,00 грн., в тому числі за 1-й квартал 2012 р. - на суму 180987,00 грн., за 2-3 квартали 2011 р. - на суму 315875,00 грн.; п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 447042,00 грн., в тому числі за січень 2012 р. - на суму 172368,00 грн., за липень 2011 р. - на суму 274674,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001382202 від 17.10.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 542109,00 грн., з яких 496862,00 грн. - за основним платежем, 45247,00 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями), №0001372202 від 17.10.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 558803,00 грн., з яких 447042,00 грн. - за основним платежем, а 111761,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Встановлено, що між ТОВ "Т.Д.", як замовником, та ПП "Інтенція", як виконавцем, був укладений Договір про надання юридичних послуг по підбору персоналу №КЛ18-06/2011 від 28.06.2011 року, згідно п.1.1 та п.3.1 якого виконавець по замовленню замовника надає послуги по підбору кваліфікованого персоналу, консультування з приводу оформлення трудових відносин з персоналом, а замовник оплачує виконавцю ці послуги на умовах даного Договору. Вартість послуг по підбору персоналу за даним договором становить 1648045,00 грн., в т.ч. ПДВ 274674,17 грн.

ПП „Інтенція" на виконання умов Договору №КЛ18-06/2011 були виставлені позивачу рахунки-фактури на загальну суму 1648045,00 грн., в т.ч. ПДВ 274674,17 грн.

На виконання умов Договору №КЛ18-06/2011 ПП „Інтенція" надало позивачу послуги з надання персоналу на загальну суму 1648045,00 грн., в т.ч. ПДВ 274674,17 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №1140 від 29.07.2011 р. - на суму 450744,00 грн., в т.ч. ПДВ 75124,00 грн., №1082 від 27.07.2011 р. на суму 348901,00 грн., в т.ч. ПДВ 58150,17 грн., №984 від 15.07.2011 р. на суму 540000,00 грн., в т.ч. ПДВ 90000,00 грн., №1024 від 20.07.2011 р. на суму 308400,00 грн., в т.ч. ПДВ 51400,00 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ПП „Інтенція" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 1648045,00 грн., в т.ч. ПДВ 274674,17 грн.

На виконання умов Договору №КЛ18-06/2011 позивачем були сплачені кошти на загальну суму 1648045,00 грн., в т.ч. ПДВ 274674,17 грн., що підтверджується, дослідженими судом, платіжними дорученнями з відповідною відміткою банку про проведення операції.

Також, між ТОВ "Т.Д.", як замовником, та ТОВ "ТД ОСА", як виконавцем, був укладений Договір про надання юридичних послуг по підбору персоналу №01-2012 від 05.01.2012 року, згідно п.1.1 та п.3.1 якого виконавець по замовленню замовника надає послуги по підбору кваліфікованого персоналу, консультування з приводу оформлення трудових відносин з персоналом, а замовник оплачує виконавцю ці послуги на умовах даного Договору. Вартість послуг по підбору персоналу за даним договором становить 12500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2083333,33 грн.

ТОВ „ТД ОСА" на виконання умов Договору №01-2012 були виставлені позивачу рахунки на оплату на загальну суму 1034210,00 грн., в т.ч. ПДВ 172368,33 грн.

На виконання умов Договору №01-2012 ТОВ „ТД ОСА" надало позивачу послуги з підбору персоналу на загальну суму 1034210,00 грн., в т.ч. ПДВ 172368,33 грн., що підтверджується актами наданих послуг №287 від 30.01.2012 р. - на суму 534600,00 грн., в т.ч. ПДВ 89100,00 грн., №389 від 31.01.2012 р. на суму 499610,00 грн., в т.ч. ПДВ 83268,33 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ „ТД ОСА" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 1034210,00 грн., в т.ч. ПДВ 172368,33 грн. (№287 від 30.01.2012 р. - на суму 534600,00 грн., в т.ч. ПДВ 89100,00 грн., №389 від 31.01.2012 р. на суму 499610,00 грн., в т.ч. ПДВ 83268,33 грн.).

На виконання умов Договору №01-2012 позивачем були сплачені кошти на загальну суму 1034210,00 грн., в т.ч. ПДВ 172368,33 грн., що підтверджується, дослідженими судом, платіжними дорученнями з відповідною відміткою банку про проведення операції.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Укладені позивачем договори з метою використання наданих послуг у власній господарській діяльності.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

На момент здійснення позивачем господарських операцій ПП „Інтенція" та "ТД ОСА" були належним чином зареєстровані як юридичні особа та як платники податку на додану вартість, відтак мали належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.

Господарські відносини позивача та контрагентів підтверджуються первинними документами, зокрема, договорами, актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактурами, податковими накладними, платіжними дорученнями з відповідною відміткою банку про проведення операції.

Тобто, доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Крім того, згідно статті 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що свідчать про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ПП „Інтенція", "ТД ОСА", а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Таким чином, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д." до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 24.09.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.